Виконавці – СКЛАД: Чоловічий
ОЙ У ЛУЗІ ТА ЩЕ Й ПРИ БЕРЕЗІ (козацька)
Редакція хору “Гомін”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у лузі та ще й при березі
Червона калина.
Породила молода дівчина
Хорошого сина.
Вона ж його ой та й породила
В зеленій діброві,
Та й не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі.
Та й не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі,
Тільки дала тому козакові
Личко й чорні брови.
Та було б тобі, моя рідна мати,
Цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати,
Щастя й долю дати!
Continue reading “ОЙ У ЛУЗІ ТА ЩЕ Й ПРИ БЕРЕЗІ (козацька)” →

ОЙ У ПОЛІ НИВКА (лірична)
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у полі нивка, кругом материнка,
Там дівчина жито жала, гарна чорнобривка. (2)
Жала ж вона, жала, сіла спочивати,
Їхав козак з України, мусив шапку зняти. (2)
Мусив шапку зняти, “день добрий” сказати, –
Помагай Біг, дівча гоже, тобі жито жати! (2)
А дівчина стала, йому одказала,
Вона ж йому одказала – серденьком назвала. (2)
Як ідеш додому, не кажи нікому,
Бо рознесуть цеє люди, як вітер солому. (2)
А вітер тихенький, солома легенька –
Візьмуть мене люди в зуби, я ще ж молоденька. (2)
А вже ж тая слава по всім світі стала,
Що дівчина козаченька серденьком назвала. (2)
А вже ж тая слава по всім городочку,
Що дівчина козакові вишила сорочку. (2)

ОЙ ХМАРИТЬСЯ, ТУМАНИТЬСЯ (вояцька)
Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Кобаки. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой хмариться, туманиться,
Дрібні дощі йдуть,
Там молоді жовнярики
Мед-горілку п’ють.
Continue reading “ОЙ ХМАРИТЬСЯ, ТУМАНИТЬСЯ (вояцька)” →

ОЙ ХМЕЛЮ Ж МІЙ, ХМЕЛЮ (лірична)
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой хмелю ж мій, хмелю,
Хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимував,
Що й не розвивався?
Зимував я зиму,
Зимував я другу,
Зимував я в лузі на калині,
Та й не розвивася.
Ой сину ж мій, сину,
Сину молоденький,
Де ж ти, сину, нічку ночував,
Що й не роззувався?
Ночував я нічку,
Ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці,
Що сватати буду.
Continue reading “ОЙ ХМЕЛЮ Ж МІЙ, ХМЕЛЮ (лірична)” →

ОЙ ЧИЄ ТО СІНО (до косовиці, лірична)
Рівненська обл., Гощанський р-н. Записав Леопольд Ященко у 1960-х рр. від бригади механізаторів, що приїздили до київського театру ім.І.Франка.
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой чиє то сіно лежить на покосах?
Чия то дівчина розпустила коси? (2)
Козакове сіно лежить на покосах,
Козакова дівчина розпустила коси. (2)
Мати ж моя, мати, що маю діяти?
Вже й літа минають, а я й нежонатий. (2)
Вже й літа минають, а я й нежонатий −
Насіяв пшениці − нема з ким збирати. (2)
Насіяв пшениці − нема з ким збирати,
Прийде темна нічка − ні з ким розмовляти. (2)

ОЙ ЧИЯ Ж ТО КРАЙНЯ ХАТКА (лірична)
Запис та обробка Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот – ХОР (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот – КЛАВІР (PDF, mp3):
Ой чия ж то крайня хатка
Вікном до дороги?
Не рад би я повернути –
Несуть мене ноги!
Не рад би я повернути –
Ведуть мене очі
Та й до тої дівчиноньки
Де гуляв я з ночі.
А в моєї дівчиноньки
Мальовані двері,
Мені гай ся розвиває,
Як іду до неї!
Мені гай ся розвиває,
Рута зелененька…
Нема в світі дівчиноньки,
Як моя Оленка!

ОТЧЕ НАШ
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Отче наш! (3)
Ти, котрий єси на небі,
Нехай святиться ім’я Твоє,
Отче наш!
Нехай прийде царство Твоє,
Нехай буде воля Твоя
Як на небі, так і на землі,
Отче наш!
Хліб щоденний наш
Дай сьогодні нам,
І прости нам провини наші,
Як і ми їх прощаємо
Боржникам нашим!
Отче наш! (3)
І не введи нас у спокусу,
Але ізбави нас від лукавого,
Отче наш!

ПАН-ГОСПОДАРЮ, ЧЕРЕЗ ДВІР СТЕЖКА (колядка господарю й родині)
Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Велика Кириївка. Записав Микола Зубченко.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Пан-господарю, через двір стежка.
Приспів:
Славен, славен!
Славен єси, славнійший Сус Христос на небесі!
Тудою ішли три товариші.
Три товариші, всі три хороші.
Перший товариш – то ясне сонце.
Другий товариш – то ясен місяць.
Третій товариш – то дрібен дощик.
Перший товариш, чим ся похвалиш?
Ой як я зійду в неділю рано.
Возрадуються церкви й костьоли.
Церкви й костьоли, в церквах престоли.
Continue reading “ПАН-ГОСПОДАРЮ, ЧЕРЕЗ ДВІР СТЕЖКА (колядка господарю й родині)” →

ПАНЕ ГОСПОДАРЮ, ЩО НА ТВОМУ ДВОРІ
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль.
Запис із щедрування: Ярослава Пришедько, Катерина Міщенко, Василь Гулей; 14 січня 2019 (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Пане господарю, що на твому дворі.
Приспів:
Рай розвивсь!
Рай розвився, мир возвеселився –
Син Божий народився!
А на твому дворі виросло деревце.
А теє деревце три брати зрубали.
Три брати зрубали, церкву збудували.
А тая церковця з трьома куполами.
З трьома куполами, з трьома престолами.
На першім престолі – то Різдво Христове.
На другім престолі Святого Василя.
На третім престолі Святе Водохреща.
Що Різдво Христове радість нам приносить.
Святого Василя новий рік стрічає.
Святе Водохреща воду освящає.

ПИЙМО, ДРУЗІ, ГРАЙ, МУЗИКО (лірична, історична)
Слова і музика Романа Купчинського
Пиймо, друзі, грай, музико, – нам вже все одно,
Бо правдиві тільки в світі музика й вино!
Був собі стрілець, що дівчину мав –
Як квітки весну, він її кохав,
І кохав її, і любив її,
В своїх думах, в своїх мріях золотив її.
Приспів:
Був собі стрілець, що дівчину мав –
Як квітки весну, він її кохав.
Та зайнялось раз небо від гармат,
В боротьбі страшній йшов на брата брат.
І стрілець ішов, як пристало всім,
Та постріляний, побитий повернувся в дім.
Приспів.
Нім до матінки рідної прийшов,
Перше дівчину свою віднайшов,
Та як стрінув лиш мрію своїх мрій,
То жорстоке впало слово: “Ти тепер не мій”.
Приспів.
Пиймо, друзі, грай, музико, нам вже все одно,
Бо правдиве тільки в світі музика й вино.
