ЕТНОГРАФІЧНИЙ РЕҐІОН: невідомий

Мелодія народна, обробка Анатолія Авдієвського; редакція хору “Гомін”.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

У Києві-граді дзвони задзвонили.

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в’я)!

Дзвони задзвонили, радо возвістили:

Наша Україна вже навіки вільна!

Continue reading “У КИЄВІ-ГРАДІ ДЗВОНИ ЗАДЗВОНИЛИ (колядка)” →

Від “Товариства Лева”, м.Львів.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Україна-мати кличе нас повстати,
Одностайно стати в бою погуляти, гей!

Приспів:
Націоналісти, раз, два!
Молоді орлята, хлопці, хлопці-соколята!
Націоналісти, раз, два!
Молоді орлята, хлопці, хлопці і дівчата!

Не сумуй, родино, не тужи, дівчино, –
Кличе Україна, наша Батьківщина, гей!

За нашу державу, за честь і за славу
Розіб’єм криваву Моcкву і Варшаву, гей!

За нашу свободу, за красу і вроду,
Підем в огонь, в воду для свого народу, гей!
 

Обробка Леопольда Ященка.

Чоловічий гурт “Чумаки” співає у “Трубі” – підземному переході на майдані Незалежності в Києві; тенор соло – Святослав Стус; осінь 1991 р. Запис Людмили Іваннікової (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

У ніч темную та й до білої днини
Ішли чумаченьки з України.

Та й ішли чумаченьки, чумаченьки з України,
Та й стали спочити край долини.

Та й розклали вогонь, вогонь із тернини,
Та й пожар пустили по долині.

Та й пустили пожар, пожар по долині,
Та й спалили діток солов’їних.

Ой як соловейку, соловейку без дитини,
Так і чумаченьку на чужині.

У ніч темную та й до білої днини
Ішли чумаченьки з України.
 

Слова і музика Леопольда Ященка

Упав солдат на полі бою,
Грудьми врагам закривши путь…
Ще й нині пам’ять про героя
Старі окопи бережуть.

А скільки ще бійців незвісних
Земля стражденна прийняла?
Стоять на варті обеліски,
Мовчать могили край села…

На смертний бій ішли солдати,
Щоб мир здобути нам, живим.
Згадаймо ж їх на нашім святі,
І вдячним словом пом’янім!

Записав Володимир Конощенко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Хвалилася береза,
Хвалилася, лелю-полелю, береза.

Що я гіллям висока,
Що я гіллям, лелю-полелю, висока.

Що я в корінь глибока…

Обізвався вітронько…

Не хвалися, березо…

Як я з поля повію…

Гілля твоє поломлю…

…………………………………..

Хвалилася дівчина,
Хвалилася, лелю-полелю, дівчина.

Continue reading “ХВАЛИЛАСЯ БЕРЕЗА (веснянка)” →

Хмара наступає, дрібний дощ іде,
Козак до дівчини щовечора йде. (2)

Козак до дівчини щовечора йде,
Добривечір каже, ще й ручку дає. (2)

Добрий вечір каже, ще й ручку дає:
Марусино, серце, порадуй мене. (2)

Марусино, серце, порадуй мене:
Чи мені женитись, чи ждати тебе? (2)

Женися, козаче, тобі вже пора,
А я погуляю, бо ще молода! (2)
 

З друкованих джерел. Обробка Леопольда Ященка.

Камерний ансамбль Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова: сопрано – Наталя ГРИЩЕНКО (солістка), Ірина НЕВМЕРЖИЦЬКА, Олена СТРУТОВСЬКА; альти – Галина КОТОВСЬКА, Катерина КУЧЕРЯВА, Наталія ІЛЬЧЕНКО; тенори – Дмитро ХРОПОВ, Володимир ПІРОЖАК, Михайло ВАРЕНЮК; баси – Світослав ДАНИЛЕЙКО, Олександр ТРУФЕН, Олексій КОЛОМІЄЦЬ (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ходить сорока коло потока
Та й кряче. (2)

Ходить Василько коло віконця
Та й плаче. (2)

Вийди, Настенько, вийди, серденько,
Вийди, серденько!

Свічечка горить, батенько не спить –
Вийти не можу.

А як свічка згасне і батенько засне,
То й вийду.

Вийду, козаче, вийду, соколе,
То й вийду! (2)
 

Цвіте терен, цвіте терен, а цвіт опадає,
Хто в любові не знається, той горя не знає. (2)

А я, молода дівчина, та й горя зазнала –
Вечероньки не доїла, нічки не доспала. (2)

Ой візьму я кріселечко, сяду край віконця –
Іще очі й не дрімали, а вже сходить сонце. (2)

Ой дрімайте, не дрімайте – не будете спати:
Десь поїхав мій миленький іншої шукати. (2)

Нехай їде, нехай їде, нехай не вернеться,
Нехай йому, молодому, щастя усміхнеться. (2)

Очі мої, очі ж мої, що ж ви наробили?
Кого люди обминали, того полюбили. (2)

Цвіте терен, цвіте терен, а цвіт опадає,
Хто в любові не знається, той горя не знає. (2)

Записав Леопольд Ященко в серпні 1997 р. у військовій частині м.Сімферополь від гурту вояків.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Червона калина,
А листя зелене.
Зачекай, дівчино, (2)
Два роки на мене.

Як же мені, милий,
На тебе чекати,
Коли хоче мати (2)
За другого дати.

Пане командире,
Відпустіть додому!
Залишив дівчину, (2)
Та й не знаю, кому.
 

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Червона калино, чого в лузі стоїш,
Молода дівчино, чого ми ся боїш?

Приспів:
Гей-я, румтарія, (2)
Гей-я, румтарія, румтадра!

Якби не калина – в лузі б не стояла,
Якби-сь не був жовняр – я б ся не бояла.

Приспів.

Не бійся, дівчино, не бійся нічого –
Я хлопець молодий – не зрадив нікого!

Приспів.

Зрадив-єсь ми, зрадив, зрадив-єсь ми нині –
Пройшов коло мене – не сказав добридень.

Приспів.

Continue reading “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ СТОЇШ (вояцька)” →