ЕТНОГРАФІЧНИЙ РЕҐІОН: Поділля
НЕБО ЯСНІ ЗІРКИ ВКРИЛИ (щедрівка)
Тернопільщина. Записав Леопольд Ященко, 1990 р.
Етнографічний хор “ГОМІН” (жіночий склад) (mp3):
Коментар Леопольда ЯЩЕНКА про цю пісню на різдвяному концерті “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Етнографічний хор “ГОМІН” (жіночий склад), запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Небо ясні зірки вкрили
Та й всю землю освітили.
Приспів (двічі):
Щедрий вечір, добрий вечір
Усім людям на здоров’я!
Снігом ниви спорошило,
На дорогу наносило.
Приспів.
Добрий вечір, господарю!
Ми принесли тобі дари!
Приспів.
Наші пісні – гарні дари,
Господарям для похвали!
Приспів (двічі).

НЕДАЛЕКО КРИНИЧЕНЬКА ВІД СЕЛА – мелодія 5 (купальська)
Східне Поділля.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Недалеко криниченька від села,
Посилала дівчинонька сокола.
Лети, лети, соколоньку, до двора:
Ой чи вдома мій миленький, чи нема?
Ой чи вдома мій миленький, чи немає,
Чи з другими дівоньками гуляє?
* * *
Ой ходила Марусенька по полю,
Вибирала пшениченьку з куколю.
Ой там їхав Іваночко, шапку зняв:
Боже тобі, Марусенько, помагай!
Continue reading “НЕДАЛЕКО КРИНИЧЕНЬКА ВІД СЕЛА – мелодія 5 (купальська)” →

НЕ СІЯНО, НЕ ОРАНО (лірична)
Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Не сіяно, не орано – само жито родить.
Не чарую козаченька – сам до мене ходить.
Не я його чарувала, чарувала мати:
З-під явора листя брала, в печі спалювала.
З-під явора листя брала, в печі спалювала,
В зеленому барвіночку коня випасала.
В зеленому барвіночку коня випасала,
З рубленої криниченьки воду набирала.
З рубленої криниченьки воду набирала,
З дубового відеречка коня напувала.
З дубового відеречка коня напувала.
Чи ж я тебе, козаченьку, та й причарувала?

НЕ СТЕЛИСЯ, КУДРЯВЧИК (веснянка)
Поділля. Гармонізував Василь Триліс.
Етнографічний хор “ГОМІН” – тріо: Надія ЗЯБЛЮК, Людмила ЗАКОВОРОТНЯ, Леся ПОТІЦЬКА (mp3):
Не стелися, кудрявчик,
Не стелися, зелений кудрявчик,
Край мене.
Та край мого городця,
Та край мого, зелений кудрявчик,
Городця.
Проти мого віконця,
Проти мого, зелений кудрявчик,
Віконця.
Та не кажи мені вбиратись,
Та не кажи мені, зелений кудрявчик,
Вбиратись.
Йти в таночок гуляти,
Йти в таночок, зелений кудрявчик,
Гуляти.
Бо є в мене лихий муж,
Бо є в мене, зелений кудрявчик,
Лихий муж.
Буде мене картати,
Буде мене, зелений кудрявчик,
Картати.
Нагайкою краяти,
Нагайкою, зелений кудрявчик,
Краяти!

НЕ ХОДИ, УЛАНЕ (лірична)
Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Записав Володимир Яремчук.
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Ноти – рукопис Леопольда Ященка (PDF).
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Не ходи, улане, ой не ходи, улане,
Краєм-берегами.
Не суши серденька, ой не в’яли личенька
Чорними бровами!
Чорні брови маю, ой чорні брови маю,
Та й не оженюся.
Піду в Дунай-річку, ой піду в Дунай-річку −
З горя й утоплюся.
Не топись козаче, ой не топись, козаче,
Бо дівчина плаче!
Нехай вона плаче, ой нехай вона плаче −
Вона й перебуде.
Вона й перебуде, ой вона й перебуде −
Вона й моя буде.
Continue reading “НЕ ХОДИ, УЛАНЕ (лірична)” →

ОГІРОЧКИ, або ОЙ ПИТАЛАСЯ МАТИ ДОЧКИ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.
Молодь стає в ряд, узявшись за руки. Крайня з одного кінця пара підносить зімкнені руки догори – робить ворота. Крайній з другого кінця учасник гри веде усіх за собою крізь ті ворота, немов би затягуючи петлю. При цьому другий з “воріт” учасник має стати “заплетений”: рука, що утворювала ворота, має лягти на власне протилежне плече; далі друга рука підноситься догори і утворює наступні ворота спільно з наступним учасником. Коли всі учасники гри стають “заплетені”, той самий крайній “розплітає” їх у зворотньому порядку.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой питалася мати дочки:
Де посієм огірочки?
Най ся в’ють. (2)
Ой посієм над водою,
Заскородим бороною,
Най ся в’ють. (2)
Ой сіяли, поливали,
Бо ся гості сподівали.
Най ся в’ють. (2)
Ой вийтеся, огірочки,
У зелені пуп’яночки,
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі
В’яжіться. (2)
Ой буду вас поливати,
Щосуботи вибирати –
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі –
В’яжіться. (2)
Continue reading “ОГІРОЧКИ, або ОЙ ПИТАЛАСЯ МАТИ ДОЧКИ (веснянка-гра)” →

ОЙ ВИЙСЯ, ХМЕЛЮ (веснянка)
Поділля. Гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой вийся, хмелю, (2)
Вище мої хати. (2)
Та й пусти ж мене, (2)
Мати, погуляти. (2)
Та ой піду я (2)
Все берегом-лугом. (2)
Чи не стрінуся (2)
З своїм вірним другом. (2)
Та ой піду я (2)
Та й до криниченьки. (2)
Чи не стрінуся (2)
Із своїм миленьким. (2)
Continue reading “ОЙ ВИЙСЯ, ХМЕЛЮ (веснянка)” →

ОЙ ГАЙ, МАТИ, ГАЙ (лірична, романс)
Вінниччина. Записав Леопольд Ященко.
Соло: Надія Зяблюк (сопрано) (mp3):
Ой гай, мати, гай, заміж мене дай.
Та не віддай мене будь за якого,
Вроди ж мої жаль.
Бо моя врода, як чиста вода,
А моє личко хороше, рум’яне,
Як повна ружа.
Ой доню ж моя, вибирай сама!
Вибирай, доню, щасливую долю –
Ще ж ти молода.
Ой мамцю моя, вибирала я!
Вибирала я – не вгадала я,
Нещаслива я…
Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

ОЙ ГОСПОДАРЮ, ГОСПОДАРОЧКУ, або МАЛАНКА (до щедрування)
Поділля.
А ось так водять нашу спільну всесвітню Маланку з Поділля у далекій Каліфорнії :) Український гурт “КОЛЯДА”, різдвяний концерт 10 грудня 2009 р. у м.Берклі.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой господарю, господарочку,
Пусти до хати Маланочку. (2)
Наша Маланка малесенька,
Як конопелька, тонесенька. (2)
Наша Маланка не сама ходить –
Нашу Маланку Василь водить. (2)
Наша Маланка – господиня,
На ополонці ложки мила. (2)
На ополонці ложки мила,
Ложку й тарілку упустила. (2)
Continue reading “ОЙ ГОСПОДАРЮ, ГОСПОДАРОЧКУ, або МАЛАНКА (до щедрування)” →

ОЙ ДАВНО, ДАВНО Я В БАТЕНЬКА БУЛА (лірична)
Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Пісня з рідного села Марії Мельниченко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Співає Марія МЕЛЬНИЧЕНКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой давно, давно я в батенька була –
Вже ж тая й стежечка терном заросла.
Ой заросла терном, ще й терниною,
Де я й проходила ще дівчиною.
До свого батенька крильми долечу,
Ой сяду я, впаду в вишневім саду.
Ой сяду я, впаду да й стану кувать:
Чи не вийде батько саду оглядать.
Ой не вийшов батько саду оглядать,
А вийшла матінка воду набирать.
Ой вийшла матінка по воду в садок,
Не набрала води – набрала слізок.
Continue reading “ОЙ ДАВНО, ДАВНО Я В БАТЕНЬКА БУЛА (лірична)” →
