Виконавці – СКЛАД: Мішаний

Західне Поділля. Тернопільська обл. Борщівський р-н, с.Горошова. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Такі пісні колядники співали дорогою і на подвір’ї, пританцьовуючи на морозі, щоб зігрітися.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ішов дід на став та й рибку дістав,
Та й рибку несе, бородою трясе. (2)

Та й рибку полоще, з бабов ся торкоче,
Та й рибку варить, з бабов ся сварить. (2)

Ой била баба діда лозою,
Щоби ся вертав скоро з водою. (2)

Якби не плоти, не перелази,
Я би ся вертав зо штири рази. (2)

Примовки:

Надворі мороз, плясати не мож!
Пускайте до хати – будемо плясати!

Пустіть до хати погріти п’яти!
Пустіть до печі погріти плечі!
Пустіть до груби погріти зуби!
 

Слова і музика Семена Климовського.

Їхав козак за Дунай,
Сказав: дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!
Вийшла, ручки заламавши
І тяженько заплакавши:
– Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!

– Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
– Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного!
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!

Свиснув козак на коня:
– Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!
 

Київська обл., Києво-Святошинський р-н. Від учасника хору “Гомін” Петра Приймаченка. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Фрагмент виступу Етнографічного хору “Гомін” під керівництвом Леопольда Ященка на III Бойківських Фестинах, 19.07.2003, м.Турка Львівської обл.:

Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):

Їхав козак з України (2)
Та й заїхав до дів’, до дівчини,
Та й заїхав до дівчи(ни).

Дівка двері відчинила − (2)
Не той козак, що лю’, що любила,
Не той козак, що люби(ла).

Continue reading “ЇХАВ КОЗАК З УКРАЇНИ (лірична, козацька)” →

Чернігівщина. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Надії Таперик.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Їхали чумаки та й у Крим по сіль,
Та й воли пристали, чумак заболів. (2)

Чумак заболів та й під возом лежить,
Ніхто не спитає, що в його болить. (2)

Болять руки-ноги, ой болить голова,
Вдома малі діти, жінка молода. (2)

Ой ви чумаченьки, ой ви браття мої,
Воли напуваєте – напоїть мої. (2)

Не п’ють воли води, не п’ють та й ревуть.
Нема чумаченька – самі вгору йдуть. (2)

Прийшли сірі воли до свого двора,
Заплакали діти, що батька й нема. (2)
 

Й а ми ходимо, походжаємо.   Святий вечір!

Ми цього двора не минаємо.   Святий вечір!

А ми й у цей двір завертаємо.   Святий вечір!

Щастям-здоров’ям наділяємо.   Святий вечір!

По цьому двору сам Господь ходив.   Святий вечір!

Сам господь ходив, дзвонками дзвонив.   Святий вечір!

Як ми у цей двір, сам Господь за стіл.   Святий вечір!

Скоріш даріте та й не баріте.   Святий вечір!

Короткі свитки, померзли литки.   Святий вечір!

Короткі жечі, померзли плечі.   Святий вечір!
 

Слова і музика Михайла Гайворонського.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Йде січове військо,
Та співає стиха:
Як поборем воріженьків,
Не буде в нас лиха!

Йде січове військо
В боротьбу криваву.
Як поборем воріженьків,
Здобудемо славу!

Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем воріженьків,
Слава не загине!
 

Хрестоматійна пісня з Центральної України.

Співають “гомінчани” після репетиції ансамблю “Криниця” на платформі київського метро “Театральна”, 21.04.2010 р. Відео – Олександр Зайченко:

Комп’ютерне відтворення нот за стихійним розспівом Звіринецької майстерні Київського кобзарського цеху:

Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.

Куди їдеш, від’їжджаєш,
Сизокрилий орле?
А хто ж мене, молоду дівчину,
До серця пригорне?

Пригортайся, моя мила,
Товаришу мому,
Та й не кажи тої правди,
Що мені самому.

Як же мені, мій миленький,
Правди не казати –
Вечір прийде, сумно стане,
Ні з ким розмовляти…

Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.
 

Тернопільська обл., Борщівський р-н, с.Гермаківка. Записали Леопольд Ященко та Михайло Гуць.

Учасники гри йдуть по колу, співаючи пісню. У колі один хлопець із хустиною в руках іде проти руху. Обирає якусь дівчину, пританцьовуючи, веде її на середину кола, простеляє хустку. Доки звучить перегра, вони удвох стають на ній на коліна і цілуються. По тому хлопець приєднується до гурту, а дівчина так само обирає собі пару…

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой вийду я на майдан,
Вийду погуляти,
Кого люблю, тому дам
Личко цілувати.

Маю хустку вишивану
На чотири роги,
Кого люблю – поцілую,
Постелю під ноги.

Маю хустку вишивану
На чотири кінці,
Кого люблю – поцілую
Стану на колінця.
 

Волинь.

Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):

Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи!
Уві сні я вас бачу –
Ви смієтесь, а я плачу.

Приспів:
Очі, ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ой як я люблю вас!

Біля неньки своєї
Я росла-виростала,
Від очей твоїх карих
Свою вроду ховала.

Та заглянули очі
В моє серце і душу,
І тепер я щоночі
Про вас думати мушу.

Карі очі, чорні брови,
Ви безцінний дар любови,
Ви найкращий дар кохання
І надій, і сподівання!

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Буковина. Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с.Шипинці. Записано від К.К.Бойчука. Експедиція 1959 р.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Звідки гості мала?

− Соловій − із Дубівця, його брат − із Чубранця,
А мій милий, чорнобривий −
Таки з цього села.

− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Що-сь їм їсти дала?

− Соловій їв курку, його брат їв гуску,
А мій милий, чорнобривий −
Таки собі качечку.

− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Де-сь їх спати клала?

− Соловій − у подушках, його брат − на дошках,
А мій милий, чорнобривий −
Таки в мене на ручках.