ЖАНР: Історичні

Слова і музика Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “Гомін”, Академічний камерний хор “Хрещатик”; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Ноти – рукопис Леопольда Ященка (PDF).
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Проходять над нами
Літа за літами,
Мов хмари на буйних вітрах.
А ми, мов заблуди,
Бредем манівцями,
Шукаєм свій згублений шлях.

Куди ж ми зайшли
І чого досягнули
Під проводом “мудрих вождів”?
Спитаймо себе:
А чи ми не забули
Усе що народ пережив?

Continue reading “ПАМ’ЯТЬ, або ПРОХОДЯТЬ НАД НАМИ ЛІТА ЗА ЛІТАМИ (історична)” →

Слова і музика Романа Купчинського

Пиймо, друзі, грай, музико, – нам вже все одно,
Бо правдиві тільки в світі музика й вино!

Був собі стрілець, що дівчину мав –
Як квітки весну, він її кохав,
І кохав її, і любив її,
В своїх думах, в своїх мріях золотив її.

Приспів:
Був собі стрілець, що дівчину мав –
Як квітки весну, він її кохав.

Та зайнялось раз небо від гармат,
В боротьбі страшній йшов на брата брат.
І стрілець ішов, як пристало всім,
Та постріляний, побитий повернувся в дім.

Приспів.

Нім до матінки рідної прийшов,
Перше дівчину свою віднайшов,
Та як стрінув лиш мрію своїх мрій,
То жорстоке впало слово: “Ти тепер не мій”.

Приспів.

Пиймо, друзі, грай, музико, нам вже все одно,
Бо правдиве тільки в світі музика й вино.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Вшанування пам’яті героїв Крут 29.01.2015:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Під Києвом, під Крутами (2)
Був тяжкий бій з моcкалями.(2)

Вісім тисяч на одного, (2)
На студента молодого. (2)

Червоніє сніг на полі, (2)
Де пролили кров герої. (2)

Вони Київ боронили, (2)
Життя своє положили. (2)

Ой не смійся, лютий враже,(2)
Бо ми свого ще докажем! (2)

Нехай світ широкий знає, (2)
Що Вкраїна воскресає! (2)
 

Слова і музика Романа Купчинського. Редакція хору “Гомін”.

Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою січовий стрілець,
Дівчина затужила.

А був то хлопець молодий –
Йому б лишень кохати,
Він впав, мов той сухий листок,
Повік буде лежати.

Летить ворон з чужих сторон,
Та й жалібненько кряче:
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!

Заплаче мати не одна,
Заплаче Україна,
Бо не одного козака
Сира земля накрила!
 

Покуття. Записав Михайло Іванюк; гармонізував Леопольд Ященко.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Подай, дівчино, руку на прощання,
Може, в останній вже раз…
Прийшла хвилина – час іти до бою,
Мушу сповнять святий наказ!

Ми йшли до бою темненької ночі,
А ясні зорі нам сіяли,
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному впадали.

Бачив я, бачив раненого друга –
Він впав на землю ще живий,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:

Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила
В бою за волю України!

Не було там батька, не було там неньки,
Не було там любої дівчини,
Його поховали вірні побратими
Під кущем червоної калини!
 

Слова і музика Леопольда Ященка. Пісня присвячена пам’яті Чорнобильської трагедії.

Етнографічний хор “ГОМІН” − ансамбль “КРИНИЦЯ”; заспівують Галина ДОВБЕЦЬКА і Леопольд ЯЩЕНКО. Запис поч. 1990-х рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Покинуті оселі, занедбані поля,
Немов після татарської навали…
Гей, саду ж мій зелений, Вкраїнонько моя,
За віщо ж нас так тяжко покарали?

Вклонімся ж, любі діти, оселям батьків,
Бо вже ж нам тут не жити
Во віки віків!

Немає в світі правди – розвіялася в прах,
На цвинтарі спустошеного краю
Стоїть стражденна мати із свічкою в руках –
Синів своїх соколів дожидає.

Вклонімся ж, любі діти, землі матерів,
Бо вже ж нам тут не жити
Во віки віків!

О земле наша, земле, прости ж ти нам, прости, –
Тебе ми не зуміли захистити!
Зостались біля церкви похилені хрести –
Вклонімся ж їм іще раз, любі діти!

Вклонімся ж, любі діти, могилам дідів,
Бо вже ж нам тут не жити
Во віки віків!
 

Слова Дмитра Павличка, музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Марширує військо кроком молодим,
Синьо-жовтий прапор сяє понад ним.
Плаче сива жінка в глибині вікна,
За той прапор долю віддала вона.

За той рідний прапор, синій золотець,
Батько їй загинув, січовий стрілець.
За те сонце й небо, за той рідний стяг
Два сини-повстанці полягли в боях.

Марширує військо кроком молодим,
Синьо-жовтий прапор сяє понад ним.
Плаче сива жінка в глибині вікна,
А в сльозі відбилась вся Галичина.
 

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

При каноні стояв і фур-фурт ладував,
І фур-фурт, і фур-фурт, і фур-фурт ладував.

Гостра куля летіла, йому руку відтяла,
А він все ще стояв і фур-фурт ладував.

Приспів:
І фур-фурт, і фур-фурт, і фур-фурт ладував. (2)

Continue reading “ПРИ КАНОНІ СТОЯВ (історична, жартівлива)” →

Пісня походить з Кубані, була перероблена січовими стрільцями. Записана на Покутті. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Прощай, дівчино, бо я вже йду,
Благослови ня на ту війну!

Прощай, дівчино, прощай, прощай –
Я йду до бою за рідний край!

Летіла куля попід гору
Та й ударила у грудь мою!

Потекла кровця річенькою,
Аж до тихого та й Дунаю.

А в тім Дунаю бистра вода,
Вже ж того хлопця в світі нема…
 

Слова і музика Марка Кропивницького.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ревуть-стогнуть гори-хвилі
В синесенькім морі.
Плачуть-тужать козаченьки
В турецькій неволі.

Вже два роки у кайданах
Терпнуть наші руки.
За що ж, Боже милосердний,
Нам послав ці муки?

Підборкали яничари
Орлят України,
Підборкали та й вкинули
Живих в домовину.

Де ж ви, славні запорожці,
Сини вольной волі?
Чом не йдете визволяти
З тяжкої неволі?