НОТИ

Наддніпрянщина. Гармонізація Леопольда Ященка.

Варіант для чоловічого хору: “Прощай, село ріднесеньке”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Прощай, село, город рідненький,
Прощай, Україно!
Прощай, саду зелененький,
Прощавай, дівчино!

А в тім саду, саду зеленому,
Де сонечко сяє,
На калині біля хати
Соловей співає.

Співай, співай, соловейку,
Сидя на калині;
Не журися, дівчинонько,
У тяжкій годині!

А я піду на край світа,
Буду воювати,
Тебе, моє серденятко,
Буду споминати.
 

Варіант для мішаного хору: “Прощай, село, город рідненький”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Прощай, село ріднесеньке,
Прощай, Україно!
Прощай, саду зелененький,
Прощавай, дівчино!

А в тім саду зеленому,
Де сонечко сяє,
На калині біля хати
Соловей співає.

Співай, співай, соловейку,
Сидя на калині,
Не журися, дівчинонько,
У тяжкій годині!

А я піду на край світа,
Буду воювати,
Тебе, моє серденятко,
Буду споминати.
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Пройшли літа за роком рік,
Ударив печальний дзвін…
Прощай, товаришу, навік,
Прийми наш земний уклін.
Прощайте, веселі дні,
Несила вас вернуть.
Прийшла сумна годинонька,
Рушати в останню путь.

Там знайдеш мир і супокій
Від бренних земних тривог.
Нове життя душі твоїй
Дасть сущий над нами Бог.
І добре твоє ім’я
Все буде поміж нас,
Не візьме його сира земля,
Не згубить безжальний час.

Прощай, прощай навік,
Наш друже дорогий,
Прощай, прощай навік,
Прийми наш уклін земний.
Прощай, прощай…
 

Слова і музика Леопольда Ященка. Ця пісня була написана напередодні поховання художниці Алли Горської, і перше виконання її було в “Гомоні” під час похорону А.Горської 7 грудня 1970 року.

До цієї пісні є два авторські варіанти супроводу:

Комп’ютерне відтворення нот –
варіант 1 (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот –
варіант 2 (PDF, mp3):

Не так давно в твоїй оселі
Пишались ружі край вікна,
Навколо сад шумів веселий,
Була в ту пору ласкава весна.
І над Дніпром у небі синім
Цвіла зірниця золота,
І зозуленька на калині
Тобі кувала щасливі літа.

Минуло все, запала тиша,
Тяжких зітхань тобі не чуть,
І тільки друзі найвірніші
Тебе проводять в останню путь.
Прийшла зима, снігами вкрила
І тихий сад, і темний гай.
Голосить вітер край могили…
Прощай, наш друже, навіки прощай!
 

Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від бандуриста Михайла Коваля та його родини. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Птичка невеличка по полю літає, (2)
По полю літає.

По полю літає, травку розгортає, (2)
Травку розгортає.

Травку розгортає, сокола шукає, (2)
Сокола шукає.

Соколе ж мій ясний, ти мій друг прекрасний! (2)
Ти мій друг прекрасний.

Гордуєш ти мною, як вітер травою, (2)
Як вітер травою.

Як вітер травою, мороз – долиною, (2)
Мороз долиною.

Мороз долиною, козак – дівчиною, (2)
Козак дівчиною.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Запозичена від Театру-студії “Родина”, м.Київ; керівник Павло Дудар.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Пустіть до хати колядувати,
На дворі мороз – стояти не мож. (2)

Пустіть до печі погріти плечі,
Пустіть до груби погріти зуби! (2)
 
Якщо не відкривають або не пускають, колядники могли жартома приспівати:

Казала мама, що грошей яма,
А грошей нема – дівчина сама. (2)

Ой давай, давай, що маєш дати,
Не маєш дати – вигонь із хати! (2)

Хоч коцюбою, хоч лопатою,
Хоч дівчиною пелехатою! (2)
 

Чернігівська обл., Білопільський р-н. Записав Олександр Фисун від бандуристки Валентини Лантух.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Радуйсь, земле, Коляда іде!

Приспів:
Святий вечор, добрий вечор!

Коляда іде, всім дари везе.

Всім дари везе, нам слово каже.

Нам слово каже, що вже світ сяє.

Ми ж тебе, господарю, та й не понижаємо.

А з святими Щедрами та й поздоровляємо!
 

Буковина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Раз над’їхав козак з міста,
Під копитом камінь тріснув, да раз, два!
Під копитом камінь тріснув, да раз!

Під копитом камінь тріснув,
До серденька кріс притиснув…

Кріс притиснув до серденька,
Закувала зозуленька…

Не куй, не куй, зозуленько,
Най щебече соловейко…

Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати…

Виклич мені дівча з хати,
Щось я маю розпитати…

Щось я маю розпитати:
Чи не била вчора мати?..

Чи не била, не сварила,
Що з козаком говорила?..

Чи не била, не карала,
Що з козаком ніч стояла?..
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
 

Слова і музика Марка Кропивницького.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ревуть-стогнуть гори-хвилі
В синесенькім морі.
Плачуть-тужать козаченьки
В турецькій неволі.

Вже два роки у кайданах
Терпнуть наші руки.
За що ж, Боже милосердний,
Нам послав ці муки?

Підборкали яничари
Орлят України,
Підборкали та й вкинули
Живих в домовину.

Де ж ви, славні запорожці,
Сини вольной волі?
Чом не йдете визволяти
З тяжкої неволі?