



Відео повністю: дивитися/завантажити на Vimeo »
Пісні поодинці: список відтворення на YouTube, відеоальбом на Vimeo.
Розповідає і співає тріо “ТРОЯНЬ” зі складу ансамблю автентичного співу “Радосинь” етнографічного хору “Гомін”: Віра ГЛУШКО, Людмила ЗАКОВОРОТНЯ, Марія МЕЛЬНИЧЕНКО. Архівний запис 15 січня 2003 року.
Просимо відгукнутися автора відео!
Зміст відео дивимося нижче:
Друга добірка пісень у виконанні Надії Зяблюк – українські романси 18-20-го століть, народні й авторські. Написані у різний час, більш відомі й маловідомі, ці твори однак посідають гідне місце у пісенній скарбниці України.
Народний романс – улюблений жанр пані Надії. Від початку 2000-х років відбулося кілька її авторських концертів у Києві. Багато учасників і шанувальників хору “Гомін” пам’ятають ініційований нею навесні 2002 року вечір українського романсу, який зібрав під дахом столичного Будинку вчених багатьох яскравих виконавців. І новий диск є ексклюзивною публікацією романсів з її власного репертуару.
Декілька пісень з певними змінами повторено з першого диска – “Родимий край” (2004). Докладніше про українські народні романси можна прочитати в передмові до збірника, впорядкованого Леопольдом Ященком. А тим часом запрошуємо послухати аудіоальбом, опублікований автором для вільного некомерційного використання.
Сьогодні ми раді поділитися з Вами чудовим дарунком нашої солістки, знаного етнографа, Заслуженого працівника культури України, дуже яскравої й цікавої людини – пані Надії ЗЯБЛЮК.
Народилася пані Надія в с.Ходовичі, що біля міста Стрия, на Львівщині. Закінчила Львівський політехнічний інститут і Київський інститут театрального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого, школу співу видатного педагога Дарії Бандрівської – небоги славетної Соломії Крушельницької. Понад тридцять років працювала в Національному музеї народної архітектури та побуту України на посаді старшого наукового співробітника.
Досліджуючи українську традиційну культуру – не лише за обов’язком, а й за покликом серця – Надія Степанівна знаходить час і можливість порадувати слухачів вишуканими зразками українських пісень та романсів, підібраних з великою любов’ю й тонким смаком – і виконаних на якнайвищому рівні.
Аудіоальбом “Родимий край” пані Надія присвятила пам’яті свого батька – Степана Вайди. Авторка люб’язно надала це видання сайтові хору “Гомін” з метою вільного розповсюдження для некомерційних потреб.
Леопольд ЯЩЕНКО. Українське народне багатоголосся. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот.
Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.
Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.
За OCR-версію дякуємо п.Анатолію Богороду!
Буковинські народні пісні / Упорядкування, вступна стаття та примітки Леопольда ЯЩЕНКА. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. – 680 с., нот.
У цій книжці близько трьохсот мелодій і текстів пісень та коломийок, створених людьми протягом віків. У них – і незрівнянна краса природи Буковини, і відгомін історії цього багатостраждального краю, і закарбовані у піснях людські долі…
Більшу частину збірника становлять ліричні та жартівливі пісні, які український народ створював і створює завжди – від усієї щедрості свого таланту і любові до життя.
Чернівецька обл., Путильський р-н. Запис і обробка Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Береза, береза
Листячком дрібненька,
Та листячком дрібненька,
З кореня тоненька.
З кореня тоненька…
А що тую та й березу
Хто хоче, ламає.
Хто хоче, ламає…
А що мене, молодую,
Хто хоче, то лає.
Хто хоче, той лає…
Да ой мамо ж моя, мамо,
Муж мене не любить.
Муж мене не любить…
Та як піде ізвечора,
Прийде білим світом.
Львівська обл., м.Дрогобич. Записав Леопольд Ященко від місцевого самодіяльного колективу.
Тріо “ЛЕЛІЯ” – Ніна СТРЕЛЬНІКОВА (сопрано), Тетяна КРАСЮК (альт І), Раїса СОБКО (альт ІІ) (mp3):
Співає тріо “Лелія” – Ніна Стрельнікова, Тетяна Красюк і Раїса Собко. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Дай ня, мамко, дай ня
Там де хата крайня. (2)
Кажуть люди, кажуть,
Що я дівка файна. (2)
Дівка-м була дівка
Поміж дівоньками, (2)
Як біла лелія (2)
Поміж квітоньками.
Красна була, красна
Поки воли пасла. (2)
Тепер їх не пасу (2) –
Взяли хлопці красу.
Із-за гори крем’яної
Голуби літають.
Не зазнала розкошоньки –
Вже й літа минають.
Запрягайте, хлопці, коні,
Коні воронії,
Та й поїдем доганяти
Літа молодії!
Ой догнали літа мої
На калиновім мості.
Ой верніться, літа ж мої,
Хоч до мене в гості!
Не вернемось, не вернемось,
Не маєм до кого,
Було би нас шанувати,
Як здоров’я свого.
Було б тоді нас вітати,
Як ми не летіли,
Було б тоді спать лягати,
Як ми спать хотіли.
Не вернемось, не вернемось,
Не жалкуй за нами!
Розійдемося по світу
Дочками й синами.
Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від бандуриста Михайла Коваля та його односельців. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Із-за гори, ой із-за гори
Та й вітер повіває,
А мати в дочки та й про життя пита(є).
Спитай, мати, ой спитай же, мати,
Та й сірого утяти,
Ой сіре й утя та й по морю плава(є).
Сіре й утя, ой сіре ж утя
Та й по морю плаває,
Ой воно ж моє та й все горечко зна(є).
Перше горе, ой перше ж горе –
Та й свекруха лихая,
А друге ж горе – та й дитина мала(я).
Третє горе, ой третє ж горе –
Та й мій милий ревнивий,
Ой сам поїхав та й у поле ора(ти).
Сам поїхав, ой сам поїхав
Та й у поле орати,
А мене й узяв та й воли поганя(ти).
Цабе, воли, ой цабе ж, воли,
Ой цабе ж половії,
Ой пройшли ж мої та й літа молоді(ї).
Харківська обл., Вовчанський р-н, с.Василівка. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Людмили Заковоротньої.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Із-за моря, ой із-за моря та й вітер повіває,
А мати в дочки та й про життя пита(є).
Мати в дочки, ой мати в дочки та й про життя питає.
Ой спитай, мати, та й сірого утя(ти).
Спитай, мати, ой спитай же ж, мати, та й сірого утяти −
Ой сіре утя та й по морю плава(є).
Сіре утя, ой сіре утя та й по морю плаває −
Ой воно ж моє та все горечко зна(є).
Перше горе, ой перше горе − та й свекруха лихая,
А друге горе − та й дитина мала(я).
Третє горе, ой третє горе − та мій милий ревнивий,
Ой сам поїхав та й у поле ора(ти).
Сам поїхав, ой сам поїхав та й у поле орати,
А мене й узяв та й воли поганя(ти).
Цабе, воли, ой цабе, воли, ой цабе, половії!
Ой пройшли ж мої та й літа молоді(ї)!