Виконавці – ГРУПИ : Соло
КРОКОВЕЄ КОЛЕСО – варіант 2 (веснянка)
Львівська обл., Миколаївський р-н, с.Гранки-Кути; привезена переселенцями з-під Перемишля, с.Брилянці. Від Стефанії та Юрія Гуліїв
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Кроковеє колесо. (2)
Вище тину стояло. (2)
Много дива видало. (2)
Я вам скажу дивніше,
Котре мені миліше.
Continue reading “КРОКОВЕЄ КОЛЕСО – варіант 2 (веснянка)” →
КУДИ ЇДЕШ, РОМАНЕ (веснянка)
Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Від Марії Мельниченко.
Співає Марія Мельниченко (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Куди їдеш, Романе?
– На ярмарок, мій пане!
– А що везеш, Романе?
– Та все хлопців, мій пане!
– А по чому, Романе?
– По копійці, мій пане!
– Так дешево, Романе!
– Бо ледачі, мій пане!
– Куди їдеш, Романе?
– На ярмарок, мій пане!
– А що везеш, Романе?
– Та все дівок, мій пане!
– А по чому, Романе?
– По сто рублів, мій пане!
– Так дорого, Романе!
– Бо робочі, мій пане!
МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК (історична)
Наддніпрянщина
Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя,
Як виїхав на Вкраїну,
Як повная рожа.
Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.
Обступили город Умань,
Покопали шанці
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці.
Як вдарили з семи гармат
У середу вранці –
Накидали воріженьків
Повінісінькі шанці.
Отак козак Залізняк
Із панами бився,
Та й за теє доброї
Слави заручився.
МИНАЮТЬ ДНІ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка
Минають дні…
І вже в саду зів’яле листя
Облетіло…
І літо…
Отак і літо промайнуло, відцвіло,
І тільки спомини в душі
Лишило…
Лиш пам’ять
Глибоко в серці все живе
І не згасає,
Про юні, далекі дні,
І про усіх, кого між нас
Немає…
Пройшли літа…
І все частіше ми в думках
Себе питаєм:
А далі ж як?
І що в дорогу ми з собою заберем?
І що нащадкам по собі
Лишаєм?
Дай Боже,
Щоб не зігнутися в біді
Нам стало сили!
Хай віра укріпить нас,
Щоб ми достойно свою путь
Звершили!..
МІСЯЦЮ-КОРОЛЮ (лірична)
Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Довге. Запис 1956 р. Розшифрував В.Матвієнко. Редакція Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Місяцю-королю, засвіти по полю –
Най я си уберу, гей, пшеницю з куколю. (2)
Місяченько б світив − хмари налягають,
Ми би ся любили, гей, − люди нам не дають. (2)
Люди нам не дають, мамка ніц не каже, –
Любімся, серденько, гей, най нам хто розкаже! (2)
Ноти є також у збірнику:
- Закарпатські народні пісні / Упорядник З.І.Василенко. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. – 372 с., нот. – pdf. – C.113.
МОЄМУ КИЄВУ, або НА БЕРЕГАХ ДНІПРА-СЛАВУТИЧА (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка
На берегах Дніпра-Славутича
Ти встав із давнішніх століть,
Проте краса твоя нев’януча
Мене й сьогодні полонить.
І я іду по тихих вулицях
До цих завітних берегів,
І предо мною відкривається
Жива історія віків.
Приспів (двічі):
Я знову в рідному краю
Знайомі гори пізнаю,
І велич сивої минувшини,
І ясну молодість твою.
Чи ж так давно під цими кручами
На штурм піднявшись як один,
Тебе з неволі визволяли ми
В диму пожарищ і руїн?
І я дивлюсь на мирні обрії,
Любуюсь видами Дніпра,
Та горда пам’ять тих буремних днів
В моєму серці не вмира!
Приспів (двічі).
МРІЯ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка
Мрія в рожевім серпанку
Знову явилась мені…
Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує в тишині.
Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує за вікном…
Мрія в рожевім серпанку
Стиха війнула крилом.
Я ж їй сказала: вернися!
Мріє, не зраджуй мене.
Згасне остання зірниця,
Швидко цей сон промайне.
Ранок прийде і розвіє
Чари солодкі нічні…
Люба, закохана мріє,
Згадуй мене хоч вві сні.
НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)
Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Автор українського перекладу невідомий. Оригінал російською – слова Миколи Добронравова, музика Олександри Пахмутової.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Світить нам незнана ще зоря,
Знову ми одірвані від дому.
Поміж нами – далеч і моря,
Гаснучі вогні аеродрому.
Поміж нами відстань немала –
Холод і печаль на твоїх віях.
Нам зосталась крихітка тепла –
Наша невгасаюча надія.
Приспів:
Надія – наш компас земний,
Сміливим щастить як нікому,
Ми стрінемось в пісні одній –
Вона понесе нас додому!
Через віддаль і чужі краї
Звідси все простим здається зразу,
І зникають хмари грозові,
І смішними бачаться образи.
Ти лише чекай без вороття,
Впертим будь і щирим будь так само,
Щоби часом слало нам життя
Радощів коротку телеграму.
Continue reading “НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)” →
НАША МАРИНКА-КУПАЛОЧКА (купальська)
Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Редакція хору “Гомін”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Наша Маринка-Купалочка
Посеред моря купалась, (2)
На бережечку білилась. (2)
Вийшла на вулицю – хвалилась:
У мене личко, як яблучко, (2)
У мене очка чорнесенькі,
У мене брови тонесенькі –
Зовсім я дівка ладнесенька!
НАЩО МЕНІ ЖЕНИТИСЯ
Слова Тараса Шевченка, музика Віктора Лісовола.
Віктор ЛІСОВОЛ (mp3):
Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.
Оженився, вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю.
Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люди!
Хіба піти до вас в найми?
Чи ж до ладу буде?
Ні, не буду чужі воли
Пасти, заганяти;
Ні, не буду в чужій хаті
Тестя поважати.
А я буду красуватись
В голубім жупані
На конику вороному
Перед козаками.
Continue reading “НАЩО МЕНІ ЖЕНИТИСЯ” →