Виконавці – ГРУПИ : Соло

Львівська обл., Миколаївський р-н, с.Гранки-Кути; привезена переселенцями з-під Перемишля, с.Брилянці. Від Стефанії та Юрія Гуліїв

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Кроковеє колесо. (2)

Вище тину стояло. (2)

Много дива видало. (2)

Я вам скажу дивніше,
Котре мені миліше.

Continue reading “КРОКОВЕЄ КОЛЕСО – варіант 2 (веснянка)” →

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Від Марії Мельниченко.

Співає Марія Мельниченко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

– Куди їдеш, Романе?
– На ярмарок, мій пане!

– А що везеш, Романе?
– Та все хлопців, мій пане!

– А по чому, Романе?
– По копійці, мій пане!

– Так дешево, Романе!
– Бо ледачі, мій пане!

– Куди їдеш, Романе?
– На ярмарок, мій пане!

– А що везеш, Романе?
– Та все дівок, мій пане!

– А по чому, Романе?
– По сто рублів, мій пане!

– Так дорого, Романе!
– Бо робочі, мій пане!
 

Наддніпрянщина

Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя,
Як виїхав на Вкраїну,
Як повная рожа.

Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.

Обступили город Умань,
Покопали шанці
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці.

Як вдарили з семи гармат
У середу вранці –
Накидали воріженьків
Повінісінькі шанці.

Отак козак Залізняк
Із панами бився,
Та й за теє доброї
Слави заручився.

Слова і музика Леопольда Ященка

Минають дні…
І вже в саду зів’яле листя
Облетіло…
І літо…
Отак і літо промайнуло, відцвіло,
І тільки спомини в душі
Лишило…

Лиш пам’ять
Глибоко в серці все живе
І не згасає,
Про юні, далекі дні,
І про усіх, кого між нас
Немає…

Пройшли літа…
І все частіше ми в думках
Себе питаєм:
А далі ж як?
І що в дорогу ми з собою заберем?
І що нащадкам по собі
Лишаєм?

Дай Боже,
Щоб не зігнутися в біді
Нам стало сили!
Хай віра укріпить нас,
Щоб ми достойно свою путь
Звершили!..

Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Довге. Запис 1956 р. Розшифрував В.Матвієнко. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Місяцю-королю, засвіти по полю –
Най я си уберу, гей, пшеницю з куколю. (2)

Місяченько б світив − хмари налягають,
Ми би ся любили, гей, − люди нам не дають. (2)

Люди нам не дають, мамка ніц не каже, –
Любімся, серденько, гей, най нам хто розкаже! (2)
 

Ноти є також у збірнику:

• Закарпатські народні пісні / Упорядник З.І.Василенко. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. – 372 с., нот. – pdf. – C.113.

Слова і музика Леопольда Ященка

На берегах Дніпра-Славутича
Ти встав із давнішніх століть,
Проте краса твоя нев’януча
Мене й сьогодні полонить.
    І я іду по тихих вулицях
    До цих завітних берегів,
    І предо мною відкривається
    Жива історія віків.

Приспів (двічі):
Я знову в рідному краю
Знайомі гори пізнаю,
І велич сивої минувшини,
І ясну молодість твою.

Чи ж так давно під цими кручами
На штурм піднявшись як один,
Тебе з неволі визволяли ми
В диму пожарищ і руїн?
    І я дивлюсь на мирні обрії,
    Любуюсь видами Дніпра,
    Та горда пам’ять тих буремних днів
    В моєму серці не вмира!

Приспів (двічі).

Слова і музика Леопольда Ященка

Мрія в рожевім серпанку
Знову явилась мені…
Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує в тишині.

Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує за вікном…
Мрія в рожевім серпанку
Стиха війнула крилом.

Я ж їй сказала: вернися!
Мріє, не зраджуй мене.
Згасне остання зірниця,
Швидко цей сон промайне.

Ранок прийде і розвіє
Чари солодкі нічні…
Люба, закохана мріє,
Згадуй мене хоч вві сні.

Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Автор українського перекладу невідомий. Оригінал російською – слова Миколи Добронравова, музика Олександри Пахмутової.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Світить нам незнана ще зоря,
Знову ми одірвані від дому.
Поміж нами – далеч і моря,
Гаснучі вогні аеродрому.
Поміж нами відстань немала –
Холод і печаль на твоїх віях.
Нам зосталась крихітка тепла –
Наша невгасаюча надія.

Приспів:
Надія – наш компас земний,
Сміливим щастить як нікому,
Ми стрінемось в пісні одній –
Вона понесе нас додому!

Через віддаль і чужі краї
Звідси все простим здається зразу,
І зникають хмари грозові,
І смішними бачаться образи.
Ти лише чекай без вороття,
Впертим будь і щирим будь так само,
Щоби часом слало нам життя
Радощів коротку телеграму.

Continue reading “НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)” →

Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Наша Маринка-Купалочка
Посеред моря купалась, (2)
На бережечку білилась. (2)

Вийшла на вулицю – хвалилась:
У мене личко, як яблучко, (2)
У мене очка чорнесенькі,
У мене брови тонесенькі –
Зовсім я дівка ладнесенька!

Слова Тараса Шевченка, музика Віктора Лісовола.

Віктор ЛІСОВОЛ (mp3):

Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.

Оженився, вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю.

Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люди!
Хіба піти до вас в найми?
Чи ж до ладу буде?

Ні, не буду чужі воли
Пасти, заганяти;
Ні, не буду в чужій хаті
Тестя поважати.

А я буду красуватись
В голубім жупані
На конику вороному
Перед козаками.

Continue reading “НАЩО МЕНІ ЖЕНИТИСЯ” →