Виконавці – СКЛАД: Жіночий

Карпати. Усна редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Порізала-м пальчик, та й болить,
Зелений листочок не гоїть!
Зелений листочок не гоїть, не гоїть −
Поцілує милий − загоїть!

Continue reading “ПОРІЗАЛА-М ПАЛЬЧИК (лірична)” →

По садочку ходила, (2)
Цвіт калини ломи(ла).

Та й на голову клала, (2)
Мамуні си пита(ла).

Мамуню рідненькая, (2)
Чи буду я така(я)?

Чи буду я такая, (2)
Як цвіт-калина ця(я)?

Ой будеш, доню, будеш, (2)
Доки й у мене бу(деш).

А як підеш від мене, (2)
Спаде красонька з те(бе).

Не так з тебе самої, (2)
Як з косойки жовто(ї).
 

Від Анатолія Богорода.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Посіяли, поорали,
Нікому збирати,
Як погнали наших хлопців
В місто, в місто присягати.

В Житомирі, славнім місті,
Побиті кілочки,
А вже в наших славних хлопців
Забра’, забрали сорочки.

Материнські поздіймали,
Московські побрали,
Гірко стали заплакали,
Роди’, родину згадали.

Чи ми в Бога заслужили,
Чи в свої громади,
Що нас, хлопців молоденьких,
Заби’, забито в кайдани?
 

Слова Дмитра Павличка, музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Марширує військо кроком молодим,
Синьо-жовтий прапор сяє понад ним.
Плаче сива жінка в глибині вікна,
За той прапор долю віддала вона.

За той рідний прапор, синій золотець,
Батько їй загинув, січовий стрілець.
За те сонце й небо, за той рідний стяг
Два сини-повстанці полягли в боях.

Марширує військо кроком молодим,
Синьо-жовтий прапор сяє понад ним.
Плаче сива жінка в глибині вікна,
А в сльозі відбилась вся Галичина.
 

Наддніпрянщина.

Чотириголосний виклад цієї мелодії – у пісні “Слава нашим господарям”.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Прилетіла ластівочка,
Сіла собі край віконця.

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров’я!

Та й зачала щебетати,
Господаря викликати.

Приспів.

Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару.

Приспів.

Continue reading “ПРИЛЕТІЛА ЛАСТІВОЧКА – варіант 1 (щедрівка господарю й родині)” →

Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від бандуриста Михайла Коваля та його родини. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Птичка невеличка по полю літає, (2)
По полю літає.

По полю літає, травку розгортає, (2)
Травку розгортає.

Травку розгортає, сокола шукає, (2)
Сокола шукає.

Соколе ж мій ясний, ти мій друг прекрасний! (2)
Ти мій друг прекрасний.

Гордуєш ти мною, як вітер травою, (2)
Як вітер травою.

Як вітер травою, мороз – долиною, (2)
Мороз долиною.

Мороз долиною, козак – дівчиною, (2)
Козак дівчиною.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Розкопаю я гору, (2)
Та посію я рожу.

Та посію я рожу, (2)
Та поставлю сторожу.

Та не повная рожа, (2)
Та не вірна сторожа.

Ой вітер повіває, (2)
Та й рожу розхиляє.

Батько дочку лає, (2)
Та й гулять не пускає.

Мати горе знає, (2)
Та й гулять посилає.

Ой гуляй, гуляй, доню, (2)
Да поки молодая.

А як стара станеш, (2)
То й гулять перестанеш.
 

Розступітеся, вороги,
Не переходьте дороги,
Бо наша дорога од Бога,
Щоб наша дорога проста була!

Рясне гілечко, рясне, (2)
Ой чого ж воно красне?
Од вітру буйненького,
Од дощу рясненького,
Од сонечка леніє,
Од вітру зеленіє.

Рясне гілечко, рясне, (2)
Без калини красне,
Без сонечка сяє,
Як мак, процвітає.

Світи, місяченьку, з раю (2)
До нашого короваю!
Отакий наш коровай красний,
Як на небі місяць ясний.

Та ніхто не вгадає, (2)
Що є в нашім короваю:
З трьох криниць водиця,
З трьох стіжків пшениця,
Ще й з трьох корів масла
Та яєць півтораста.

Крайте коровай, крайте, (2)
Та нікого не минайте –
І старому, і малому
По шматочку дайте!