ЖАНР: Романси

Тече річка невеличка з вишневого саду,
Кличе козак дівчиноньку к собі на пораду.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Кличе козак дівчиноньку к собі на пораду.

Порадь мені, дівчинонько, як рідная мати:
А чи мені женитися, а чи тебе ждати?..

А я ж тобі, козаченьку, і раджу, й не раджу –
Я з тобою вечір стою − на другого важу!..

Бодай тебе, дівчинонько, з такою радою!
Я до тебе з щирим серцем, а ти з неправдою!..

Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла,
Як у млині на камені пшениченька зійшла!..

Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився,
Як у лісі при дорозі сухий дуб розвився!..

Ой у млині на камені пшениченька зійшла –
Ще молода дівчинонька, а вже заміж вийшла…

Ой у лісі при дорозі сухий дуб розвився –
Козак старий, літа пройшли, а ще не женився…

Запис та обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

У гаю при Дунаю соловей щебече,
Він свою пташину до гніздечка кличе:
Тьох, тьох, тьох, тьох, тьох, − соловей щебече,
Він свою пташину до гніздечка кличе.

У гаю при Дунаю, там музика грає,
Бас гуде, скрипка грає, а мила гуляє.
Бум, бум, бум, бум, бум, − там музика грає,
Бас гуде, скрипка грає, а мила гуляє.

У гаю при Дунаю ходжу самотою
І тяжко зітхаю, мила, за тобою.
Ох, ох, ох, ох, ох, − ходжу самотою
І тяжко зітхаю, мила, за тобою.
 

Наддніпрянщина.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

У полі дві тополі,
Одна другу хитає;
Любив козак дві дівчини,
Одна другу питає:

Подруго, подруженько,
Що чула ти нового?
Чи була ти на вулиці,
Чи бачила милого?

Була я на вулиці,
Та й бачила милого,
Тебе він буде лишати,
Мене за жінку брати.

У полі дві тополі,
Одна другу хитає…
Любив козак дві дівчини,
Та й жодної не має.
 

Закарпаття. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Фраїрочко, що-с думала,
Коли зо мнов волки гнала?
В мене була думка моя,
Же ти не мій, а я не твоя.

Чотири воли пасу я
У зеленому гайочку.
Знайшов собі милий другу,
Залишив ня, фраїрочку.

Continue reading “ФРАЇРОЧКО, ЩО-С ДУМАЛА (лірична)” →

Цвіте терен, цвіте терен, а цвіт опадає,
Хто в любові не знається, той горя не знає. (2)

А я, молода дівчина, та й горя зазнала –
Вечероньки не доїла, нічки не доспала. (2)

Ой візьму я кріселечко, сяду край віконця –
Іще очі й не дрімали, а вже сходить сонце. (2)

Ой дрімайте, не дрімайте – не будете спати:
Десь поїхав мій миленький іншої шукати. (2)

Нехай їде, нехай їде, нехай не вернеться,
Нехай йому, молодому, щастя усміхнеться. (2)

Очі мої, очі ж мої, що ж ви наробили?
Кого люди обминали, того полюбили. (2)

Цвіте терен, цвіте терен, а цвіт опадає,
Хто в любові не знається, той горя не знає. (2)

Закарпатська обл., с.Міжгір’я. Гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Протягнена нитка.
Чом до мене не приходив?
Нічка була видка.

Чом до мене не приходив,
Коли-м тя чекала, –
Із вечора до півночі
Свічка не вгасала.

Чом до мене не приходив,
Коли-м тя чекала?
Ти повернув лиш на зорі,
Як я уже спала.

Не ходи ми попід вікна,
Не топчи ми грядку –
Я до тебе більш не вийду,
Хоч чекай до ранку!
 

Слова Романа Купчинського, музика Віктора Матюка (з Сокальщини).

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Човен хитається серед води,
Плеще о хвилі весло,
В місячнім сяйві біліють сади,
Здалека видно село.

Люба дівчино, прийди, прийди,
Забудем деннеє зло!

Човен по воді вихитується,
Козак в дівчини випитується:

– Чом в тебе, дівчино,
Очка чорнесенькі?
– Від темної нічки,
Мій милесенький!

Continue reading “ЧОВЕН ХИТАЄТЬСЯ СЕРЕД ВОДИ (лірична)” →

Слова Дмитра Павличка, музика Віктора Лісовола.

Віктор ЛІСОВОЛ (mp3):

Чого ти мною так гордуєш?
Чого ти слів моїх не чуєш, (2)
Коли тобі вклоняюсь я?
Чи, може, іншого кохаєш,
На мене наміру не маєш? (2)
Скажи мені, любов моя!

З грудей я вирву серце нині,
Йому дам крила лебедині (2)
Хай полетить у синю даль.
З моїм невисказаним болем
Над сизим безконечним полем (2)
В мою карпатську сторону…

Хай полетить за сині кряжі
І матері моїй розкаже (2)
Про біль в душі і гіркоту.
Вона для нього поміж трав
Знайде лиш їй відомі ліки,
Щоб я забув тебе навіки
І снами долю не карав!
 

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівують Віра ГЛУШКО, Людмила ЗАКОВОРОТНЯ.

Дивитися / завантажити на Vimeo »
 

Чом ти, Галю, невесела,
Чом не чуть твоїх речей?
Раньше було − щебетала,
Як у саду соловей.

Соловейку-канарейко,
Ти пташино лісова,
Сядь на гілку, сядь на другу,
Передай мої слова:

Не ходи ж ти берегами,
Не топчи зелений луг,
Не суши мого серденька,
Не люби моїх подруг!

І ходив я берегами,
І топтав зелений луг,
Висушив твоє серденько,
Полюбив одну з подруг.

І тому я невесела,
І не чуть моїх речей,
І тому я не співаю,
Як у саду соловей.
 

“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь – фрагмент (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чорним очкам пора спати, (2)
Бо їм треба рано встати.

Бо їм треба рано встати, (2)
Кониченьку води дати.

Кониченьку води дати, (2)
До дівчини поїхати.

Під’їжджає під ворота – (2)
Стоїть дівка краща злота.

Взяла коня за гривоньку, (2)
А козака за рученьку.

Дала коню вівса, сіна, (2)
А козаку меду, вина.

Сама сіла коло стола, (2)
До козака ані слова.

Чого, мила, посмутніла? (2)
Чи жаль тобі вівса, сіна?

Не жаль мені вівса, сіна, (2)
Ані меду, ані вина.

А жаль мені молодості, (2)
Що не любиш по щирості.