ЕТНОГРАФІЧНИЙ РЕҐІОН: невідомий

З друкованих джерел.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой на горі жито, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.

Приспів:
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла
Як той зайчик! (2)

Ой на горі просо, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.

Ой на горі гречка, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.

Один гравець – хлопчик або дівчинка – кладе на землі навхрест дві палиці, утворюючи таким чином немовби чотири квадрати, і стає ногами у два нижніх. Решта гравців співають; у такт пісні перший гравець починає переступати по квадратах таким чином:
Continue reading “ЗАЙЧИК, або ОЙ НА ГОРІ ЖИТО (веснянка-гра)” →

Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Закувала зозуленька в саду на помості,
Гей, приїхали до дівчини три козаки в гості. (2)

Один іде, коня веде, другий коня в’яже,
Гей, третій стоїть під віконцем, добривечір каже. (2)

Добривечір, стара мати, дай води напиться,
Гей, кажуть люди − дочка гарна, дозволь подивиться! (2)

Вода в сінях, кварта в хаті − візьми та й напийся,
Гей, дочка моя у світлиці − піди подивися. (2)

Вода в сінях не холодна − піду до криниці,
Гей, дочка ж твоя не звичайна − піду до вдовиці. (2)

У вдовиці дві світлиці, гарні вечорниці,
Гей, стоять чари заправлені в пляшці на полиці. (2)

У вдовиці дві світлиці, ще й третя кімната,
Гей, а в дівчини одна хата, та й та не прибрата! (2)
 

Мелодія народна, з записів Миколи Леонтовича; слова Василя Юхимовича. Гармонізував Леопольд Ященко.

Варіант тексту див. тут – Ой там за горою та за кам’яною.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

За селом веселим, на лану широкім.

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір!

Новий рік зустрівся із минулим роком.

І сказав минулий року молодому.

Не минай же щастям ні одного дому!
 

Від учасників стихійних співів у Гідропарку, Київ, 1990-ті рр.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зелене листя, білі каштани, (3)
Тяжко на серці, як вечір стане.

Ой тяжко-важко, ой тяжко-нудно − (3)
Любила хлопця, забути трудно.

Любила хлопця півтора року, (3)
Поки не взнали сусіди збоку.

А як узнали − розщебетали, (3)
Бодай же вони щастя не мали!

Сусіди близькі, вороги тяжкі, (3)
Пийте, гуляйте, як самі знайте.

Пийте, гуляйте, як самі знайте − (3)
Де двоє ходять, не розлучайте!

Continue reading “ЗЕЛЕНЕ ЛИСТЯ, БІЛІ КАШТАНИ (лірична)” →

З полтавського бою розбитий гетьман
Біжить безталанний Мазепа.
Кругом тільки тирса та сивий туман
Безмежного дикого степу.

Спинився гетьман, відпочинок щоб мать,
На дальніх могилах у степу.
Ой місяцю, місяцю, згинь, не дивись
На муки Івана Мазепи!

На тихім Дніпрі ані вітру, ні хвиль,
Безжурні не хиляться лози,
В степу на могилі не шепче ковил,
Лиш роси там ллються, мов сльози.

“Прощай, Україно, і ви, соколи,
Славетні сини України.
Чи ще доведеться побачить колись
Мені наші милі руїни?

Прощай, Україно, навіки прощай!
Тобі я віддав усю силу.
Тужливою піснею ти привітай
Мою безталанну могилу…”
 

З друкованих джерел.

“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Іде звізда чудна
З восток на полудне.
Над вертепом сіяє,
Трьом царям путь являє.

Шедше тріє царі,
Несуть Христу дари.
Ірод їх пригласив,
Куда йдьотє? – он спросив.

Отвічаше йому:
Ми йдем к Рожденному!
К Рожденному йдітє
І мнє путь возвістітє!

Ангел їх стрічає,
На путь наставляє:
Іним путєм йдіте,
Возлі Ірода не йдіте.

Ірод як услишав,
Вельми засмутився,
Що нам в Віфлеємі
Наш Цар народився.
 

Із-за гори крем’яної
Голуби літають.
Не зазнала розкошоньки –
Вже й літа минають.

Запрягайте, хлопці, коні,
Коні воронії,
Та й поїдем доганяти
Літа молодії!

Ой догнали літа мої
На калиновім мості.
Ой верніться, літа ж мої,
Хоч до мене в гості!

Не вернемось, не вернемось,
Не маєм до кого,
Було би нас шанувати,
Як здоров’я свого.

Було б тоді нас вітати,
Як ми не летіли,
Було б тоді спать лягати,
Як ми спать хотіли.

Не вернемось, не вернемось,
Не жалкуй за нами!
Розійдемося по світу
Дочками й синами.
 

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Ішла вдова, ішла вдова, й а вдова долиною,
Ой з малим сином, ой да з дитиною.

Сіла вдова, сіла вдова, й а вдова спочивати,
Ой з малим сином ой да розмовляти.

Ой сину ж мій, ой сину ж мій, й а сину малесенький,
Ой де ж твій батько ой да ріднесенький?

Continue reading “ІШЛА ВДОВА (лірична)” →

Від Олександра Абишева, м.Тернопіль.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ішли три баби колядувати.

Приспів:
В Петрів піст! Ой фета, фетичу,
Соловею, бубничу – будь коляда!

Була у попа сухая верба.

Приспів:
Ой фета! Ой фета, фетичу,
Соловею, бубничу – будь коляда!

Злізла на неї бедрая коза.

Прийшов до її сірий вовчище.

Ізлазь до мене, бедрая козо!

Continue reading “ІШЛИ ТРИ БАБИ КОЛЯДУВАТИ (жартівлива колядка)” →

З друкованих джерел.

Хлопчики й дівчатка, розділившись попарно, беруться за руки і кружляють у такт пісні спочатку в один бік (чотири такти за годинниковою стрілкою, починаючи з правої ноги), а потім у другий (чотири такти проти годинникової стрілки, починаючи з лівої ноги). На словах “Ой Василю…” тричі погрожують один одному вказівним пальцем правої руки, а на слові “…Василю” – вказівним пальцем лівої руки (навхрест). На словах “не їж” і “мого” по черзі злегка вдаряють один одного долоня в долоню – правою, потім лівою. А на слові “киселю” тричі притупують ногами, починаючи з лівої.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Катерина і Василь
Посварились за кисіль:
Ой Василю, Василю,
Не їж мого киселю!
Ой Василю, Василечку,
Не їж мого киселечку!

А Оксана і Тиміш
Посварились за куліш:
Ой Тимоше, Тимошу,
Не їж мого кулешу!
Ой Тимоше, Тимошечку,
Не їж мого кулешечку!

А Марина та Дем’ян
Посварились за бур’ян:
Ой Дем’яне, Дем’яну,
Не рви мого бур’яну!
Ой Дем’яне, Дем’яночку,
Не рви мого бур’яночку!