ЖАНР: Літературні

Буковина.

Ще один текст на цю мелодію: “Перепілонько біла”.

Хоровий варіант пісні – на іншу мелодію: “Світи, місяченьку, най перейду річку”.

Надія ЗЯБЛЮК – запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой світи, місяченьку, понад биструю річку.
Най я переїду, най я перебреду
До милої на всю нічку.

Річку перескочу, то й ніг не намочу,
Най ніхто не знає, най ся не питає,
До котрої дівки ходжу.

Прийшов під віконце, вечеряти сіли,
А моя миленька, голубка сизенька,
Вечеряти не сідає.

Вечеряти не сідає та дрібні листи пише,
Дрібні листи пише, дитину колише,
З буйним вітром розмовляє.

Ой вітре, вітроньку, скажи ми правдоньку,
Чи він мене любить, чи він мене дурить
І лиш ходить на зрадоньку?

Як він мене любить, най Бог помагає!
Як він мене дурить, як він мене дурить,
То йго тяжко покарає.
 

Київське Полісся. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Ансамбль “КРИНИЦЯ” етнографічного хору “ГОМІН”, заспівує Ніна СТРЕЛЬНІКОВА (mp3):

Відео з концерту хору “Гомін” у Будинку вчених НАНУ 16 квітня 2014 року:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой ти гаю, ти мій гаю,
Густий дуже − не прогляну.
Упустила голубонька −
Тепер його не спіймаю.

Continue reading “ОЙ ТИ ГАЮ, ТИ МІЙ ГАЮ (лірична)” →

Ой ти ніченько, чарівниченько,
Не смути моє біле личенько. (2)

Я над річкою засмутилася –
Десь любов моя забарилася. (2)

Річка вкрилася зелен-рутою,
Щоб не краялось серце смутою. (2)

Ой ти ніченько, зоре ранняя,
Ждала милого до світання я. (2)

Гармонізація Леопольда Ященка.

Відео з концерту хору “Гомін” у Будинку вчених НАНУ 16 квітня 2014 року:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у вишневому саду,
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А він мене все не пускав.

– О милий мій, молю тебе:
Зійшла зоря – пусти мене!
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.

Continue reading “ОЙ У ВИШНЕВОМУ САДУ (лірична)” →

Ой у полі дві тополі,
Одна одну перехитує,
А в козака дві дівчини,
Одна одну перепитує:

Подруженько любесенька,
Чи бачила мого милого?

Ой бачила, ще й виділа,
Ще й трошечки з ним постояла.
Тяжко зітхав, тебе питав:
Чого вчора не виходила?

Ой на ж тобі, подруженько,
На рукава полотенечка –
Не стій, не стій з моїм милим,
Та й не суши ж мого серденька!

Ой у полі три тополі,
Та всі зеленіють.
За одною дівчиною
Усі хлопці мліють.

Ой не млійте ви, молодці,
Не сушіть голівоньки –
Наїхали чужі хлопці,
Взяли дівчиноньку.

Наїхали чужі хлопці
Сивими конями,
Та й забрали дівчиноньку
З чорними бровами.

Тепер в тої дівчиноньки
Ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому
Піють соловейки.

Пійте, пійте, соловейки,
Всіма голосами,
А я піду в сад вишневий,
Вмиюся сльозами!

Запис та обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот – ХОР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – КЛАВІР (PDF, mp3):

Ой чия ж то крайня хатка
Вікном до дороги?
Не рад би я повернути –
Несуть мене ноги!

Не рад би я повернути –
Ведуть мене очі
Та й до тої дівчиноньки
Де гуляв я з ночі.

А в моєї дівчиноньки
Мальовані двері,
Мені гай ся розвиває,
Як іду до неї!

Мені гай ся розвиває,
Рута зелененька…
Нема в світі дівчиноньки,
Як моя Оленка!
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Соло: Надія ЗЯБЛЮК (сопрано). Ансамбль “Криниця” Етнографічного хору “Гомін”. Інструментальний супровід: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель), Ірина ____ (фортепіано) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”

Академічний камерний хор “Хрещатик”, солістка Наталія КРАВЧЕНКО; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Останні квіти у саду
Вже геть пов’яли, помарніли…
Мороз нагрянув на біду,
і в темну ніч в старім саду
Без жалю поморозив квіти,
Без жалю… На біду…

Пройшла весни щаслива мить –
Ні наздогнати, ні вернути…
Пройшла… А серце все щемить,
Що все так скоро спливло, як мить…
Навіки відбулось, минуло…
А серце все щемить…
 

Слова і музика Романа Купчинського

Пиймо, друзі, грай, музико, – нам вже все одно,
Бо правдиві тільки в світі музика й вино!

Був собі стрілець, що дівчину мав –
Як квітки весну, він її кохав,
І кохав її, і любив її,
В своїх думах, в своїх мріях золотив її.

Приспів:
Був собі стрілець, що дівчину мав –
Як квітки весну, він її кохав.

Та зайнялось раз небо від гармат,
В боротьбі страшній йшов на брата брат.
І стрілець ішов, як пристало всім,
Та постріляний, побитий повернувся в дім.

Приспів.

Нім до матінки рідної прийшов,
Перше дівчину свою віднайшов,
Та як стрінув лиш мрію своїх мрій,
То жорстоке впало слово: “Ти тепер не мій”.

Приспів.

Пиймо, друзі, грай, музико, нам вже все одно,
Бо правдиве тільки в світі музика й вино.

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Плавай, плавай, лебедонько,
По синьому морю,
Рости, рости, тополенько,
Все вгору та вгору!

Рости гнучка та висока,
До самої хмари,
Спитай Бога, чи діжду я,
Чи не діжду пари?

Рости, рости, подивися
За синєє море –
По тім боці моя доля,
По цім боці горе.

Там десь милий чорнобривий
Співає, гуляє,
А я плачу, літа трачу –
Його виглядаю…

…Отак тая чорнобрива
Плакала, співала,
і, на диво, серед степу
Тополею стала.