Виконавці – СКЛАД: Жіночий

Тернопільщина. Записав Леопольд Ященко від працівників Київметробуду

Сизий качурець, чом сам плаваєш,
Чом сам плаваєш, пари не маєш? (2)

Ще вчора була качечка моя,
Сьогодні нема, бо застрілена. (2)

Не жаль би мені, якби на воді,
А то на горі, в шовковій траві. (2)

Молодий козак, чого сумуєш,
Чого сумуєш, пари не маєш? (2)

Ще вчора була дівчина моя,
Сьогодні нема, бо заручена. (2)

Не жаль би мені, якби на селі,
А то через двір, ще й товариш мій. (2)

Товаришу мій, загороди двір,
Щоб твоя жона по воду не йшла. (2)

По воду іде, добридень дає,
Мені, козаку, жалю завдає. (2)

Я з того жалю воду розіллю,
А з того серця поб’ю відерця! (2)

Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Лютенька. Записано 1955 року. Розшифрував Леопольд Ященко

Скрипливії ворітечка, брехливії люди,
На кого ж ви набрешете, як нас тут не буде? (2)

Брешіть, брешіть, воріженьки, наберетесь лиха!
А ми собі, моє серце, любімося стиха. (2)

Любилися, кохалися, як зерня в горісі,
Прийшла пора − розійшлися, як туман по лісі. (2)

Любилися, кохалися, як голубів пара,
Прийшла пора − розійшлися, як чорная хмара. (2)

Чорна хмара неаступає, дрібний дощик іде,
А з нашого коханнячка нічого не буде. (2)

Скрипливії ворітечка − тяжко відчиняти,
Кого люблю − не забуду, хоч вік буду ждати! (2)

Київська обл., Згурівський р-н, с.Пасківщина. Записали Ганна Коропніченко і Ярослава Пришедько, 1999 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Соловей, соловейко!
Ой чий же то клин та й не виораний?
Соловей, соловей…

Соловей, соловейко!
Там Микола й орав та й плуг поламав.
Соловей, соловей…

Соловей, соловейко!
Та й плуг поламав і воли погубив.
Соловей, соловей…

Соловей, соловейко!
І воли погубив, до Галочки приблудив.
Соловей, соловей…

Соловей, соловейко!
Як од Галочки йшов, і воли знайшов.
Соловей, соловей…

Соловей, соловейко!
І плуг поладнав, і клин доорав.
Соловей, соловей…
 

Рівненська обл., Сарненський р-н, с.Кузьмівка. 1990-ті рр. Записав Леопольд Ященко від Лариси Андрійчук

Сонечко заходить, стала темна ніч;
Не бачу милого – то недобра річ. (2)

Я його любила, він любив мене,
Не надіялася, що зрадить мене. (2)

Я над колискою нічку сиділа,
Дрібними сльозами сина облила. (2)

Люлі, люлі, сину, спи, синочку мій,
Котрий хлопець гарний, то то батько твій. (2)

Слова і музика Анатолія Сухого, гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” − жіночий склад ансамблю “КРИНИЦЯ”, 1990-і рр (mp3):

Відеозапис із концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:

Спи, маленький козачок,
Повернися на бочок.
Спи, синочку, мама засинає,
Спи, козаче, кінь твій зачекає.

Continue reading “СПИ, МАЛЕНЬКИЙ КОЗАЧОК (колискова)” →

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Від учасниці хору Марії Мельниченко

Стелись, стелись, барвіночку
Не коренем − листом.

Не коренем − листом…
Та викликав козак дівку
Не голосом − свистом.

Не голосом − свистом…
Та ой чи чула, дівчинонько,
Як я тебе кликав?

Як я тебе кликав,
Через твоє подвір’ячко
Сивим конем їхав.

Сивим конем їхав…
Ой чи чула, чи не чула –
Не озивалася.

Не озивалася,
Та темна нічка-петрівочка –
Вийти боялася.

Вийти боялася…
Та бодай же ти, дівчинонько,
Зозулі не чула.

Зозулі не чула…
Та як ти мого голосочка
За сном не почула!

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Сховалось ясне сонечко
Та й за густий лісок;
Озвись до мене, серденько,
Прилинь хоч на часок.

Озвись лужком-долиною,
Попід зелений гай…
Розвій імлу холодную,
Хоч вісточку подай!
Гей, гей, гей, гей-я,
Гей, гей, гей-я, гей!
Розвій імлу холодную,
Хоч вісточку подай!

Запала ніч невидная,
А на душі – зима…
Блукає лиш печаль моя
По бережку сама.
Гей, гей, гей-я, гей!
Блукає лиш печаль моя
По бережку сама.
 

Та де наш батько дівся,
Чи в клоччя ввалився?
Та чи він сіно косить –
Пити горілку не просить!

Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Воскобойники. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Та й петрівняя зозуленько, ой,
Та й не куй рано по дібро(ві).

Та й не куй рано по діброві, ой,
Не збуди мене, молодо(ї).

Та й нехай мене та й той збудить, ой,
Та й котрий мене вірно лю(бить)!
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Така її доля… О Боже мій милий,
За що ж ти караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькії очі? Прости сироту!

Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки,
Одна, як та пташка в далекім краю.
Пошли ж ти їй долю – вона молоденька,
Бо люди чужії її засміють.

Чи винна ж голубка, що голуба любить?
Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Літає, шукає – дума, заблудив.