ПІСНІ

Київська обл., Бородянський р-н, с.Немішаїв. Записала Людмила Іваннікова 13 червня 1991 р. на фестивалі “Берегиня”, м.Луцьк.

Співають дівчата з “сєдовської” майстерні Київського Кобзарського Цеху: Ярослава Пришедько, Ярослава Музиченко, Мар’яна Музика, Христина Білан і Євгенія Шевченко; Трійця 1997 року:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На гряній неділі русалки сиділи,
Ой рано, рано, русалки сиді(ли).

Сиділа русалка та й питала літа,
Ой рано, рано, та й питала лі(та).

Чи бувало літо, чи ще й не бувало,
Ой рано, рано, чи ще й не бува(ло)?

А я, молодая, літа не вгадала,
Ой рано, рано, літа не вгада(ла).

Мене, молодую, горечко приспіло,
Ой рано, рано, горечко приспі(ло).

Горечко приспіло, гулять не пустило,
Ой рано, рано, гулять не пусти(ло)!
 

Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Автор українського перекладу невідомий. Оригінал російською – слова Миколи Добронравова, музика Олександри Пахмутової.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Світить нам незнана ще зоря,
Знову ми одірвані від дому.
Поміж нами – далеч і моря,
Гаснучі вогні аеродрому.
Поміж нами відстань немала –
Холод і печаль на твоїх віях.
Нам зосталась крихітка тепла –
Наша невгасаюча надія.

Приспів:
Надія – наш компас земний,
Сміливим щастить як нікому,
Ми стрінемось в пісні одній –
Вона понесе нас додому!

Через віддаль і чужі краї
Звідси все простим здається зразу,
І зникають хмари грозові,
І смішними бачаться образи.
Ти лише чекай без вороття,
Впертим будь і щирим будь так само,
Щоби часом слало нам життя
Радощів коротку телеграму.

Continue reading “НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)” →

Вінницька обл., Ямпільський р-н, с.Клембівка. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” − чоловічий гурт “КОЗАКИ”; солісти − Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ (тенор), Ярослав ХОДОРІВ (баритон) і Леопольд ЯЩЕНКО (бас); 1990-і рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Надобраніч усім на ніч,
Бо уже я та й іду спати.
За ворітьми зелен явір,
Там я буду та й тебе ждати.

Ой хоч явір, хоч не явір,
Хоч зелена та яворина,
Між усіма дівоньками
Тільки ти одна мені мила.

Ой чи мила, чи не мила,
А щось мені та й починила:
Кличе мати вечеряти −
Вечеронька мені не мила.

Не дай мені, моя мати,
Ні снідати, ні обідати,
Лиш дай мені, моя мати,
Дівчиноньку та й провідати.
 

Обробка Миколи Леонтовича.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Над річкою бережком
Ішов чумак з батіжком.
Гей, гей, з Дону додому.

За плечима торбина
Ще й латана свитина.
Гей, гей, дочумакувавсь.

Постій чумак, постривай,
Шляху в людей розпитай.
Гей, гей, чи не заблудивсь.

Мені шляху не питать,
Прямо степом мандрувать.
Гей, гей, долю доганять.

Пішла доля ярами,
Зеленими лугами.
Гей, гей, не вмів шанувать.
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Співає Етнографічний хор “Гомін”, супровід – музики: родина Вербовецьких – Богдан, Данило, Соломія, Марко і Уляна, Леопольд Ященко, Катерина Міщенко. Запис із авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Над схилами Дніпра
Погожий вітер віє, –
До наших берегів
Прийшла весна!
Красується-зроста
Наш славний Київ,
Квітує наша рідна
Сторона!

Continue reading “НАД СХИЛАМИ ДНІПРА (лірична)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

Де Черемош шумить,
І лісами вкриті гори,
Даль потопа в імлі
І смерека з вітром говорить.
Там квітують сонячні долини
У обіймах щедрої весни,
І погожий вітер з полонини
Навіва їм тихі сни.

Ой немає в світі краю, –
Я знаю, я знаю, –
Як мої високі гори,
Як рідна моя земля!
Як мої високі сині гори,
Як рідна моя земля!

Гордо трембіти клич
Лине над зеленим плаєм:
То молодий вівчар
Свою душу розважає.
І здалека тихою луною
Обізвались скелі кам’яні.
І бредуть отари під горою
У надхмарній вишині.

Будь же славна, Верховино,
Моя прекрасна і вільна,
Ви, мої високі гори,
Ти, рідна моя земля!
Ви, мої високі сині гори,
Ти, рідна моя земля!

Західне Поділля. Від товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Записала Людмила Іваннікова, травень 1991 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Налетіли гуси з далекого краю,
Спили-сколотили воду на Дунаю. (2)

Гуси воду пили, люди говорили:
Мусить война бути, бо вже йдуть рекрути. (2)

Бо вже йдуть рекрути, хлопці молодії,
Лишають дівчата і батьки старії. (2)

Вийшла стара мати на високу гору,
Кличе свого сина із війська додому. (2)

Верни, мій синочку, верни додомочку,
Най я тобі змию ще раз головочку. (2)

Як єси не змила, як я був при тобі,
Тепер ми не змиєш, бо я жовняр собі. (2)

Бо я жовняр собі понад жовнярами,
Більше не поверну до рідної мами. (2)

Тепер мене змиють дощі майовії,
Кучері розчешуть кулі сталевії. (2)
 

Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Дубіївка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Налетіли сірі гуси на став жирувати,
Наїхали козаченьки в село зимувати. (2)

Жирували сірі гуси – знялись полетіли,
Зимували козаченьки – знялись виїздили. (2)

Чом ти мене, моя мамо, рано й не збудила,
Та як тії козаченьки з села виїздили? (2)

Тим я тебе, моя доню, рано й не збудила,
Що твій милий попереду – щоб ти й не тужила. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я й не журюся,
А як вийду за ворота – од вітру хилюся. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я і не плачу –
За дрібними слізоньками стежечки не бачу. (2)

Шовком шила, шовком шила, золотом рубила –
Все для того козаченька, що я й полюбила. (2)

Шовком шила, шовком шила, сріблом гаптувала –
Все для того козаченька, що вірно кохала. (2)
 

Слова Вадима Крищенка, музика Віктора Лісовола; гармонізація Леопольда Ященка.

Див. також: До історії створення пісні “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ, КРИШТАЛЕВІ ЧАШІ” – Віктор ЛІСОВОЛ, 1997.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Авторський варіант пісні – Віктор ЛІСОВОЛ, запис 2000-х років (mp3):

Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):

Наливаймо, браття,
Кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали,
Щоб кулі минали
Голівоньки наші!
Гей, гей!

Щоби Україна
В путах не стогнала,
Щоби наша слава,
Козацькая слава
По світу лунала!
Гей, гей!

Бо козацька слава
Кровію полита,
Січена мечами,
Рубана шаблями
Ще й сльозами вмита.
Гей, гей!

Козаку не треба
Срібла ані злата,
Тільки б Україна
Не була катами
На хресті розп’ята!
Гей, гей!

Continue reading “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ (патріотична)” →

Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с.Добре. Від Адама Рудчика. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На нашій юлойці дівочок рядочок.
Гей, дівочок рядо(чок).

Найкраща дівойка – молода Марійка.
Гей, молода Марі(йка).

Грядочку копала, рутойку сіяла.
Гей, рутойку сія(ла).

Рутойку сіяла, та ще й поливала.
Гей, та ще й полива(ла).

А як рута зросла, у віночок звила.
Гей, у віночок зви(ла).

У віночок звила, на Дунай пустила.
Гей, на Дунай пусти(ла)ю

На Дунай пустила та й заговорила.
Гей, та й заговори(ла).

Хто віночок здойме, то той мене озьме.
Гей, то той мене о(зьме).