“В ПІСНІ, В СЛОВІ БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ” (світлій пам’яті побратима Леопольда Ященка) – Михайло ГУЦЬ

(ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА)

Михайло Гуць і Леопольд Ященко За публікацією: Михайло Гуць. “В пісні, в слові буде вічно жити” (світлій пам’яті побратима Леопольда Ященка) // Слов’янський світ: щорічник. Вип.15 / [голов.ред. Скрипник Г.А.]; НАН України, ІМФЕ ім.М.Рильського. – Київ, 2016 – 390 с. – С.277-292. – PDF.

За Україну, за її долю,
За честь і славу, за народ!

(Микола Вороний)

Ці священні слова великого майстра українського поетичного слова і театрального діяча Миколи Вороного, розстріляного енкаведистами 1938 року, винесені в епіграф, часто звучать в устах легендарного хору “Гомін” Леопольда Ященка, який, на жаль, 2 квітня цього року відійшов у вічність. Царство йому небесне. З іменем Л.Ященка відійшла ціла епоха раннього відродження Української держави та її культури.

Леопольд Ященко був високий, стрункий, із розкішною чуприною на голові, з ясними очима, котрі щедро випромінювали його доброту, майже завжди у вишиванці. Він приваблював до себе людей вже зовнішнім виглядом. Був закоханий в українські народні пісні, яких знав дуже багато, – і не лише знав і співав їх, але також знав, у якій місцевості та чи та пісня побутує. Він і сам був, наче пісня, зіткана з чарівних мелодій. Тому ті, що знали Леопольда Ященка, влучно говорили: “Де Ященко, там і пісня, яка гуртує людей, а де пісня, там і Ященко”.

Читати далі »

18 жовтня 2017   (оновлено 18.10.2017)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ                             Теґи:    

Пісні Прикарпаття, записані від Михайла ЗЬОЛИ – Леопольд ЯЩЕНКО

Лісна Велесниця, захід сонця Ця добірка пісень має свою історію. Десь наприкінці 1960-х років Леопольд Ященко уклав її з голосу свого товариша, аспіранта-хіміка Михайла Зьоли. Пісні з села Велесниця Лісна Надвірнянського району Івано-Франківської області зі стислою вступною статтею були підготовлені до друку в журналі “Народна творчість та етнографія”, але так і не були опубліковані: за підписання колективного листа проти закритих судів над дисидентами навесні 1968 року Ященка звільнили з роботи в тодішньому ІМФЕ АН УРСР.

Спливло майже півстоліття. Сьогодні пан Михайло Зьола – добре знаний в Україні колекціонер та дослідник давніх грамзаписів. Кілька пісень з його краю живуть у репертуарі хору “Гомін”. Проте у 2008-2012 роках Леопольд Іванович повернувся до цієї добірки, чимало пісень поновив і зробив комп’ютерні версії нот, маючи на увазі подальшу їх публікацію. Ми обов’язково поставимо на наш сайт ці записи у якомога повнішому обсязі, а тим часом подаємо передмову до них, віднайдену в архіві Л.Ященка.

Читати далі »

29 вересня 2017   (оновлено 29.09.2017)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Етнографічний реґіон:               Репертуар:         Записувачі, інформатори:      

Радіопередача у вечірній студії “Ліра” на 3-му каналі УР – “Гомін” як феномен культурного простору України

3 канал “Культура” Українського Радіо, запис прямого ефіру, Вечірня студія “Ліра”, 31 серпня 2017 р. – 1 год. 25 хв.

nrcu.gov.ua"

Слухати (mp3):

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Ведуча: Катерина Божко.
Режисер: Олена Харченко.
Гості програми: Лідія Орел, Катерина Міщенко.
 

Пам’яті Леопольда Ященка. Тема: “Гомін” як феномен культурного простору України.

У програмі звучать пісні:

31 серпня 2017   (оновлено 01.09.2017)   //   Категорії: Живий звук, Новини, Радіопередачі, ПІСНІ, АУДІО                                

День пісень “Співаймо разом!” – пам’яті Леопольда Ященка

Співаймо разом! У неділю, 11 червня 2017 року з 15:00 в Музеї Івана Гончара відбудеться новітній захід, що з часом має стати у Києві традиційним: День пісень “Співаймо разом!”

Запрошуємо всіх охочих громадян поспівати гуртом загальновідомі українські пісні – шедеври української та світової музичної культури.

Запрошуємо до участі також хорові колективи, згодні під час свого виступу на сцені орієнтуватися не на слухача, а на учасника: виконувати пісні з повторами, повним текстом – і без сценічних обробок, несподіваних пауз та інструментальних перегр.

Орієнтуємося на девіз “Співаймо разом!” – адже наша пісня щонайкраще об’єднує людей!

День пісень присвячуємо пам’яті Леопольда Івановича Ященка [1928–2016] – фольклориста, композитора, засновника й багаторічного керівника київського Етнографічного хору “Гомін”, фольклорних ансамблів “Криниця” та “Козаки”. Понад сорок літ Леопольд Ященко та очолювані ним колективи успішно працювали на ідею збереження народного побутового співу на теренах великого міста, навчаючи дорослих людей і молодь співати – не для сцени, а для себе.

Організовувані Ященком співочі концерти до великих державних свят – Дня Незалежності, Дня Конституції та Дня Києва – завжди відбувалися під девізом “Співаймо разом!” А для повсякденного навчання була започаткована окрема форма роботи – недільні співи для всіх охочих.

Нині хор “Гомін” та ансамбль “Криниця” продовжують справу, започатковану засновником і вчителем, і запрошують громаду до участі в народному святі української пісні та побутового співу, яке відбудеться на подвір’ї (за негоди – у приміщенні) Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.

Добірка текстів і нот хрестоматійних українських пісень >>

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Ласкаво просимо!

8 червня 2017   (оновлено 09.06.2017)   //   Категорії: Актуальне, Новини, Повідомлення                                

МОЇ ЧУМАКИ: з історії одного хору – Василь ТРИЛІС, 2000-2006

Василь Триліс і хор ЧУМАКИ Вийшовши понад двадцять років тому з хору “Гомін”, чоловічий хор “Чумаки” мандрував своїми дорогами і має свою цікаву історію. Про неї, про себе та про деякі оргвисновки оповідає тут його засновник і керівник Василь Герасимович Триліс.

Републікуємо текст із сайту pisni.org.ua, не змінивши “ані титли, ніже тії коми”. Лише додаємо посилання на розміщені у нас пісні, а також знайдені в І-неті відео й світлини.

Чумаки не мають нічого спільного з бурхливим сьогоденням.
Чумаки – це наше славне минуле. І, можливо, майбутнє.

Василь Триліс

 Заспів  Вступ  1. Дещо про себе  2. Становлення  3. По славу  4. Задрипанка, шинкарка, перекупка  5. Секрети майстерності  6. Занепад

Читати далі »

9 квітня 2017   (оновлено 09.04.2017)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ                   Репертуар:           Теґи: ,    

Вічна пам’ять Тарасові Ященку

Тарас Ященко Композитор, піаніст, патріот України і палкий шанувальник народної пісні… Гомінчани добре пам’ятають Тараса Ященка в 1990-і роки – з прапором на мітингах; зосередженим і натхненним під час репетицій та концертів, коли він акомпанував “Криниці” до творів свого батька.

Згодом Тарас поїхав вчитися й працювати до Німеччини, але ніколи не поривав зв’язку з Україною. Творивши в різних музичних жанрах, завжди і всюди пропагував українську пісню. Зокрема, мав величезне коло спілкування в соцмережах і постійно розповсюджував пісні “Гомону”, знаходячи їм нових шанувальників у європейських мистецьких колах.

Народна пісня й музика були для нього особливим джерелом творчої наснаги. Так, наприклад, на хвилі замилування піснями Буковини була написана “Українська рапсодія”, яку композитор присвятив батькам – Лідії Орел та Леопольдові Ященку.

Українська рапсодія “На берегах Черемоша” для фортепіано (PDF) – автор і виконавець Тарас ЯЩЕНКО:

mp3

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

На жаль, багатьом намірам і задумам Тараса не судилося здійснитися. 16 березня 2017 року трагічний випадок урвав його життя – син пішов слідом за батьком творити небесну музику. Залишивши нам своє натхнення – і добру пам’ять. Вічну пам’ять…

19 березня 2017   (оновлено 09.04.2017)   //   Категорії: Новини, Повідомлення                                

А в ці дні 45 років тому…

Архівний документ …У Києві та Львові починалася чергова хвиля арештів і репресій української інтеліґенції. І під прес потрапили учасники новорічних колядувань у Києві та Львові. Про розправу над учасниками львівських ватаг написала Марія Гриців у статті Арештована коляда, або Погром 12 січня 1972-го.

За цим архівним документом – десятки людських доль і дуже сумна сторінка історії хору “Гомін”.

“31 декабря 1971 года №813-І КГБ при СМ УССР докладывал о намерении ряда националистически настроенных лиц принять участие в новогодних колядках.

Из полученных оперативным путем данных видно, что организацией групп (ватаг) колядников активно занимались известные органам КГБ националистическими настроениями врач ПЛАХОТНЮК Н.Г., инженер РУСИН И.И., художница СЕМЫКИНА Л.Н., бывший руководитель хора “Гомін” ЯЩЕНКО Л.И., научный сотрудник института ядерной физики АН УССР РУДЧИК А.Т. [теж учасник хору “Гомін”] и инженер научно-исследовательского и проектного института градостроительства УССР БИРЮКОВИЧ В.Д.

Учасники колядок группами по 10-12 человек 31 декабря 1971 года посетили квартиры отдельных творческих и научных работников, которые, по заявлению ПЛАХОТНЮКА, заранее были уведомлены об этом и согласились принять их у себя”…

16 січня 2017   (оновлено 16.01.2017)   //   Категорії: Новини, Повідомлення                             Теґи:    

НАРОДНА ПІСНЯ В НАШОМУ ПОБУТІ – Леопольд ЯЩЕНКО, 1994

Леопольд Ященко Невтішне становище нашої народно-пісенної культури нині чимдалі більше турбує всіх, хто небайдужий до її долі. Люди все менше співають у побуті, і не тільки в місті, а й у селі, яке здавна було джерелом і охоронцем народних традицій. “Чи співатимемо ми в XXI столітті?” – такі тривожні питання ставлять читачі в пресі (газета “Культура і життя”, 15.05.1993). І небезпідставно. “Хто мені скаже – чи чув він, як у селі на вулиці співають дівчата? Не кажу вже про те, що її, тієї пісні, нема кому співати. Навіть там, де і є молодь, чомусь це не заведено. Ідуть собі юнаки та дівчата до клубу, почовгають там на дискотеці, та й додому” (там же).

І це, на жаль, типова картина для нашого часу. “По селах забувають, і то без найменших докорів сумління, слова і мелодії народних пісень, народні традиції і звичаї… клуби перетворюються на кінотеки і дансинги…” (там же, 11.09.1993р.).

Найчастіше кризу народної культури пов’язують із тяжкою спадщиною минулого, з руйнівною дією асиміляторського тоталітарного режиму, який намагався знівелювати нашу культуру, підірвати її самобутнє коріння, вбити в народі історичну пам’ять. Все це спричинилося до того, що народ у значній своїй масі збайдужів до власних духовних надбань, не цінує тих багатств, які дісталися йому в спадщину.

Читати далі »

8 січня 2017   (оновлено 08.01.2017)   //   Категорії: Актуальне, Новини, СТАТТІ                             Теґи: ,    

“Колядки та щедрівки” – концерт у Будинку вчителя!

Різдвяний ''павук'' (''теремок'') Дякуємо всім, хто прийшов на наш новорічний вечір 11 січня 2017 року! Це було наше спільне свято! З добрими людьми й серед зими тепло, легко співається, а в піснях з нами була вся Україна! :)

Наша найщиріша вдячність також адміністрації Київського міського будинку вчителя – за гостинність, теплу хату і всебічне сприяння!

Колядки та щедрівки в обробках Леопольда Ященка та інших авторів виконував фольклорний ансамбль “Криниця” зі складу етнографічного хору “Гомін” ім.Л.Ященка. Керівник – Валентина Команчук.

Незабаром викладемо відео. Залишайтеся з нами! :)

23 листопада 2016   (оновлено 10.06.2017)   //   Категорії: Новини, Повідомлення                                

Щедрий вечір: “Гомін” у Будинку вчителя – 13.01.2002


Дивитися / завантажити на Vimeo >>

Щедрий вечір – 13 січня 2002 року. Концерт Етнографічного хору “Гомін” у Київському будинку вчителя (молодіжна зала). Керівник Леопольд Ященко, хормейстер Валентина Команчук, ведуча Наталя Ставицька.

Просимо відгукнутися автора відео!

Зміст концерту:

Читати далі »

19 вересня 2013   (оновлено 18.12.2016)   //   Категорії: Живий звук, Новини, ПІСНІ, АУДІО, ВІДЕО   Концепція: , ,     Жанр: ,         Виконавці – СКЛАД: , ,     Репертуар: , , , ,           Теґи:    
Сторінка 1 з 8412345...102030...84