РЕПЕРТУАР: Недільні співи

Мелодія народна, з записів Миколи Леонтовича; слова Василя Юхимовича. Гармонізував Леопольд Ященко.

Варіант тексту див. тут – Ой там за горою та за кам’яною.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

За селом веселим, на лану широкім.

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір!

Новий рік зустрівся із минулим роком.

І сказав минулий року молодому.

Не минай же щастям ні одного дому!
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “Гомін”, 1990-і рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Збираймо воєдино усю свою родину,
Скликаймо на пораду усю свою громаду. (2)

Та й себе запитаєм, що стало з нашим краєм,
Яких батьків ми діти і як нам далі жити? (2)

Вони ж бо нам віддали поля, ліси і ріки,
А ми, мов ті вандали, руйнуєм їх навіки. (2)

А вся біда від того, що ми забули Бога,
А все ж то наше горе від рабської покори. (2)

І доки всякі зайди в нас будуть панувати,
Ані добра, ні правди не ждіть у рідній хаті! (2)

Збираймо воєдино усю свою родину,
Борімося за вільну, соборну Україну! (2)
 

Первісний варіант – Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Веприк. Згодом пісню співали по-різному; найрозповсюдженіший сьогодні варіант мелодії, який виконує Оксана Білозір. Тут подаємо редакцію хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хату йдуть.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі,
Хорошії гості для душі.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом,
Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес,
Тут зібрася рід наш увесь.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
А вже ж тая хата всім мала,
Бо уся родинонька прийшла!
 

Від учасників стихійних співів у Гідропарку, Київ, 1990-ті рр.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зелене листя, білі каштани, (3)
Тяжко на серці, як вечір стане.

Ой тяжко-важко, ой тяжко-нудно − (3)
Любила хлопця, забути трудно.

Любила хлопця півтора року, (3)
Поки не взнали сусіди збоку.

А як узнали − розщебетали, (3)
Бодай же вони щастя не мали!

Сусіди близькі, вороги тяжкі, (3)
Пийте, гуляйте, як самі знайте.

Пийте, гуляйте, як самі знайте − (3)
Де двоє ходять, не розлучайте!

Continue reading “ЗЕЛЕНЕ ЛИСТЯ, БІЛІ КАШТАНИ (лірична)” →

Слова Володимира Данилейка, музика Леопольда Ященка.

Відео з концерту “Радуйся, земле!”, Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, 11.01.2019. Співає хор “Гомін” ім.Л.Ященка, керівник Валентина Команчук:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

З Новим вас, люди, роком,
З новим вас, люди, щастям!

Приспів:
Сіємо, сієм, сієм, засіваєм –
Повнися, земле, врожаєм!

Хай нам уродить жито,
Щоб було добре жити!

Хай золота пшениця
Колосом колоситься!

Буде на нашій ниві
Гарне, веселе жниво!

Буде на нашім святі
Радість у кожній хаті!
 

Із-за гори крем’яної
Голуби літають.
Не зазнала розкошоньки –
Вже й літа минають.

Запрягайте, хлопці, коні,
Коні воронії,
Та й поїдем доганяти
Літа молодії!

Ой догнали літа мої
На калиновім мості.
Ой верніться, літа ж мої,
Хоч до мене в гості!

Не вернемось, не вернемось,
Не маєм до кого,
Було би нас шанувати,
Як здоров’я свого.

Було б тоді нас вітати,
Як ми не летіли,
Було б тоді спать лягати,
Як ми спать хотіли.

Не вернемось, не вернемось,
Не жалкуй за нами!
Розійдемося по світу
Дочками й синами.
 

Західне Поділля. Тернопільська обл. Борщівський р-н, с.Горошова. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Такі пісні колядники співали дорогою і на подвір’ї, пританцьовуючи на морозі, щоб зігрітися.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ішов дід на став та й рибку дістав,
Та й рибку несе, бородою трясе. (2)

Та й рибку полоще, з бабов ся торкоче,
Та й рибку варить, з бабов ся сварить. (2)

Ой била баба діда лозою,
Щоби ся вертав скоро з водою. (2)

Якби не плоти, не перелази,
Я би ся вертав зо штири рази. (2)

Примовки:

Надворі мороз, плясати не мож!
Пускайте до хати – будемо плясати!

Пустіть до хати погріти п’яти!
Пустіть до печі погріти плечі!
Пустіть до груби погріти зуби!
 

Київська обл., Києво-Святошинський р-н. Від учасника хору “Гомін” Петра Приймаченка. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Фрагмент виступу Етнографічного хору “Гомін” під керівництвом Леопольда Ященка на III Бойківських Фестинах, 19.07.2003, м.Турка Львівської обл.:

Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):

Їхав козак з України (2)
Та й заїхав до дів’, до дівчини,
Та й заїхав до дівчи(ни).

Дівка двері відчинила − (2)
Не той козак, що лю’, що любила,
Не той козак, що люби(ла).

Дала коню вівса їсти, (2)
А козаку крісло, крісло сісти,
А козаку крісло сі(сти).

Дала коню ще й оброку, (2)
Сама сіла собі, собі збоку,
Сама сіла собі збо(ку).

Ой Боже ж мій, що я роблю − (2)
Не той козак, що я, що я люблю,
Не той козак, що я лю(блю).

Не той кінь, не те сідельце, (2)
Не той козак, не те, не те серце,
Не той козак, не те се(рце).

Дзвонять коні підківками, (2)
А козаки шабель’, шабельками,
А козаки шабелька(ми)!
 

Хрестоматійна пісня з Центральної України.

Співають “гомінчани” після репетиції ансамблю “Криниця” на платформі київського метро “Театральна”, 21.04.2010 р. Відео – Олександр Зайченко:

Комп’ютерне відтворення нот за стихійним розспівом “сєдовської” майстерні Київського кобзарського цеху:

Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.

Куди їдеш, від’їжджаєш,
Сизокрилий орле?
А хто ж мене, молоду дівчину,
До серця пригорне?

Пригортайся, моя мила,
Товаришу мому,
Та й не кажи тої правди,
Що мені самому.

Як же мені, мій миленький,
Правди не казати –
Вечір прийде, сумно стане,
Ні з ким розмовляти…

Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.
 

Волинь.

Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):

Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи!
Уві сні я вас бачу –
Ви смієтесь, а я плачу.

Приспів:
Очі, ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ой як я люблю вас!

Біля неньки своєї
Я росла-виростала,
Від очей твоїх карих
Свою вроду ховала.

Та заглянули очі
В моє серце і душу,
І тепер я щоночі
Про вас думати мушу.

Карі очі, чорні брови,
Ви безцінний дар любови,
Ви найкращий дар кохання
І надій, і сподівання!

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »