ЖАНР: Про рідний край

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По діброві вітер віє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.

Стан високий, лист широкий,
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море,
Широке синіє.

Чумак іде – подивиться,
Та й голову схилить.
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі.

Подивиться – серце мліє:
Кругом ні билини,
Одна, одна, як сирота,
На чужині гине.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
 

Слова Ісидора Мидловського, музика Віктора Матюка.

Соло: Надія Зяблюк (сопрано). Інструментальний супровід: Людмила Скірко (фортепіано), Олександр Ткаченко (альт) (mp3):

Родимий краю, село родиме,
Вас я вітаю, місця любимі!
Зелені ниви, ліси й могили,
Щасливі з вами дні ми уплили.

Мала хатино, стріхо низенька,
Люба родино, нене рідненька!
Вас повитати душа бажає –
Потіхи більше в світі немає!

І ти, кринице, свідку любові,
Вітай, сестрице, вітай мя знову!
Скажи ми правду, правду щирішу:
Чи ще знайду я любов давнішу?

Тут і гарніше дуб зеленіє,
Тут і тепліше сонечко гріє.
При вас бажаю віку дожити,
В рідній землиці навік спочити.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Слова і музика Леопольда Ященка

Вийду на гору, погляну в долину –
Вітер хвилює шовкові жита…
Там через поле знайома стежина,
Там мої юні промчали літа.

Ось вона в’ється, обмита росою,
В берег покошений манить мене…
Піду за нею, іще раз постою –
Може, дитинство мені поверне.

Може, почую в калиновім гаю
Давньої пісні забутий мотив…
Жду, виглядаю, в думках пригортаю
Всіх, кого змалку я тут залишив.

Я уклоняюсь вам, рідні пороги,
Хаті старенькій, що в землю вросла…
З неї у світ, на широкі дороги
Вивела мене стежинка мала.

Поділля. Записав Микола Балема.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Стоїть козак на чорній кручі,
В задумі буйна голова,
А з ним дівчина чорнобрива −
В ней розплетена коса.

Повіяв вітер, вітер буйний,
Зайшлося серце від жалю,
Бо козак їде на чужину,
Лишає дівчину саму.

Ой куди їдеш, від’їжджаєш,
Нещасна доленько моя!
На кого мене покидаєш,
Для кого чорная коса?

Не плач, дівчино, серце моє,
Я їду в дальнії края,
Та за Вкраїну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня!
 

Слова Семена Гулака-Артемовського, мелодія народна. З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):

Стоїть явір над водою, в воду похилився.
На козака пригодонька − козак зажурився. (2)

Не хилися, явороньку, − ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку, − ще ж ти молоденький. (2)

Не рад явір хилитися − вода корінь миє.
Не рад козак журитися − само серце ниє. (2)

Ой од’їхав з України козак молоденький,
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький. (2)

Десь поїхав на чужину, та й там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув. (2)

Звелів собі насипати високу могилу,
А в головах посадити червону калину. (2)

Будуть пташки прилітати калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті. (2)
 

Слова Мусія Кононенка, мелодія народна. Редакція хору “Гомін”.

Етнографічний хор “ГОМІН”. Запис поч.1990-х рр. (mp3):

Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Сховалось сонце за горою,
Туман легенький землю вкрив,
Шепоче вітер з осокою,
І гай зелений потемнів.

Далеко співи десь лунають,
На небі зірка миготить,
Отари з поля поспішають
У холодочок відпочить.

Блакитне небо огорнуло
Усю рослину, всіх людей,
Село в садочках потонуло,
Затьохкав пісню соловей…

Моя Вкраїно, ти мій раю,
Ти чарівниченько моя!
Я без кінця тебе кохаю,
Ще більш кохати хочу я!
 

Слова Богдана Лепкого, музика Левка Лепкого; обробка Кирила Стеценка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чуєш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій…

Кличуть: кру, кру, кру,
В чужині умру,
Доки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру…

Мерехтить в очах
Безкінечний шлях,
Гине, гине в сірій мряці
Слід по журавлях…

Кличуть: кру, кру, кру,
В чужині умру,
Доки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру…