Виконавці – СКЛАД: Мішаний

Західне Поділля. Від товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Записала Людмила Іваннікова, травень 1991 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Налетіли гуси з далекого краю,
Спили-сколотили воду на Дунаю. (2)

Гуси воду пили, люди говорили:
Мусить война бути, бо вже йдуть рекрути. (2)

Бо вже йдуть рекрути, хлопці молодії,
Лишають дівчата і батьки старії. (2)

Вийшла стара мати на високу гору,
Кличе свого сина із війська додому. (2)

Верни, мій синочку, верни додомочку,
Най я тобі змию ще раз головочку. (2)

Як єси не змила, як я був при тобі,
Тепер ми не змиєш, бо я жовняр собі. (2)

Бо я жовняр собі понад жовнярами,
Більше не поверну до рідної мами. (2)

Тепер мене змиють дощі майовії,
Кучері розчешуть кулі сталевії. (2)
 

Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Дубіївка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Налетіли сірі гуси на став жирувати,
Наїхали козаченьки в село зимувати. (2)

Жирували сірі гуси – знялись полетіли,
Зимували козаченьки – знялись виїздили. (2)

Чом ти мене, моя мамо, рано й не збудила,
Та як тії козаченьки з села виїздили? (2)

Тим я тебе, моя доню, рано й не збудила,
Що твій милий попереду – щоб ти й не тужила. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я й не журюся,
А як вийду за ворота – од вітру хилюся. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я і не плачу –
За дрібними слізоньками стежечки не бачу. (2)

Шовком шила, шовком шила, золотом рубила –
Все для того козаченька, що я й полюбила. (2)

Шовком шила, шовком шила, сріблом гаптувала –
Все для того козаченька, що вірно кохала. (2)
 

Слова Вадима Крищенка, музика Віктора Лісовола; гармонізація Леопольда Ященка.

Див. також: До історії створення пісні “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ, КРИШТАЛЕВІ ЧАШІ” – Віктор ЛІСОВОЛ, 1997.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Авторський варіант пісні – Віктор ЛІСОВОЛ, запис 2000-х років (mp3):

Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):

Наливаймо, браття,
Кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали,
Щоб кулі минали
Голівоньки наші!
Гей, гей!

Щоби Україна
В путах не стогнала,
Щоби наша слава,
Козацькая слава
По світу лунала!
Гей, гей!

Бо козацька слава
Кровію полита,
Січена мечами,
Рубана шаблями
Ще й сльозами вмита.
Гей, гей!

Козаку не треба
Срібла ані злата,
Тільки б Україна
Не була катами
На хресті розп’ята!
Гей, гей!

Continue reading “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ (патріотична)” →

Чернігівщина. Записав Леопольд Ященко. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На попівській да сіножаті,
На панському полі
Розсипали ой да чумаченьки
Штири вози солі.

Да прийшла дівка, да прийшла красна
Солі купувати:
Продай, продай, ой да чумаченьку,
Дробової солі!

Да нема солі да дробової,
Тільки помелиця.
Полюбила молода дівчина
Чумаченька Гриця.

Вчора була да суботонька,
Сьогодні неділя –
Чом на тобі, ой да чумаченьку,
Сорочка не біла?

Ой не біла, да ой не біла,
Бо сьома неділя, –
Мати стара, а сестриця мала,
Жінка й не схотіла.

Перебреду да бистру річку,
Стану на пісочку,
Ой виперу, ой да викачаю
Грицеві сорочку!
 

Слова і музика Леопольда Ященка

Академічний камерний хор “Хрещатик”, солісти – Олена Горяйнова й Олександр Біда; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF):

Настав, кохана, час розлуки,
Ми розстаємся назавжди…
Не завдавай серденьку муки,
Не сподівайся і не жди.
    Вже цеї ночі на світанні
    Нас під конвоєм повезуть
    На чужину, в краї незнані,
    На нас чекає довга путь.

Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)

Continue reading “НАСТАВ, КОХАНА, ЧАС РОЗЛУКИ (лірична)” →

Слова і музика Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):

Ставаймо, браття, всі водно
Під синьо-жовте знамено!
Зоря свободи кличе нас –
Настав урочий час!
    Гряде доба великих змін –
    Вставай, народе, із колін!
    Зоря свободи кличе нас –
    Настав урочий час!

Не даймо зграям шахраїв
Нас обернути в жебраків!
Уся Вкраїна кличе нас –
Настав урочий час!
    Отож доволі сльози лить
    І рабські пута волочить!
    Бо рабські пута не для нас –
    Настав урочий час!

Ми наведем правдивий лад,
Посадим свій квітучий сад
І побудуєм власний дім
На щастя нам усім!
    І в нашій рідній стороні
    Нам засіяють ясні дні!
    І ми збудуєм власний дім
    На щастя нам усім! (2)
 

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Наступала чорна хмара,
А за нею сива.
Чи є в світі така друга,
Як я, нещаслива.

Ходжу-броджу по діброві,
Як вітер по лузі.
Чужі серця веселяться –
Моє завше в тузі.

Ой на ставу, на ставочку
Качечка ночує.
Не будемо, серце, в парі –
Душа моя чує.

Розкопайте, люди, греблю,
Нехай вода ллється.
Забуваймо те кохання –
Нехай западеться.

Як же її розкопати,
Як холодна вода?
Як же його забувати –
Коханнячка шкода!
 

Житомирська обл., Овруцький р-н, с.Личмани. Записали Олексій Доля і Катерина Міщенко, 2002 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На твойму дворі да й горять огні.

Приспів:
Щодрий вечор!
Щодрий вечор да й добрий вечор!

Кругом тих огнів да всі Святії.

Тільки одної Іллі немає.

Да й прийшла Ілля да й зарошена.

Да й зарошена, да й заброшена.

Ой де ж ти, Ілля, ой де ж ти була?

По полю хожу – пшеничку глежу.

По борку хожу – пчолочки глежу.

Сідайте, ройки, на нові борки.

Наносіть воску Богу на славу.

Богу на славу, людям на хвалу.
 

Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с.Шипинці, від Н.М.Проданюк, 1959 р. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Надія ЗЯБЛЮК (сопрано), Олександр ВАСИЛЕНКО (баритон), Леся Коротенко (фортепіано); струнний квартет: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель); Леопольд Ященко, Катерина Міщенко (сопілки) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”

Комп’ютерне відтворення нот – МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

На чужині тяжко жити,
Мов той камінь підоймити.
Камінь здійму, відпочину,
На чужині марно згину.

Бо чужина – не родина,
Плаче серце, мов дитина.
Плаче воно, знає чого –
Нема правди ні від кого.

На родині сонце гріє,
На чужині вітер віє.
Вітер віє, траву хилить,
За родинов серце болить.

Ой чужино ти, чужино,
Чого в тобі так студено?
Хоч не вітри, не морози,
А все в очах гіркі сльози.
 

Слова і музика Леопольда Ященка

З прадавніх віків,
З непам’ятних орбіт
Явились ми на білий світ…
І наша зоря
Десь там у небесах
Торує свій далекий шлях…

Приспів:
Коли б нам її впізнати
І в дальні сягнуть світи!
Ми б ладні усе віддати,
Щоб тільки нашу зорю знайти!

Ми йдем до вершин,
І вже навкруг землі
Пливуть космічні кораблі!
А там – дай то Бог –
Іще один лиш крок –
І ми полинем до зірок!

Continue reading “НАША ЗОРЯ, або З ПРАДАВНІХ ВІКІВ” →