РЕПЕРТУАР: Теремки

Закарпаття

Покладу, покладу значок на віконце,
Добрий день, мій милий, бо вже сходить сонце! (2)

Приспів:
Долина, долина, долина,
То не дівка, що не має легіня,
То не легінь, що йго дівка лишила!

Цілувала би-м тя, аж ня колька коле,
Прийди до ня, милий, мій сизий соколе! (2)

Карпати

Порізала-м пальчик, та й болить,
Зелений листочок не гоїть!
Зелений листочок не гоїть, не гоїть −
Поцілує милий − загоїть!

* * *

Прийшов до ня милий в суботу,
А я мала пильну роботу:
А я мала плаття ладити, ладити,
А він пішов іншу любити.

Прийди до ня, милий, в неділю,
Бо я маю на тя надію,
Буду тобі леміш варити, варити,
На порозі буду студити.

Continue reading “ПОРІЗАЛА-М ПАЛЬЧИК (лірична)” →

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По цей бік гора, по той бік друга,
Межи тими крутими горами сходила зоря.

Ой то ж не зоря – дівчина моя
З новенькими ой да відерцями по водицю йшла.

Дівчино моя, напій ми коня
З рубленої нової криниці, з повного відра!

Козаченьку мій, коли б я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід та й напоїла!

Дівчино моя, чом заміж не йшла?
Бідна була, по наймах робила, пари не знайшла.

Дівчино моя, сідай на коня
Та й поїдем у чистеє поле до мого двора.

А в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла.

Калино моя, чого не цвіла?
Зима була, лютії морози – цвіт зморозила.
 

Закарпаття

Серед села дичка, гоя-я,
Обсіяна маком, чуга-я,
Болить ми головка, ге-я, гоя-я,
За тим єдинаком, чугая!

Ой ти єдинаку, гоя-я,
Маю на тя дяку, чуга-я,
Любити тя важу, ге-я, гоя-я,
Лем ти ніц не кажу, чуга-я.

Серед села дичка, гоя-я,
Під дичков криничка, чуга-я,
Мене хлопці люблять, ге-я, гоя-я,
Бо я єдиничка, чуга-я.

Прийде до ня милий, гоя-я,
Коси ми пов’яже, чуга-я,
Любила-м та й буду, ге-я, гоя-я,
Хто мені закаже, чуга-я!

Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Лютенька. Записано 1955 року. Розшифрував Леопольд Ященко

Скрипливії ворітечка, брехливії люди,
На кого ж ви набрешете, як нас тут не буде? (2)

Брешіть, брешіть, воріженьки, наберетесь лиха!
А ми собі, моє серце, любімося стиха. (2)

Любилися, кохалися, як зерня в горісі,
Прийшла пора − розійшлися, як туман по лісі. (2)

Любилися, кохалися, як голубів пара,
Прийшла пора − розійшлися, як чорная хмара. (2)

Чорна хмара неаступає, дрібний дощик іде,
А з нашого коханнячка нічого не буде. (2)

Скрипливії ворітечка − тяжко відчиняти,
Кого люблю − не забуду, хоч вік буду ждати! (2)

Закарпаття

Тиха вода, тиха вода гей лем на бескиді,
Давно була, давно була з милим на бесіді.
Рада би-м я, рада би-м я ту водицю пити,
Рада би-м я, рада би-м я з милим говорити!

Казав милий, казав милий, що мене попросить,
Як на горі, як на горі пшеницю покосить.
Він покосив, він покосив, вже й осінь минає,
Він ся женить, він ся женить, а мене лишає.

Бодай же тя, мій миленький, в боці закололо,
Що так скоро твоє серце мене позабуло!
Не забув я, не забув я, лем собі думаю −
Не з тобою, не з тобою говорити маю!

Не рви, милий, не рви, милий, солодкі малини,
Та й не люби, та й не люби нараз дві дівчини!
Дві дівчини, дві дівчини − то велика зрада:
Одна плаче, одна плаче, друга тому рада.

Закарпаття

У лісі на врісі сова вогінь креше.
Тото пес, не легінь, що з дівками бреше.

Приспів:
Гей, на тім бочку, де я, нікого любити,
А на другий, Боже, далеко ходити!

Дати би йму, дати соли полизати,
Аби він перестав до дівок брехати!

Приспів.
Continue reading “У ЛІСІ НА ВРІСІ (жартівлива)” →

Закарпаття

Фраїрочко, що-с думала,
Коли зо мнов волки гнала?
В мене була думка моя,
Же ти не мій, а я не твоя.

Чотири воли пасу я
У зеленому гайочку.
Знайшов собі милий другу,
Залишив ня, фраїрочку.

Чотири воли пасу я,
На них писанії ярма.
Гей, та й не один ціловав
Моє біле личко дарма.

Лем ти один так ціловав,
Аж ся зорі утішали!
Бодай же ті не діждали,
Що нас двоє розлучали.

Стілько раз мене ціловав,
Скільки в небі зірок бачу!
Бодай, Йванку, ти не чував,
Як за тобов тепер плачу.

Я поверну ті дарунки,
Що ти мені надаровав,
Лем ти того не поверну,
Що ти мене націловав.

Закарпатська обл., с.Міжгір’я. Гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Протягнена нитка.
Чом до мене не приходив?
Нічка була видка.

Чом до мене не приходив,
Коли-м тя чекала, –
Із вечора до півночі
Свічка не вгасала.

Чом до мене не приходив,
Коли-м тя чекала?
Ти повернув лиш на зорі,
Як я уже спала.

Не ходи ми попід вікна,
Не топчи ми грядку –
Я до тебе більш не вийду,
Хоч чекай до ранку!
 

Закарпаття.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Як ішов я з Дебречина додому,
Зайшла мені чорна кура дорогу.
Іди, іди, чорна куро, додому,
Не заважай, не заважай
По дорозі нікому!

Як ішов я з Дебречина до Хусту,
Знайшов собі вишиваную хустку.
Ой чи мила, чи не мила ю шила –
Лем би она, лем би она
Вишиваною била!

Як ішов я з Мукачева додому,
Що там було – не розкажу нікому!
Так ня мила притискала до себе:
Чи любиш ня, чи візьмеш ня,
Бо я гину без тебе!