ЖАНР: Про жіночу долю
ОЙ У ЛУЗІ НА КАЛИНІ (лірична)
Житомирська обл. Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко.
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Ой у лузі на калині,
Ой колихала, ой, Марусина,
Дві дитини.
Колихала ще й плакала:
Ой до чого ж я, ой мати ж моя,
Догуляла!
До чого ж я догулялась –
Ой оженився, ой, мій миленький −
Я й зосталась!
Не сама ж я зосталася –
Ой єсть у лузі, ой, калинонька −
Розцвілася.
Калинонька з квіточками,
Ой не сама ж я, ой, зосталася –
З діточками!

ОЙ УПАВ СНІЖОК (лірична)
Полтавщина. Гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН”, заспівують Ніна МУРАЩЕНКО і Любов ДРОЗДОВА (mp3):
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Ой упав сніжок
Ох і та й на обніжок,
Та й узявся водою.
Та й узявся водою…
Гей, ой лучче ж було
Ох і та й дівчиною,
Чим тепер удовою.
Чим тепер удовою…
Гей, ой походжено,
Ох і та й поброджено
Та й коло броду кіньми.
Коло броду кіньми…
Гей, ой то ж не кіньми,
Ох і та й то ж не кіньми –
То журавочка з дітьми.
Continue reading “ОЙ УПАВ СНІЖОК (лірична)” →

ОЙ У ПОЛІ ВИСОКА МОГИЛА (лірична)
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО.
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой у полі висока могила,
На могилі червона калина.
На калині чорний ворон кряче,
На чужині сиротина плаче.
Не кряч, не кряч, чорний ворононьку,
Не плач, не плач, бідна сиротонько!
Недавно я сиротою стала,
За три роки горонька зазнала.
Вийшла заміж за гірку п’яницю –
Утопилась в глибоку криницю.
Не гудіте, голуби, на хаті,
Не збудіте милого в кроваті.
Сама знаю, коли розбудити –
Ой як буде сонечко сходити.
Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ВИСОКА МОГИЛА (лірична)” →

ОЙ У ПОЛІ ТА БУЙНИЙ ВІТЕР ВІЄ (лірична)
Ой у полі та буйний вітер віє,
Ой там удівонька та й пшениченьку сіє. (2)
Ой а посіявши та й стала волочити,
А заволочивши стала Бога просити: (2)
Ой зароди, Боже, та пшениченьку яру
На вдовиних діток та й на вдовину славу! (2)
А ще удівонька та й додому не дійшла,
А вже люди кажуть, що пшениченька зійшла. (2)
А ще удівонька та й на лаву не сіла,
А вже люди кажуть, що пшениця поспіла. (2)

ОЙ ХОДИЛА ТАЯ УДІВОНЬКА (лірична)
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Від учасниці “Гомону” Віри Глушко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):
Ой ходила тая удівонька
По крутій горі,
Та й збирала трояноє зілля
На чари мені.
Ой ти сину, ти моя дитино,
Ти моє дитя,
Не женися на тій удовиці,
Не буде життя.
Continue reading “ОЙ ХОДИЛА ТАЯ УДІВОНЬКА (лірична)” →

ОЙ ЧОРНА Я, ЧОРНА (лірична; вальс)
Карпати.
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК – редакція Едуарда Драча (PDF, mp3):
Ой чорна я, чорна, як тота чорниця. (2)
Най ми ся уступить, гей-гой,
Най ми ся уступить, чей-гой,
Най ми ся уступить з путя парадниця!
З путя парадниця, з поля робітниця, (2)
Бо я така файна, гей-гой,
Бо я така файна, чей-гой,
Бо я така файна, як в небі зірниця!
Continue reading “ОЙ ЧОРНА Я, ЧОРНА (лірична; вальс)” →

ОСІНЬ ДОВГА, ХОЛОДНА (лірична)
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Осінь довга, холодна,
Да гей, осінь довга, холодна,
Да нічка темна, невидна.
З ким я буду цю ніч спать,
Да гей, з ким я буду цю ніч спать,
Да вечероньку вечерять?
Ой сяду я край стола,
Да гей, ой сяду я край стола,
Да й повечеряю сама.
Повечеряю сама,
Да гей, повечеряю сама,
Бо мого милого нема.
Десь мій милий на Дону,
Да гей, десь мій милий на Дону,
Та я до його полину.
Continue reading “ОСІНЬ ДОВГА, ХОЛОДНА (лірична)” →

ПОВІЙ, ВІТРЕ ТА БУЙНЕСЕНЬКИЙ (лірична)
Київська обл., смт Тараща. Мелодію записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Кириченко, текст збірний.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Київська обл., смт Тараща, від Віри Кириченко:
Повій, вітре та буйнесенький
З глибокого яру,
Прибудь, прибудь, ти мій миленький,
З далекого краю!
Ой рад вітер та й повівати –
Яр дуже глибокий,
Ой рад би я та й прибувати –
Край дуже далекий.
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі, від Віри Глушко:
А я свого та й миленького
В похід виряджала,
Дала йому та й зозуленьку,
Щоб рано кувала.
Дала йому та й зозуленьку,
Собі соловейка,
Ой щоб йому та й там легенько,
Мені веселенько.
Continue reading “ПОВІЙ, ВІТРЕ ТА БУЙНЕСЕНЬКИЙ (лірична)” →

ПОВІЙ, ВІТРЕ, ЯРОМ, ЯРОМ (весільна)
Записав Леопольд Ященко від хору з с.Топорівка Новоселицького р-ну Чернівецької обл. на республіканському огляді художньої самодіяльності у Києві, 1956 р.
Оригінальний запис цієї пісні надруковано у збірнику “Буковинські народні пісні”, стор.261-262.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Повій, вітре, яром, яром, (2)
На ту пшениченьку яру. (2)
Повій, вітре, по долині, (2)
По червоній калині. (2)
Там дівчина стояла, (2)
Цвіт калини ламала. (2)
До личенька прикладала, (2)
Свої матінки питала: (2)
Ой чи буду я такая, (2)
Як калинонька цяя? (2)
Ой будеш, доню, будеш, (2)
Доки коло мене будеш! (2)
А як підеш від мене, (2)
Спаде красонька з тебе. (2)
Спаде з личенька красиця, (2)
Як із листячка росиця. (2)

РОЗКОПАЮ Я ГОРУ (лірична)
Розкопаю я гору, (2)
Та посію я рожу.
Та посію я рожу, (2)
Та поставлю сторожу.
Та не повная рожа, (2)
Та не вірна сторожа.
Ой вітер повіває, (2)
Та й рожу розхиляє.
Батько дочку лає, (2)
Та й гулять не пускає.
Мати горе знає, (2)
Та й гулять посилає.
Ой гуляй, гуляй, доню, (2)
Да поки молодая.
А як стара станеш, (2)
То й гулять перестанеш.
