Новини
Концерти військово-патріотичних пісень народного хору “Гомін” Леопольда Ященка на Одещині – Михайло ГУЦЬ, 1997
Про гастролі “Гомону”, які відбувалися протягом 1995-97 років.
Українськi пiснi, якi пропагує Леопольд Ященко зi своїм хором “Гомiн”, – у найкращих своїх вимiрах це символ волi, героїки, мужностi, всiх чеснот i високої моралi.
Репертуар хору “Гомiн” надто багатий (понад 350 пiсень) i розмаїтий. Переважно це суто народнi пiснi, якi широко побутують по всiй Українi. Але є в ньому i оригiнальнi твори композиторiв та їхні обробки народних пiсень (Микола Лисенко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Роман Купчинський та iншi). Чимало народних пiсень хор “Гомiн” виконує в композиторськiй iнтерпретацiї Л.Ященка (“Що за вiйсько iде”, “Ой на горi, на Макiвцi”, “Марширують вже повстанцi”), а також його власнi пiснi (“Вставай, козаче”, “Гей, ви хлопцi-орли”). Пiсня “В сорок другiм роцi” – народна; текст пiснi “Козацькому роду нема переводу” написали Петро Карась та Мирослав Воньо, а музику створив Микола Балема.
До історії створення пісні “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ, КРИШТАЛЕВІ ЧАШІ” – Віктор ЛІСОВОЛ, 1997
Бандурист і композитор, багаторічний учасник хору “Гомін”, автор багатьох гарних пісень та романсів (деякі з них є на сайті) написав історію створення найвідомішої своєї пісні, яка з повним правом стала народною: “Наливаймо, браття”. Публікуємо цей рукопис і авторське виконання пісні.
У 1967-69 рр. я докладно аналізував популярні українські пісні: темпоритм їх, звуковисотне розташування нот, гармонію; як розпочинається пісня – з нижнього голосу, чи з верху, чи з середини. Переглянув багато пісень, бо мав багато пісенників. Трапився й невеликий посібник – здається, якийсь підручник для училищ.
Пішли свої пісні. Одна мелодія була без слів. На той час, у жовтні 1969 року, ми з Вадимом Крищенком вийшли на радіо з моїми піснями. Одна з них була на його слова – “Пахне сад в забутті”…
Іван ГОНЧАР про хор “Гомін” – щоденник, 1969 рік
Іван Макарович ГОНЧАР – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, художник, засновник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. А для нас він ще й “хрещений батько” “Гомону”, ідейний натхненник справи відродження пісенних традицій на теренах столиці у 1960-і роки.
В архіві Музею зберігається щоденник Івана Гончара, якому він звіряв свої перші враження про розпочату спільну справу.
Continue reading “Іван ГОНЧАР про хор “Гомін” – щоденник, 1969 рік”
“Відроджуємо в собі себе” – Леопольд ЯЩЕНКО, Микола ЛИТВИН, 1990
Леопольд ЯЩЕНКО, Микола ЛИТВИН. Відроджуємо в собі себе. – Журнал “Україна”. – 1990. – №15 – С.6-9.
Впродовж останніх років у київському метро, в автобусах, тролейбусах, трамваях часто можна почути сопілку.
Наш кореспондент зустрівся з цим незвичайним сопілкарем. Він виявився керівником етнографічного хору “Гомін” Будинку культури Метробуду Леопольдом Івановичем Ященком. І ось яка вийшла в них нестандартна розмова, ось які болючі роздуми виносить Леопольд Іванович на суд читачів.
Continue reading ““Відроджуємо в собі себе” – Леопольд ЯЩЕНКО, Микола ЛИТВИН, 1990″
Народні пісні для дітей молодшого та середнього віку (Зошит 1) – добірка Леопольда Ященка
Робоча добірка дитячих пісень та ігор, переважно весняних.
Рукопис нот і текстів.
ЗМІСТ:
Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962
Леопольд ЯЩЕНКО. Українське народне багатоголосся. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот.
Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.
Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.
За OCR-версію дякуємо п.Анатолію Богороду!
Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″
Збірник “БУКОВИНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1963
Буковинські народні пісні / Упорядкування, вступна стаття та примітки Леопольда ЯЩЕНКА. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. – 680 с., нот.
У цій книжці близько трьохсот мелодій і текстів пісень та коломийок, створених людьми протягом віків. У них – і незрівнянна краса природи Буковини, і відгомін історії цього багатостраждального краю, і закарбовані у піснях людські долі…
Більшу частину збірника становлять ліричні та жартівливі пісні, які український народ створював і створює завжди – від усієї щедрості свого таланту і любові до життя.
Continue reading “Збірник “БУКОВИНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1963″
Збірник пісень “УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ РОМАНСИ” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1961
Українські народні романси / Упорядкування, передмова та примітки Леопольда ЯЩЕНКА. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1961. – 412 с., нот.
Ця книга ось уже півстоліття є джерелом репертуару для професійних співаків і композиторів, а також для аматорів і шанувальників народної пісні. Романс – унікальний і своєрідний жанр народної пісенної творчості – був і є немов би перехідним від традиційного побутового співу до камерного сценічного виконавства…
Збірник містить понад 200 пісень. У передмові подано розгорнену характеристику українського народного романсу.
За відцифрування книги дякуємо Тарасові ЯЩЕНКУ!
Continue reading “Збірник пісень “УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ РОМАНСИ” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1961″
Збірник пісень “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ БАГАТОГОЛОССЯ” – 1963
Українське народне багатоголосся: Збірник пісень. / Упор. Зінаїда Василенко, Михайло Гордійчук, Анатолій Гуменюк, Олександр Правдюк, Леопольд Ященко. – Київ: Мистецтво, 1963. – 538 с., нот.
Без перебільшення епохальне видання, аналогів якому досьогодні немає.
У збірнику переважають записи 1952-60-х рр., зроблені співробітниками Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР за допомогою першої на той час пересувної лабораторії, обладнаної звукозаписувальною апаратурою.
Книга має докладні примітки про походження пісень.
За OCR-версію дякуємо п.Анатолію Богороду!
Continue reading “Збірник пісень “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ БАГАТОГОЛОССЯ” – 1963″
З журналу “Народна творчість та етнографія” – Леопольд ЯЩЕНКО
Тут публікуємо окремі статті та добірки пісень з відомого академічного журналу Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.
- Леопольд Ященко. Основні структурно-стилістичні типи українського народного багатоголосся // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1958. − №2. − С.109-124. – PDF.
- Багатоголосні українські народні пісні. Упорядкування та примітки Леопольда Ященка. На допомогу художній самодіяльності: добірка пісень // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1959. − №3. − С.117-121. – PDF.
• Вступ
• Ой з-за гори вітер віє
• Ой три літа, три неділі
• Та повій, вітре, та повій, буйний
• Місяцю-королю
• Є в селі одна дівчина - Леопольд Ященко, Михайло Гуць. Фольклорна експедиція на Станіславщину та Буковину // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1960. − №1. − С.149-150. – PDF.
- Леопольд Ященко. Про деякі особливості розвитку сучасного пісенного фольклору України // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1960. − №3. − С.29-34. – PDF.
- Багатоголосні народні пісні. Записи, розшифровка та вступна замітка Леопольда Ященка. На допомогу художній самодіяльності: добірка пісень // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1962. − №3. − С.125-130. – PDF − 2,1 Mb.
• Вступ
• Ой у полі грушечка
• Гей, по синьому морю
• Як ішов я від своєй дівчини
• Закувала зозуленька на стодолі на розі
• Ой якби я, молодая
• Ой чиє то сіно
• Ой гуляв донець
• Коло річки, коло броду - Леопольд Ященко. Традиції і новаторство в музичному фольклорі // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1963. − №3. − С.18-26. – PDF.
