АУДІО

Київська обл., смт Тараща. Мелодію записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Кириченко, текст збірний.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Київська обл., смт Тараща, від Віри Кириченко:

Повій, вітре та буйнесенький
З глибокого яру,
Прибудь, прибудь, ти мій миленький,
З далекого краю!

Ой рад вітер та й повівати –
Яр дуже глибокий,
Ой рад би я та й прибувати –
Край дуже далекий.

Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі, від Віри Глушко:

А я свого та й миленького
В похід виряджала,
Дала йому та й зозуленьку,
Щоб рано кувала.

Дала йому та й зозуленьку,
Собі соловейка,
Ой щоб йому та й там легенько,
Мені веселенько.

Continue reading “ПОВІЙ, ВІТРЕ ТА БУЙНЕСЕНЬКИЙ (лірична)” →

Записав Леопольд Ященко від хору з с.Топорівка Новоселицького р-ну Чернівецької обл. на республіканському огляді художньої самодіяльності у Києві, 1956 р.

Оригінальний запис цієї пісні надруковано у збірнику “Буковинські народні пісні”, стор.261-262.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Повій, вітре, яром, яром, (2)
На ту пшениченьку яру. (2)

Повій, вітре, по долині, (2)
По червоній калині. (2)

Там дівчина стояла, (2)
Цвіт калини ламала. (2)

До личенька прикладала, (2)
Свої матінки питала: (2)

Ой чи буду я такая, (2)
Як калинонька цяя? (2)

Ой будеш, доню, будеш, (2)
Доки коло мене будеш! (2)

А як підеш від мене, (2)
Спаде красонька з тебе. (2)

Спаде з личенька красиця, (2)
Як із листячка росиця. (2)
 

Слова і музика Романа Купчинського. Редакція хору “Гомін”.

Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою січовий стрілець,
Дівчина затужила.

А був то хлопець молодий –
Йому б лишень кохати,
Він впав, мов той сухий листок,
Повік буде лежати.

Летить ворон з чужих сторон,
Та й жалібненько кряче:
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!

Заплаче мати не одна,
Заплаче Україна,
Бо не одного козака
Сира земля накрила!
 

Галичина. Пісня літературного походження для дітей.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Погас учора день,
Заплакав рік старенький,
Сьогодні вже до нас
Сміється молоденький.

Старенького нам жаль,
Та плакать не годиться,
Бо молоденький рік
Почне на нас свариться.

Що дав старенький рік,
Те бачили і знаєм,
Що ж молоденький дасть,
Того ми не вгадаєм.

Святкує увесь люд,
Вигукує раденький:
Прощай, старенький рік!
Здоров будь, молоденький!
 

Вінницька обл., Жмеринський р-н, с.Сьомаки. Записав Леопольд Ященко від Миколи Кабалюка.

Фрагмент Новорічного концерту “Гомону” 15.01.2000. Співають Микола Кабалюк і Леопольд Ященко:

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

По горам, горам сам Господь ходив.

Приспів:
Славен є Син!
Славен є Син, славен Господь Бог
На небеси!

Сам Господь ходив та й все лагодив.

Лагодив воли та й на три плуги.

А молодії – та й на чотири.

Лагодив коні на три борони.

А молодії – та й на чотири.

Лагодив вівці на три обірці.

А молодії – та й на чотири.

А за цим словом бувай же здоров.

Бувай же здоров, пан господарю!

Не сам з собою – з господинею.

Із усім родом, з Господом Богом!
 

Волинь.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

По горі, горі пави ходили. Дай Боже!
По горі, горі пави ходили.

Пави ходили, пір’я згубили. Дай Боже!
Пави ходили, пір’я згубили.

А за ними йшла гречная панна. Дай Боже!
А за ними йшла гречная панна.

А вона ішла, пір’я збирала. Дай Боже!
А вона ішла, пір’я збирала.

Пір’я збирала, в фартушок клала. Дай Боже!
Пір’я збирала, в фартушок клала.

З фартушка брала та й плела вінець. Дай Боже!
З фартушка брала та й плела вінець.

Виплела вінець та й пішла в танець. Дай Боже!
Виплела вінець та й пішла в танець.
 

Волинь.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

По горі, горі пави ходили.  Щедрий вечір!
Пави ходили, пір’я губили.  Добрий вечір!

А за ними йшла гречная панна.  Щедрий вечір!
Пір’я збирала, в рукавець клала.  Добрий вечір!

З рукавця брала, віночок плела.  Щедрий вечір!
Як сплела вінець, то й пішла в танець.  Добрий вечір!
 

Покуття. Записав Михайло Іванюк; гармонізував Леопольд Ященко.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Подай, дівчино, руку на прощання,
Може, в останній вже раз…
Прийшла хвилина – час іти до бою,
Мушу сповнять святий наказ!

Ми йшли до бою темненької ночі,
А ясні зорі нам сіяли,
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному впадали.

Бачив я, бачив раненого друга –
Він впав на землю ще живий,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:

Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила
В бою за волю України!

Не було там батька, не було там неньки,
Не було там любої дівчини,
Його поховали вірні побратими
Під кущем червоної калини!
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По діброві вітер віє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.

Стан високий, лист широкий,
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море,
Широке синіє.

Чумак іде – подивиться,
Та й голову схилить.
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі.

Подивиться – серце мліє:
Кругом ні билини,
Одна, одна, як сирота,
На чужині гине.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

З друкованих джерел.

Узявшись за руки, діти ходять по колу, всередині якого стоїть Подоляночка і рухами відтворює все, про що співається. У кінці пісні вона обирає когось із кола замість себе, і гра починається спочатку.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона впала,
До землі припала,
Личка не вмивала,
Бо води не мала.

Ой устань, устань, Подоляночко,
Ой устань, устань, молодесенька,
Вмий своє личко,
Личко біленьке,
Та візьмися в бочки,
Поскачи навскочки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.