ЕТНОГРАФІЧНИЙ РЕҐІОН: Полтавщина
Аудіоальбом “Родимий край” – Надія ЗЯБЛЮК, 2004
Народилася пані Надія в с.Ходовичі, що біля міста Стрия, на Львівщині. Закінчила Львівський політехнічний інститут і Київський інститут театрального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого, школу співу видатного педагога Дарії Бандрівської – небоги славетної Соломії Крушельницької. Понад тридцять років працювала в Національному музеї народної архітектури та побуту України на посаді старшого наукового співробітника.
Досліджуючи українську традиційну культуру – не лише за обов’язком, а й за покликом серця – Надія Степанівна знаходить час і можливість порадувати слухачів вишуканими зразками українських пісень та романсів, підібраних з великою любов’ю й тонким смаком – і виконаних на якнайвищому рівні.
Аудіоальбом “Родимий край” пані Надія присвятила пам’яті свого батька – Степана Вайди. Авторка люб’язно надала це видання сайтові хору “Гомін” з метою вільного розповсюдження для некомерційних потреб.
Continue reading “Аудіоальбом “Родимий край” – Надія ЗЯБЛЮК, 2004″
Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО”
Красна весна, тихе літо: Українські народні календарні пісні весняно-літньої пори з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху / Упорядники Леопольд Ященко та Катерина Міщенко. − К., 2007. − 256 с., нот. − pdf.
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і українські традиції. Адже красна весна й тихе літо − це проводжання зими й закликання весни, розмаїтий Великдень і урочиста Трійця, вогняне купальське свято і щедрі обжинки… Усі ці свята успадковані нами з глибокої давнини.
Календарні пісні − мова традиційних свят. І нині у ваших руках невеличка добірка, “словничок” цієї мови, якою наші предки розмовляли з пробудженою землею, буйним зелом і щедрим урожаєм. Тут є пісні на всі смаки − від концертних обробок до стихійного розспіву і автентичного народного викладу; пісні обрядові, ліричні, побутові; “дорослі”, молодіжні й дитячі…
Збірник стане у пригоді фольклорним колективам, стихійним співочим гуртам, освітнім закладам, дитячим мистецьким студіям.
Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962
Українське народне багатоголосся: Монографія / Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот. – pdf(OCR), djvu. – Покажчик нотних прикладів: pdf. – Покажчик походження нотних прикладів: pdf.
Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.
Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.
За OCR-версію дякуємо п.Анатолію Богороду!
Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″
Збірник пісень “УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ РОМАНСИ” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1961
Українські народні романси / Упорядкування, передмова та примітки: Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1961. – 412 с., нот. − pdf.
Ця книга ось уже півстоліття є джерелом репертуару для професійних співаків і композиторів, а також для аматорів і шанувальників народної пісні. Романс – унікальний і своєрідний жанр народної пісенної творчості – був і є немов би перехідним від традиційного побутового співу до камерного сценічного виконавства…
Збірник містить понад 200 пісень. У передмові подано розгорнену характеристику українського народного романсу.
За відцифрування книги дякуємо Тарасові ЯЩЕНКУ!
Збірник пісень “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ БАГАТОГОЛОССЯ” – 1963
Українське народне багатоголосся: Збірник пісень / Упорядники: Зінаїда Василенко, Михайло Гордійчук, Анатолій Гуменюк, Олександр Правдюк, Леопольд Ященко. – Київ: Мистецтво, 1963. – 538 с., нот. − pdf(OCR).
Без перебільшення епохальне видання, аналогів якому досьогодні немає.
У збірнику переважають записи 1952-60-х рр., зроблені співробітниками Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР за допомогою першої на той час пересувної лабораторії, обладнаної звукозаписувальною апаратурою.
Книга має докладні примітки про походження пісень.
За OCR-версію дякуємо п.Анатолію Богороду!
Continue reading “Збірник пісень “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ БАГАТОГОЛОССЯ” – 1963″
БАЛАМУТ (танець)
Центральна Україна.
У “сєдовському” гурті Київського Кобзарського Цеху “Баламут” танцювали як народний “Падеспань”.
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК – редакція Едуарда ДРАЧА (PDF, mp3):
Баламуте, вийди з хати,
Хочеш мене закохати!
Закохати та й забути –
Всі ви, хлопці, баламути.
Поки тебе не любила,
Тоді легко в світі жила,
А тепер я гірко плачу,
Доки тебе не побачу.
Баламуте, бійся бога,
Ти багатий, а я вбога,
Ти багатий ще й хороший
А я бідна та й без грошей.
Баламуте всього світу,
Збаламутив мої літа,
Збаламутив мою душу,
Через тебе плакать мушу.
Continue reading “БАЛАМУТ (танець)”
ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 1 (веснянка)
Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Веприк. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У садочку на тиночку на сорочку пряла. Гу!
Не сама я її пряла, пряли помічниці,
То за курку, то за гуску, то за паляниці. Гу!
Весняночко-паняночко, де ти забарилась?
Ой у лісі на горісі хвостом зачепилась! Гу!
Вітер віє, вітер віє, калину ламає,
Усі хлопці на вулиці, а мого немає. Гу!
Усі кури докупочки, півень на порозі,
Усі хлопці на вулиці, а мій у дорозі. Гу!
Ой вийду я на вулицю, гуляю, гуляю,
Як білая лебедонька по тихім Дунаю! Гу!
Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 1 (веснянка)”
ГРЕЧАНИКИ (танець)
Центральна Україна. Хід танцю від Анатолія Богорода.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Пішла мати на село
Грецькой муки добувати,
Гречаники учиняти,
Своїх діток годувати.
Приспів:
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої білі!
Чогось мої гречаники
На скорині сіли.
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої смачні!
Чогось мої гречаники
Не вдалися вдачні.
Continue reading “ГРЕЧАНИКИ (танець)”
ДА СТОЯЛА МАРИНКА НА МЕЖІ (купальська)
Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Редакція хору “Гомін”.
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Да стояла Маринка на межі –
Зрадувалось серденько в дорозі.
Да стояла Маринка на межі,
Червонії черевички на нозі.
Червонії черевички на нозі,
Що купив їй Василько на торзі.
Носи, носи, Маринко, здорова,
Не скажу я тобі ані слова.
Носи, носи, Маринко, не скидай,
Своїх білих ніжок не покаляй.
Носи, носи, Маринко, не скидай,
Мене, молодого, не забувай!
