ЕТНОГРАФІЧНИЙ РЕҐІОН: невідомий

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Многії літа, многії літа,
Многії літа,
Многії, многії, многії літа!

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Мов той олень, загнаний у болото,
Зацькований собаками в лісах,
Борониться знеможена піхота,
Кіннота йде за нею по слідах.

Паде з утоми військо на дорозі,
Не в силі кріса вдержати в руках,
А босі ноги пухнуть на морозі,
Кривавлять рани в рваних онучках.

А бій кипів – останній, може, з боїв,
За полком полк все суне з вражих сил,
І хтось гукнув: “У нас нема набоїв!..”
З полудня стихло, впав останній стріл.

Continue reading “МОВ ТОЙ ОЛЕНЬ, ЗАГНАНИЙ У БОЛОТО, або ПІСНЯ ПРО БАЗАР (історична)” →

Мелодія народна, слова та обробка Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Етнографічний хор “ГОМІН”, запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

Співає Етнографічний хор “Гомін”. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Молода Ганнуся по садочку ходить,
Виноград, красний зелений сад!

По садочку ходить, зіллячко садить,
Виноград, красний зелений сад!

Рости ж моє зіллячко, зіллячко зеленеє,
Тонке, високе, в листі широке,
Знизу коренистеє, зверху запашистеє.
Виноград, красний зелений сад!

Continue reading “МОЛОДА ГАННУСЯ ПО САДОЧКУ ХОДИТЬ (щедрівка)” →

Слова і музика Кирила Трильовського – народний варіант, записаний у с.Шипинці Кіцманського р-ну Чернівецької обл., 1959 р. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На вулиці сурма грає, (2)
До походу закликає. (2)

Пусти ж мене, моя мати, (2)
Та й до Січі погуляти! (2)

Буду тобі день орати,
День орати, день косити,
Три дні ціпом молотити. (2)

Летять орли небесами, (2)
Та й над нами, козаками. (2)

Ой ви орли, ви соколи, (2)
Занесіть ня в чисте поле. (2)

Та й за нашу Україну (2)
Будем битись до загину! (2)
 

Про історію цієї пісні є гарна довідка ось тут: http://nashe.com.ua/song/16352 (pdf)

На горі жито поміж травою,
Мати ж моя мати, чи жаль ти за мною? (2)

Жаль, моя доню, серце ми в’яне,
А хто ж мене, доню, на старість догляне? (2)

Лишаю сестру, лишаю брата,
Лиш буде без мене сумненька хата. (2)

Сумненька хата, сумне подвір’я,
Бо вже скінчиться моє весілля! (2)

Якби була знала, що піду від мами,
Була б не садила рожу під вікнами. (2)

Рожу посадила, рожа ся розцвіла,
А я своїй мамі жалю наробила. (2)

Continue reading “НА ГОРІ ЖИТО ПОМІЖ ТРАВОЮ (весільна)” →

Обробка Миколи Леонтовича

Над річкою бережком
Ішов чумак з батіжком
Гей, гей, з Дону додому.

За плечима торбина
Ще й латана свитина –
Гей, гей, дочумакувавсь.

Постій чумак, постривай,
Шляху в людей розпитай,
Гей, гей, чи не заблудивсь.

Мені шляху не питать,
Прямо степом мандрувать,
Гей, гей, долю доганять!

Пішла доля ярами,
Зеленими лугами,
Гей, гей, не вмів шанувать!

Західне Поділля. Від товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Записала Людмила Іваннікова, травень 1991 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Налетіли гуси з далекого краю,
Спили-сколотили воду на Дунаю. (2)

Гуси воду пили, люди говорили:
Мусить война бути, бо вже йдуть рекрути. (2)

Бо вже йдуть рекрути, хлопці молодії,
Лишають дівчата і батьки старії. (2)

Вийшла стара мати на високу гору,
Кличе свого сина із війська додому. (2)

Верни, мій синочку, верни додомочку,
Най я тобі змию ще раз головочку. (2)

Як єси не змила, як я був при тобі,
Тепер ми не змиєш, бо я жовняр собі. (2)

Бо я жовняр собі понад жовнярами,
Більше не поверну до рідної мами. (2)

Тепер мене змиють дощі майовії,
Кучері розчешуть кулі сталевії. (2)
 

З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Етнографічний хор “ГОМІН”, запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Небо i земля (2)
Нинi торжествують,
Ангели й люди (2)
Весело празнують!

Приспів:
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели спiвають, Царя вiтають,
Поклiн вiддають, пастирiє грають,
Чудо повiдають, чудо, чудо повiдають!

Во Вiфлеємi (2)
Весела новина:
Пречиста Дiва (2)
Породила Сина!

Приспів.

Ангели служать (2)
Своєму королю,
I у вертепi (2)
Чинять його волю.

Приспів.

I рожденному (2)
Богу поклiн даймо,
Славу во вишнiх (2)
Йому заспiваймо!

Приспів.
 

Не гнівайся, моя нене, на мене,
Що я веду челядоньку до тебе!
Це ж тая челядонька, що я гуляла –
Всю свою челядоньку зібрала.

Не гніваюсь, моя доню, не буду,
А я твою челядоньку одбуду.

Запис та обробка Леопольда Ященка

Не женися, сину, бо зле тобі буде:
Будеш мати жінку в хаті, а хліба не буде. (2)

Не журіться, мамо, бо я так міркую:
Як я, мамо, зголоднію – жінку поцілую. (2)

Вже й націлувався, вже й намилувався –
Під очима почорніло, а живіт запався. (2)

Затужила мати у неділю зрання:
Оце ж тобі, мій синочку, твоє цілування! (2)