ЕТНОГРАФІЧНИЙ РЕҐІОН: невідомий

Ансамбль “РАДОСИНЬ” етнографічного хору “ГОМІН”, заспівує Раїса САХАЦЬКА (mp3):

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Ой да в нашім селі свадьба буде, да гей!
Гей, в нашім селі свадьба буде,
Комар муху сватать буде. Взяв!

Ой да муха його сподобала, да гей!
Гей, муха його сподобала,
Горілкою напувала. Впивсь!

Ой да горілкою напувала, да гей!
Гей, горілкою напувала,
До травини прив’язала – стій!

Ой да комар злості як набрався, да гей!
Гей, комар злості як набрався,
Од травини одірвався. Втік!

Ой да полетів він у лісочок, да гей!
Гей, полетів він у лісочок,
На зелений на дубочок сів!

Continue reading “ОЙ ДА В НАШІМ СЕЛІ СВАДЬБА БУДЕ (жартівлива)” →

Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот – КЛАВІР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – ТРИ ГОЛОСИ (PDF, mp3):

Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш – забувай, забувай!
Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш – забувай!

Нехай шумить, ще й гуде,
Кого люблю – мій буде, мій буде!
Нехай шумить, ще й гуде,
Кого люблю – мій буде!

Continue reading “ОЙ ДІВЧИНО, ШУМИТЬ ГАЙ (лірична)” →

Від Олександра Фисуна, м.Київ.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой добрий вечір, пане господарю, ми в тебе.
Чи дозволяєш колядувати у себе?

Ой чий то плужок найранше у поле їде?
Ой його, його, господаронька нашого!

Ой чий то садок найранше цвіте весною?
Ой його, його, господаронька нашого!

Ой чий же то двір, ще й великий збір? Ой його,
Ой його, його, господаронька нашого!

Ой чий же то збір, як Божий весь мир? Ой його,
Ой його, його, господаронька нашого!
 

Ой доки ми да стоятимем,
Сиру землю да топтатимем?
Сиру землю да потопчемо,
А Оксану собі возьмемо.

Хоч не возьмем, дак украдемо,
Через Дунай переправимо,
Через Дунай, через річеньку,
До свекорка на всю ніченьку.

Ой дощик іде, до берези липне,
Козак коника веде, а дівчина кличе. (2)

Ой клич хоч не клич, моє серденятко,
Ой рад би я тебе взять, так не велить батько. (2)

Так не велить батько, вся моя родина,
Дівчино моя, личко як калина! (2)

Личко як калина, васильками пахне,
Буду тебе цілувать, поки ти не заснеш. (2)

І націлувався, і намилувався,
Як у саду соловей та й нащебетався. (2)

В саду соловейко щебече раненько,
Як мій милий коло мене, мені веселенько. (2)

Мені веселенько, веселіше буде
Як мій милий коло мене – за другу забуде. (2)

Нема соловейка – нема щебетання,
Нема мого миленького – не буде й гуляння. (2)

Ой журавко, журавко, (2)
Чого кричиш щоранку?

Ой як мені не кричать – (2)
Ні з ким горя горювать.

Ні з ким горя горювать, (2)
Темной нічки ночувать.

Сама ляжу – боюся, (2)
Піду з горя втоплюся.

Не топися, дівчино, (2)
Не топися, молода.

Подай, дівко, рученьку, (2)
Через бистру річеньку.

Ой рада б я дві подать – (2)
Кругом вороги сидять.

Кругом хату ще й сіни (2)
Воріженьки обсіли.

Кругом хату ще й угли (2)
Воріженьки облягли.

Ой за гаєм зелененьким (2)
Брала вдова льон дрібненький.(2)

Вона брала, вибирала, (2)
Тонкий голос подавала. (2)

Там Василько сіно косить, (2)
Тонкий голос переносить. (2)

Кинув косу додолоньку, (2)
А сам пішов додомоньку. (2)

А сам пішов додомоньку, (2)
Схилив на стіл головоньку.(2)

Вийшла мати із кімнати, (2)
Стала Василя питати: (2)

Continue reading “ОЙ ЗА ГАЄМ ЗЕЛЕНЕНЬКИМ (лірична)” →

Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, с.Берлоги. Записала Беник Віра Іванівна 1958 р. від Івана Беника, свого батька.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ой з бору, з долу стежечка здавна.  І дай Боже!
Попри стежечку червона ружа.  …
Ой ішла туда дівка молода.  …
Ой урвала си червону ружу.  …
Ой урвала си, прикладала си.  …
Прикладала си до свого личка.  …
Дай же ми, Боже, таке личенько.  …
Таке личенько – червона ружа.  …

Ой з бору, з долу стежечка здавна.  І дай Боже!
Попри стежечку чорненький терок.
Ой ішла туда дівка молода.  …
Ой урвала си чорненький терок.  …
Ой урвала си, прикладала си.  …
Прикладала си до свого очка.  …
Дай же ми, Боже, такі оченька.  …
Такі оченька – чорненький терок.  …

Continue reading “ОЙ З БОРУ, З ДОЛУ СТЕЖЕЧКА ЗДАВНА (колядка дівчині)” →

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Ой зійди, зійди ти, місяцю, на ту гору,
Ой прийди, прийди, та мій милий, на розмову. (2)

Ой прийди, прийди, та мій милий, на розмову,
Ой болить, болить та серденько за тобою. (2)

А тобі болить, а мені байдуже –
Було не любить та й з первого разу дуже. (2)

Ти мене любив, я в тебе вкохалася,
Ти сів поїхав – на кого ж я й зосталася? (2)

Ти сів поїхав лугами, долиною,
Мене покинув та з малою дитиною. (2)

Ти сів поїхав лугами-берегами,
Мене покинув та й з лихими ворогами. (2)
 

Від Юлії Романюк, м.Львів.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ой зійшла зоря, зоря ясная.  Святий вечор!
Ой по тій зорі йшли коляднички.  …
Йшли коляднички колядувати.  …
Колядувати ще й дари брати.  …
Ой прийшли к двору, де високий тин.  …
Де високий тин, мідні ворота.  …
А на тім дворі білий сніг лежить.  …
Ой пан хазяїн, вставай з постелі.  …
Вставай з постелі, відкривай двері.  …
Застеляй столи та все тисові.  …
На столи постав аж дванадцять страв.  …
Аж дванадцять страв та ще й пироги.  …
Клади пироги ще й паляниці.  …
Щоб народились бички й телиці.  …
Щоб в полі було житечка много.  …
Щоб в полі ядро, а в домі добро.  …
Щоб твоя жона здорова була.  …
Щоб твої дітки веселі були.  …
А за цим словом бувай же здоров!  …
Святе Рождество радість принесло!  …