Народився 2 червня 1928 року в Києві. Закінчив Київську консерваторію (1954), аспірантуру (1957) при Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (нині Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Рильського НАН України).
З 1957 до 1968 року працював у цьому інституті – спершу молодшим, згодом старшим науковим співробітником.
1968 р. був звільнений з роботи за правозахисну діяльність, зокрема, за підписання колективного листа до ЦК КПРС та радянського уряду про гласність судочинства.
1969 р. заснував хор “Гомін”, який відроджував у Києві народні свята та звичаї.
1971 р. хор був ліквідований як “націоналістичний”, а керівника виключено зі Спілки композиторів (поновлено у 1989 р.).
З 1984 р. хор “Гомін” поновлює свою діяльність, а з часом повертає собі і первісну назву.
Крім календарних народних свят, “Гомін” активно популяризує також патріотичні пісні – козацькі, стрілецькі, повстанські; пісні-гімни, заборонені в часи тоталітарного режиму, а також сучасні; бере активну участь у масових патріотичних акціях та народних віче. Нині хор базується при Будинку культури Київметробуду.
Основні праці:
- “П.Д.Демуцький” (1957),
- “Українські народні романси” (1961),
- “Українське народне багатоголосся” (монографія; 1962),
- “Українське народне багатоголосся” (збірник пісень, у співавторстві; 1963),
- “Г.Г.Верьовка” (1963),
- “Буковинські народні пісні” (1963),
- “Державна Заслужена капела бандуристів УРСР” (1971),
- “Радуйся, земле” (сценарій з піснями; 1971),
- “Слово до українця” (на правах рукопису; 1998),
- “Українська родина” (добірка пісень; 2000),
- “Україна в обрядах на межі тисячоліть” (добірка пісень; 2001),
- “Пісні Черкащини” (збірник; 2004),
- “Шевченків край” (добірка пісень; 2005),
- “Колядки та щедрівки” (репертуарний збірник, 2005),
- “Красна весна, тихе літо” (репертуарний збірник, 2007),
а також понад 200 наукових статей, рецензій, музично-поетичних творів, обробок народних пісень тощо – як опублікованих, так і рукописних.
Леопольд ЯЩЕНКО,
Київ, 05.12.2007 р.
