Новини

Волинь.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

По горі, горі пави ходили.  Щедрий вечір!
Пави ходили, пір’я губили.  Добрий вечір!

А за ними йшла гречная панна.  Щедрий вечір!
Пір’я збирала, в рукавець клала.  Добрий вечір!

З рукавця брала, віночок плела.  Щедрий вечір!
Як сплела вінець, то й пішла в танець.  Добрий вечір!
 

Покуття. Записав Михайло Іванюк; гармонізував Леопольд Ященко.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Подай, дівчино, руку на прощання,
Може, в останній вже раз…
Прийшла хвилина – час іти до бою,
Мушу сповнять святий наказ!

Ми йшли до бою темненької ночі,
А ясні зорі нам сіяли,
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному впадали.

Бачив я, бачив раненого друга –
Він впав на землю ще живий,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:

Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила
В бою за волю України!

Не було там батька, не було там неньки,
Не було там любої дівчини,
Його поховали вірні побратими
Під кущем червоної калини!
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По діброві вітер віє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.

Стан високий, лист широкий,
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море,
Широке синіє.

Чумак іде – подивиться,
Та й голову схилить.
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі.

Подивиться – серце мліє:
Кругом ні билини,
Одна, одна, як сирота,
На чужині гине.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

З друкованих джерел.

Узявшись за руки, діти ходять по колу, всередині якого стоїть Подоляночка і рухами відтворює все, про що співається. У кінці пісні вона обирає когось із кола замість себе, і гра починається спочатку.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона впала,
До землі припала,
Личка не вмивала,
Бо води не мала.

Ой устань, устань, Подоляночко,
Ой устань, устань, молодесенька,
Вмий своє личко,
Личко біленьке,
Та візьмися в бочки,
Поскачи навскочки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.
 

Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Обробка Леопольда Ященка.

Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Поза селом, поза селом
Повезено сіно.
Ой десь моє серденятко
Та й вечеряти сіло,
Вечеряти сіло…

Ой вечеряй, серденятко,
Вже й сонечко зайшло,
Та й подавай голосочок
У вишневий садочок,
В вишневий садочок…

Ти думаєш, дівчинонько,
Що я в степу ночую,
А я твої голосочки
Та й щовечора чую! (2)

Ой якби я, козаченьку,
Твій голос зачула, –
Вилітала б із віконця
Та як сива зозуля,
Як сива зозуля!
 

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Позволь мені, мати, криницю копати −
Чи прийдуть дівчата води набирати?
Усі дівки прийшли води набирати,
Лиш мої милої не пускає мати!

Позволь мені, мати, корчму збудувати −
Чи прийдуть дівчата до корчми гуляти?
Усі дівки прийшли до корчми гуляти,
Лиш мої милої не пускає мати!

Позволь мені, мати, на лавці лежати −
Чи прийдуть дівчата на смерть наряжати?
“Іди, іди, доню, іди − не барися,
Із своїм миленьким навіки простися!”

А тая дівчина та й свій розум мала −
Обняла козака ще й поцілувала!

А вже ж тая слава по всім городочку,
Що жива із мертвим ходить по садочку!
А вже ж тая слава по всім селі стала,
Що жива із мертвим на рушничок стала!
 

Слова і музика Леопольда Ященка. Пісня присвячена пам’яті Чорнобильської трагедії.

Етнографічний хор “ГОМІН” − ансамбль “КРИНИЦЯ”; заспівують Галина ДОВБЕЦЬКА і Леопольд ЯЩЕНКО. Запис поч. 1990-х рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Покинуті оселі, занедбані поля,
Немов після татарської навали…
Гей, саду ж мій зелений, Вкраїнонько моя,
За віщо ж нас так тяжко покарали?

Вклонімся ж, любі діти, оселям батьків,
Бо вже ж нам тут не жити
Во віки віків!

Немає в світі правди – розвіялася в прах,
На цвинтарі спустошеного краю
Стоїть стражденна мати із свічкою в руках –
Синів своїх соколів дожидає.

Вклонімся ж, любі діти, землі матерів,
Бо вже ж нам тут не жити
Во віки віків!

О земле наша, земле, прости ж ти нам, прости, –
Тебе ми не зуміли захистити!
Зостались біля церкви похилені хрести –
Вклонімся ж їм іще раз, любі діти!

Вклонімся ж, любі діти, могилам дідів,
Бо вже ж нам тут не жити
Во віки віків!
 

Закарпаття.

Покладу, покладу значок на віконце,
Добрий день, мій милий, бо вже сходить сонце! (2)

Приспів:
Долина, долина, долина,
То не дівка, що не має легіня,
То не легінь, що йго дівка лишила!

Цілувала би-м тя, аж ня колька коле,
Прийди до ня, милий, мій сизий соколе! (2)
 

Чернігівська обл., Козелецький р-н, с.Берлози. Записали Лідія Орел та Катерина Міщенко, 1993 р.

Співає гурт “Толока” (“сєдовська” майстерня Київського кобзарського цеху), керівник Ганна Коропніченко; Ярослава Левчук, Ярослава Пришедько (заспів), Людмила Іваницька, Олена Гайдамака (вивід), Євгенія Шевченко, Ярослава Музиченко:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Покочу я тарілочку
Да й по барвіночку.
Прийди, прийди, мій миленький
Хоч у недільо(чку). Гу!

Ой не прийди у неділю –
Прийди в понеділок,
Розстелеться рута-м’ята,
Хрещатий барві(нок). Гу!

Ой вийду я на улицю,
Та й стану, та й стану –
Одна несе вареники,
Другая смета(ну). Гу!

Continue reading “ПОКОЧУ Я ТАРІЛОЧКУ (веснянка)” →

Половина саду цвіте,
Половина в’яне.
Тяжко-важко на серденьку,
Як вечір настане.

Тяжко-важко на серденьку,
Як вечір настане, –
Усі хлопці на вулиці,
А мого немає.

Чи він жиє, чи він грає,
Чи його немає,
Чи в чистому Дунаєві
Коня напуває.

А кінь ірже, води не п’є,
Він дорогу чує.
Десь мій милий чорнобривий
З другою ночує.

Ночуй, ночуй, мій миленький,
Та й не роззувайся,
А як вийдеш на вулицю,
То не признавайся.