Новини

Чернігівщина. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Надії Таперик.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Їхали чумаки та й у Крим по сіль,
Та й воли пристали, чумак заболів. (2)

Чумак заболів та й під возом лежить,
Ніхто не спитає, що в його болить. (2)

Болять руки-ноги, ой болить голова,
Вдома малі діти, жінка молода. (2)

Ой ви чумаченьки, ой ви браття мої,
Воли напуваєте – напоїть мої. (2)

Не п’ють воли води, не п’ють та й ревуть.
Нема чумаченька – самі вгору йдуть. (2)

Прийшли сірі воли до свого двора,
Заплакали діти, що батька й нема. (2)
 

Й а ми ходимо, походжаємо.   Святий вечір!

Ми цього двора не минаємо.   Святий вечір!

А ми й у цей двір завертаємо.   Святий вечір!

Щастям-здоров’ям наділяємо.   Святий вечір!

По цьому двору сам Господь ходив.   Святий вечір!

Сам господь ходив, дзвонками дзвонив.   Святий вечір!

Як ми у цей двір, сам Господь за стіл.   Святий вечір!

Скоріш даріте та й не баріте.   Святий вечір!

Короткі свитки, померзли литки.   Святий вечір!

Короткі жечі, померзли плечі.   Святий вечір!
 

Слова і музика Михайла Гайворонського.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Йде січове військо,
Та співає стиха:
Як поборем воріженьків,
Не буде в нас лиха!

Йде січове військо
В боротьбу криваву.
Як поборем воріженьків,
Здобудемо славу!

Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем воріженьків,
Слава не загине!
 

Чернігівщина. Записав Василь Польовик, гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Йшли три бабусі колядувати під липку,
За ними зайчик хороше грає на скрипку. (2)

Перша бабуся пиріжок несе під липку,
За нею зайчик хороше грає на скрипку. (2)

Друга бабуся ковбасу несе під липку,
За нею зайчик хороше грає на скрипку. (2)

Третя бабуся – та й за дідуся, під липку,
За ними зайчик хороше грає на скрипку. (2)

А лисичка йде, пісеньку веде під липку,
Із нею зайчик хороше грає на скрипку… (3)
 

Тернопільська обл., Борщівський р-н, с.Гермаківка. Записали Леопольд Ященко та Михайло Гуць.

Учасники гри йдуть по колу, співаючи пісню. У колі один хлопець із хустиною в руках іде проти руху. Обирає якусь дівчину, пританцьовуючи, веде її на середину кола, простеляє хустку. Доки звучить перегра, вони удвох стають на ній на коліна і цілуються. По тому хлопець приєднується до гурту, а дівчина так само обирає собі пару…

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой вийду я на майдан,
Вийду погуляти,
Кого люблю, тому дам
Личко цілувати.

Маю хустку вишивану
На чотири роги,
Кого люблю – поцілую,
Постелю під ноги.

Маю хустку вишивану
На чотири кінці,
Кого люблю – поцілую
Стану на колінця.
 

Волинь.

Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):

Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи!
Уві сні я вас бачу –
Ви смієтесь, а я плачу.

Приспів:
Очі, ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ой як я люблю вас!

Біля неньки своєї
Я росла-виростала,
Від очей твоїх карих
Свою вроду ховала.

Та заглянули очі
В моє серце і душу,
І тепер я щоночі
Про вас думати мушу.

Карі очі, чорні брови,
Ви безцінний дар любови,
Ви найкращий дар кохання
І надій, і сподівання!

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

З друкованих джерел.

Хлопчики й дівчатка, розділившись попарно, беруться за руки і кружляють у такт пісні спочатку в один бік (чотири такти за годинниковою стрілкою, починаючи з правої ноги), а потім у другий (чотири такти проти годинникової стрілки, починаючи з лівої ноги). На словах “Ой Василю…” тричі погрожують один одному вказівним пальцем правої руки, а на слові “…Василю” – вказівним пальцем лівої руки (навхрест). На словах “не їж” і “мого” по черзі злегка вдаряють один одного долоня в долоню – правою, потім лівою. А на слові “киселю” тричі притупують ногами, починаючи з лівої.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Катерина і Василь
Посварились за кисіль:
Ой Василю, Василю,
Не їж мого киселю!
Ой Василю, Василечку,
Не їж мого киселечку!

А Оксана і Тиміш
Посварились за куліш:
Ой Тимоше, Тимошу,
Не їж мого кулешу!
Ой Тимоше, Тимошечку,
Не їж мого кулешечку!

А Марина та Дем’ян
Посварились за бур’ян:
Ой Дем’яне, Дем’яну,
Не рви мого бур’яну!
Ой Дем’яне, Дем’яночку,
Не рви мого бур’яночку!
 

Буковина. Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с.Шипинці. Записано від К.К.Бойчука. Експедиція 1959 р.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Звідки гості мала?

− Соловій − із Дубівця, його брат − із Чубранця,
А мій милий, чорнобривий −
Таки з цього села.

− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Що-сь їм їсти дала?

− Соловій їв курку, його брат їв гуску,
А мій милий, чорнобривий −
Таки собі качечку.

− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Де-сь їх спати клала?

− Соловій − у подушках, його брат − на дошках,
А мій милий, чорнобривий −
Таки в мене на ручках.

Карпати

Катерино, відчини-но, Катерино, встань-но,
Дай-но їсти, дай-но пити – як то буде файно!

Катерина відчинила, Катерина встала,
Дала їсти, дала пити, ще й поцілувала.

* * *

Била мене моя мати ввечері і вранці,
Щоби я си не ходила з хлопцями на танці.

Не бий мене, моя нене, не роби публіки,
Бо у мене в голівоньці лиш одні музики!

* * *

Весела-м ся народила, весела-м загину,
Бо я свою натурочку ніде не подіну.

Весела-м ся народила, веселого дому,
Усім людям веселенька − і свому милому.

Continue reading “КАТЕРИНО, ВІДЧИНИ-НО (жартівлива)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

З квітами всіх кольорів
Лине весна в сади…
Скільки чарівних вінків
Можна б із них сплести!
Та не спішім їх зривать –
Квіти для того й ростуть,
Щоб устеляти, не в’янучи
Нашу життєву путь!

Приспів:
Тож хай нам квітами дорога стелиться,
До щастя й радості, навстріч весні!
А як захмариться ще й захурделиться,
Нас зігріватимуть ці незабутні дні!

Як налетить листопад
Та й на семи вітрах,
Чари весняних принад
Геть рознесуться в прах!
Та не впадаймо в журбу:
Знову настане весна!
Все, що судьбою накреслено,
Вернеться нам сповна!

Приспів.