ЖАНР: Про жіночу долю

Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Головинка (нове поселення). Записала Катерина Ковтун 9.11.1995 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Летить галка через балку,
Літаючи кряче.
Моло’, молодая дівчи’, дівчинонька
Ходить гаєм, плаче.

Не пускає мене мати
Рано до криниці,
Ні жи’, ні жита жать, ні льо’, ні льону брать,
Ні на вечорниці.

Раз ізвечора пізненько,
Як мати заснула,
Вийшла, вийшла слухать соло’, соловейка,
Мов зроду не чула.

Вийшла, стала під вербою,
Та й дивлюся в воду:
Яку, яку, мати, красу, красу дала –
Та й не дала долю!

Було б тобі, моя мати,
Цих брів не давати –
Було, було б тобі, моя, моя мати,
Щастя, долю дати!
 

Хрестоматійна пісня з Наддніпрянщини. Побутувала також у середовищі українців за межами України – в таборах та на примусових роботах у Німеччині під час ІІ Світової війни.

Летіла зозуля через мою хату,
Сіла на калині та й стала кувати. (2)

Ой ти зозуленько, чого рано куєш,
Чи ти, зозуленько, моє горе чуєш? (2)

Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона прилетіла дочку рятувати. (2)

Якби мати знала, яке мені горе,
Вона б прилетіла за синєє море. (2)

Якби мати знала, яка мені біда,
Була б передала горобчиком хліба. (2)

Горобчиком хліба, синичкою солі…
Ой мамо, ой мамо, як тяжко без долі! (2)
Варіант:
Ой мамо, ой мамо, як тяжко в неволі! (2)
 

Минулася вечеронька,
Що я вчора їла.

Що я вчора їла…
Що я свому миленькому
Коня напоїла.

Коня напоїла…
А кінь ірже, води не п’є –
Він дорогу чує.

Він дорогу чує…
Десь мій милий, чорнобривий
З другою ночує.

З другою ночує…
Ночуй, ночуй, мій миленький,
Та й не роззувайся.

Та й не роззувайся…
А як буде що питати,
То й не признавайся.

Наддніпрянщина

На городі чорнобиль так низенько стелиться,
А мій милий Михайло в третім селі жениться. (2)

Братіку, сідлай коня, коня білогривого,
Та й поїдем в те село шукать мого милого. (2)

Приїхали в те село – щось мені невесело,
Прийшли на подвір’ячко – минуло весіллячко. (2)

Ой дівчино Тетяно, щось до нас наїхало –
Чи твоя родиночка, чи першая жіночка? (2)

Ой дівчино Тетяно, бери мед-горілочку,
Бери мед-горілочку, частуй мою жіночку! (2)

На городі чорнобиль, на нім білі квіточки,
Чом ти мені не сказав, що в тебе є діточки? (2)

Ой дівчино Тетяно, зоставайся дівкою,
Зоставайся дівкою, а я їду з жінкою. (2)

Обробка Леопольда Ященка

Нехай загородять там, де нелюб ходить,
Нехай стежка буде там, де милий ходить.

Приспів:
Ой мати, мати, калиновий цвіт,
Зав’язала ж мені, мати, за нелюбом світ!
Ой мати, мати, мати,
Час теє жито жати,
Час мені межи люди –
Може, мені легше буде.

Було не рубати зеленого дуба,
Було не давати за того нелюба.

Приспів.

Було не рубати зелену ліщину,
Було не давати молоду дівчину.

Приспів.

Вінниччина. Записав Леопольд Ященко.

Соло: Надія Зяблюк (сопрано) (mp3):

Ой гай, мати, гай, заміж мене дай.
Та не віддай мене будь за якого,
Вроди ж мої жаль.

Бо моя врода, як чиста вода,
А моє личко хороше, рум’яне,
Як повна ружа.

Ой доню ж моя, вибирай сама!
Вибирай, доню, щасливую долю –
Ще ж ти молода.

Ой мамцю моя, вибирала я!
Вибирала я – не вгадала я,
Нещаслива я…

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Глушко.

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Віра ГЛУШКО:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Віра Глушко (mp3):

Ой давно, давно в батенька була −
Ой уже ж та доріжка ой терном поросла! (2)

Ой терном, терном, ще й шипшиною
Де я й походила ой ще й дівчиною. (2)

А я ж ту шипшину ножем висічу,
До свого батенька ой в гості полечу. (2)

Ой лечу, лечу поміж галоччю,
Ой сяду я, впаду ой у батька в саду. (2)

Ой сяду, впаду та й стану кувать −
Чи не вийде батько ой саду й оглядать? (2)

Ой не вийшов батько, вийшов старший брат,
Послухав зозулю, та й почав же питать: (2)

Як ти зозуля − то лети на бір,
А як наша сестриця − то й просимо за стіл! (2)

Я не зозуля, я ж твоя сестра −
Без щастя, без долі ой у світі зросла! (2)
 

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Пісня з рідного села Марії Мельниченко.

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Співає Марія МЕЛЬНИЧЕНКО:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Ой давно, давно я в батенька була –
Вже ж тая й стежечка терном заросла.

Ой заросла терном, ще й терниною,
Де я й проходила ще дівчиною.

До свого батенька крильми долечу,
Ой сяду я, впаду в вишневім саду.

Ой сяду я, впаду да й стану кувать:
Чи не вийде батько саду оглядать.

Ой не вийшов батько саду оглядать,
А вийшла матінка воду набирать.

Ой вийшла матінка по воду в садок,
Не набрала води – набрала слізок.

Continue reading “ОЙ ДАВНО, ДАВНО Я В БАТЕНЬКА БУЛА (лірична)” →

Ой журавко, журавко, (2)
Чого кричиш щоранку?

Ой як мені не кричать – (2)
Ні з ким горя горювать.

Ні з ким горя горювать, (2)
Темной нічки ночувать.

Сама ляжу – боюся, (2)
Піду з горя втоплюся.

Не топися, дівчино, (2)
Не топися, молода.

Подай, дівко, рученьку, (2)
Через бистру річеньку.

Ой рада б я дві подать – (2)
Кругом вороги сидять.

Кругом хату ще й сіни (2)
Воріженьки обсіли.

Кругом хату ще й угли (2)
Воріженьки облягли.

Полтавська обл., Пирятинський р-н, с.Крячківка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой зійди, зійди, місяць, на ту пору,
Ой вийди, вийди, та мій милий, на розмову. (2)

Ой вийди, вийди, милий, на розмову,
Ой болить, болить та серденько за тобою. (2)

Ой тобі болить, а мені байдуже –
Було б не любить та й з первого разу й дуже. (2)

Ти мене любив – я в тебе вкохалася,
Ти сів поїхав – на кого ж я й зосталася? (2)

Ти сів поїхав лугами-берегами,
Мене покинув й а з лихими ворогами. (2)

Ти сів поїхав паровой машиною,
Мене покинув й а з малою й дитиною. (2)