Виконавці – ГРУПИ : Соло

Сьогодні ми раді поділитися з Вами чудовим дарунком нашої солістки, знаного етнографа, Заслуженого працівника культури України, дуже яскравої й цікавої людини – пані Надії ЗЯБЛЮК.

Народилася пані Надія в с.Ходовичі, що біля міста Стрия, на Львівщині. Закінчила Львівський політехнічний інститут і Київський інститут театрального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого, школу співу видатного педагога Дарії Бандрівської – небоги славетної Соломії Крушельницької. Понад тридцять років працювала в Національному музеї народної архітектури та побуту України на посаді старшого наукового співробітника.

Досліджуючи українську традиційну культуру – не лише за обов’язком, а й за покликом серця – Надія Степанівна знаходить час і можливість порадувати слухачів вишуканими зразками українських пісень та романсів, підібраних з великою любов’ю й тонким смаком – і виконаних на якнайвищому рівні.

Аудіоальбом “Родимий край” пані Надія присвятила пам’яті свого батька – Степана Вайди. Авторка люб’язно надала це видання сайтові хору “Гомін” з метою вільного розповсюдження для некомерційних потреб.

Continue reading “Аудіоальбом “Родимий край” – Надія ЗЯБЛЮК, 2004″ →

Черкаська обл, Черкаський р-н, с.Дубіївка. Записали Ярослава Пришедько та Мар’яна Зубченко в Музеї народної архітектури та побуту України. 1997 р.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

А в полі, полі сам Господь ходив,

Сам Господь ходив, жито породив,

Жито-пшеницю, всяку пашницю.

Діва Марія за Ним ходила,

За Ним ходила, Його просила:

А вроди, Боже, жито-пшеницю,

Жито-пшеницю, всяку пашницю!

Сію, вію, посіваю,
З Новим роком поздоровляю!
Многая літа! (3)
 

Чернівецька обл., Путильський р-н. Запис і обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Береза, береза
Листячком дрібненька,
Та листячком дрібненька,
З кореня тоненька.

З кореня тоненька…
А що тую та й березу
Хто хоче, ламає.

Хто хоче, ламає…
А що мене, молодую,
Хто хоче, то лає.

Хто хоче, той лає…
Да ой мамо ж моя, мамо,
Муж мене не любить.

Муж мене не любить…
Та як піде ізвечора,
Прийде білим світом.
 

Слобожанщина. Записала Людмила Іваннікова від дитячого колективу. 1990-ті рр.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У лісочку на пеньочку напряла й соро(чку).

Що сорока оснує, а ворона витче,
А білії лебеді та й вибілять на воді.

Що у тих багачок повні скрині сорочок,
А у мене одна та й та чиста щодня.

Що звечора намочу, опівночі толочу,
А сонечко блисне – сорочечка й вис(не).

А сонечко блисне – сорочечка й висне,
А сонечко на південь – сорочечка й під рубель.

А сонечко на південь – сорочечка й під рубель,
А сонечко у вікні – сорочечка й на мені.

Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 2 (веснянка)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

Над широким плесом,
На високій кручі,
У короні пишній, золотій,
Ти цвітеш довкола,
Наче сад квітучий, –
Вічно древній, вічно молодий.

У далеку пору
На щасливу долю
Будівник-народ тебе воздвиг,
І стоять понині
Кам’яні твердині
Легендарних витязів твоїх.

Приспів:
Все вдаль та вдаль Дніпро пливе,
До моря свій торує шлях…
Виростай, наш рідний Києве,
І слався у віках!

Над тобою плинуть
Величаві весни,
Манять нас у сонячні світи…
На планеті нашій
Є міста чудесні,
Та нема милішого, ніж ти!

Приспів.

 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Вишневий сад,
Вишневий сад безжурно цвів,
Над тихою,
Над тихою рікою,
А в темну ніч,
А в темну ніч його мороз побив,
І цвіт біленький обірвав,
Пустивши за водою.

І знов зима,
Прийшла і снігом замела
І сад сумний,
І в берегах калину,
А я все жду,
Не раз виходячи на край села,
Свою омріяну весну –
Тебе, тебе єдину.
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Видання: Леопольд Ященко. Встають над шляхом явори: Для баритона та чоловічого хору в супроводі фортепіано / Бібліотечка художньої самодіяльності. – №14. – Київ: Мистецтво, 1968. – 6 с., нот – PDF, DJVU

Авторська версія пісні, підредагована у 2009 році – комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Встають над шляхом явори –
З дитячих літ такі знайомі,
І теплий вітер з-за гори
Мене стрічає в ріднім домі.

Ще так недавно із села
В світи широкі і незнані
Мене дорога ця вела
По срібних росах на світанні.

А ось і стежка поміж трав
І гай зелений край потоку,
Де я востаннє пригортав
Свою дівчину яснооку.

Пройшли літа, немов у сні…
Лиш вітер в лузі все гуляє,
Про дорогі минулі дні
Глибокі думи навіває.

І в чарах мрій бреду я знов
До болю милими стежками:
Чи не знайду свою любов,
Що тут лишив під яворами?
 

Карпати.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Гори мої, (2)
Гори мої Карпати!
Не проміняв, гей, би я вас
Та й на жодні дукати!

Гори мої, (2)
Гори мої Бескиди!
Тут прожили, кров пролили
Наші діди-прадіди!

Continue reading “ГОРИ МОЇ, або Я ДО ЛЕСА (лірична)” →

Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Редакція хору “Гомін”.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Да стояла Маринка на межі –
Зрадувалось серденько в дорозі.

Да стояла Маринка на межі,
Червонії черевички на нозі.

Червонії черевички на нозі,
Що купив їй Василько на торзі.

Носи, носи, Маринко, здорова,
Не скажу я тобі ані слова.

Носи, носи, Маринко, не скидай,
Своїх білих ніжок не покаляй.

Носи, носи, Маринко, не скидай,
Мене, молодого, не забувай!
 

Слова Павла Тичини, музика Віктора Лісовола.

Віктор ЛІСОВОЛ, Зоя КРАВЧЕНКО (mp3):

Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.

Я ішов від озерця.
Ти сказала мені: “Будь здоров!
Будь здоров, ти мій любий козаче!..”
Ах, а серце ще плаче…
Я ішов від озерця,
Ти сказала мені: “Будь здоров!”

Говори, говори, говори, моя мила:
Твоя мова – співучий струмок.
Ніч зірки засвітила.
Шепчуть вітру квітки: гей, в танок!
Повінчаймось з туманами ночі!
Ах! Спогад сей затуманює очі…

Я ішов від озерця,
Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов. (2)