ХАРАКТЕР: Помірні
ОЙ СИВАЯ ТА Й ЗОЗУЛЕНЬКА (щедрівка господарю й родині)
Наддніпрянщина. Гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой сивая та й зозуленька.
Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в’я)!
Усі сади та й облітала.
А в одному та й не бувала.
А в тім саду три тереми.
Що в першому – ясен місяць.
А в другому – красне сонце.
А в третьому – дрібні зірки.
Ясен місяць – сам господар.
Красне сонце – господиня.
Дрібні зірки – то їх дітки.
ОЙ СІВ ХРИСТОС ТА ВЕЧЕРЯТИ (щедрівка)
Галичина.
Надія ЗЯБЛЮК, запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Ой сів Христос та вечеряти.
Щедрий вечір! (2)
Прийшла к йому та Божая Мати.
Добрий вечір!
– Ой Сину ж мій, Сину милий.
Щедрий вечір! (2)
Прошу тебе ключі дати.
Добрий вечір!
– Нащо, Мати, ключі дати?
Щедрий вечір! (2)
– Грішні душі випускати.
Добрий вечір!
На світ білий погуляти.
Щедрий вечір! (2)
Тільки тої не пустити.
Добрий вечір!
Що тяженько согрішила.
Щедрий вечір! (2)
І покути не зложила.
Добрий вечір!
Continue reading “ОЙ СІВ ХРИСТОС ТА ВЕЧЕРЯТИ (щедрівка)”
ОЙ СОСОНКА ЛІТОМ І ЗИМОЙ ЗЕЛЕНА (весільна)
Наддніпрянщина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой сосонка літом і зимой зелена. (2)
Що в п’ятницю дівка Ганнуся весела. (2)
А в суботу русую косу чесала. (2)
А в неділю ішла до шлюбу, плакала. (2)
Ой жаль мені, моя матінко, на тебе. (2)
Зостається рутая м’ята вся в тебе. (2)
Ой уставай, моя матінко, раненько. (2)
Та й поливай рутую м’яту частенько. (2)
Ой уставай, моя матінко, раніше. (2)
Та й поливай рутую м’яту частіше. (2)
ОЙ СЯДУ Я КРАЙ ВІКОНЦЯ (лірична)
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО, виводить Віра ГЛУШКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой сяду я край віконця,
Да гей, ой сяду я край віконця
Виглядати да чорноморця.
Чорноморець не йде – їде,
Да гей, чорноморець да не йде – їде,
Аж семеро да коней веде.
На восьмому вороному,
Да гей, на восьмому да вороному,
Я ж думала, да що додому.
А він їде аж до гаю,
Да гей, а він їде да аж до гаю,
Аж до тихого Дунаю.
ОЙ ТАМ ЗА ДУНАЄМ – варіант 2 (козацька)
Запорізька обл., Запорізький р-н, с.Мар’ївка. Записала Надія Полякова, 1989 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой там за Дунаєм,
Та за тихим Дунаєм
Молодець гуляє. (2)
На свою Вкраїну,
Та на свою Вкраїну
Стиха поглядає. (2)
Не так на Вкраїну,
Та не так на Вкраїну,
Як на ту дівчину. (2)
Подай перевозу,
Та подай перевозу,
Я перевезуся. (2)
На свою Вкраїну,
Та на свою Вкраїну
Ще раз подивлюся. (2)
Кого вірно люблю,
Та кого вірно люблю,
Не наговорюся. (2)
Continue reading “ОЙ ТАМ ЗА ДУНАЄМ – варіант 2 (козацька)”
ОЙ ТАМ НА ГОРІ ГОРІЛИ ВОГНІ (колядка)
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Глушко.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ой там на горі горіли вогні.
Алилуя, алилуя, горіли вогні!
Горіли вогні, куріли дими.
Алилуя, алилуя, куріли дими!
Ой там святії каміння били …
Каміння били, церкву робили …
З трьома дверями, з трьома верхами …
З трьома хрестами, з трьома гробами …
Що в першім гробі Сус Христос лежить …
А в другім гробі – Святий Миколай …
А в третім гробі – Свята Варвара …
Continue reading “ОЙ ТАМ НА ГОРІ ГОРІЛИ ВОГНІ (колядка)”
ОЙ ТАМ У ЛІСІ ПРИ ДОЛИНІ (історична)
Карпати.
Ой там у лісі при долині
Червоні маки розцвіли,
Ой там три хлопці молодії
Життя за волю віддали.
Їх було троє, тільки троє,
Мали гранати і кріси,
Вони не знали, що їх зрадять
Катам червоної Моcкви.
Кати криївку обступили,
Кричать: Бандера! Руки вверх!
Хтось крикнув: Слава Україні!
Ми не здамося – краще смерть!
І всі три друзі обнялися,
Ніхто пощади не просив.
Замовкли кріси і гранати,
І скоростріл більш не строчив.
Ой там у лісі при долині
Червоні маки розцвіли,
Ой там три хлопці молодії
За Україну полягли.
ОЙ ТАМ У ЛЬВОВІ НА ВИСОКІМ ЗАМКУ (вояцька)
Галичина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой там у Львові на Високім замку,
Там соловейко собі заспівав,
А молодий жовнір, стоячи на варті,
Сперся на кріса та й ся задумав.
Ой соловію, ти маленький пташку,
Лети в Карпати, рідну сторону!
Там побачиш милу мою чорнобриву,
Вістку від неї принеси нову!
А пташка мовить: молодий вояче!
Твоя дівчина, як день, так ніч плаче –
Її рідна мати, треба тобі знати,
Заміж за іншого хоче віддавати!
Ой там у Львові на Високім замку,
Туман холодний на землю упав…
А молодий жовнір, стоячи на варті,
Сперся на кріса та й ся задумав.
ОЙ ТИ ВИШЕНЬКО, ТИ ЧЕРЕШЕНЬКО (лірична)
Наддніпрянщина.
“Гомін” на обжинках у Національному музеї народної архітектури та побуту України – 25.07.1992:
Ой ти вишенько, ти черешенько,
Ой і де ж ти зійшла, де ти виросла?
Я весною зійшла, літом виросла,
На Дунай на ріку похилилася.
На Дунай на ріку похилилася.
А чого ж ти, душа, зажурилася?
Ой того я сумна, що стояла сама,
Що стояла сама пізно звечора.
Що стояла сама пізно звечора,
Дожидала тебе, моє серденько!
