РЕПЕРТУАР: Недільні співи

Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Веприк. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У садочку на тиночку на сорочку пряла. Гу!

Не сама я її пряла, пряли помічниці,
То за курку, то за гуску, то за паляниці. Гу!

Весняночко-паняночко, де ти забарилась?
Ой у лісі на горісі хвостом зачепилась! Гу!

Вітер віє, вітер віє, калину ламає,
Усі хлопці на вулиці, а мого немає. Гу!

Усі кури докупочки, півень на порозі,
Усі хлопці на вулиці, а мій у дорозі. Гу!

Ой вийду я на вулицю, гуляю, гуляю,
Як білая лебедонька по тихім Дунаю! Гу!

Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 1 (веснянка)” →

Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Рожнів. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Вже вечір вечоріє, до дівчини спішу:
Вона в саду сидить, на стежечку глядить
І думку думає: чи я прийду?

Прийшов я до дівчини, “добривечір” сказав,
За руку взяв її, потім обняв її,
А як обняв її − поцілував.

Дівчина карі очі примружила свої –
Вона стидається і не признається,
Що любить так мене, як я її.

Спочатку каже: “Ваня!”, а потім каже: “Ви…”,
А потім каже: “Милий, прийди, прийди, прийди!”
Тепер я знаю все − що любить вна мене,
Що любить так мене, як я її!

І був би я дівчину ще й досі цілував,
Та як ми мріяли, кури запіяли
і на прощаннячко я їй сказав:

Як вечір звечоріє, як знов тебе прошу:
Ти у саду сиди, на стежечку гляди,
І дожидай мене, а я прийду!
 

Слова Романа Савицького, музика Ярослава Барнича.

Вже сіло сонечко за гаєм,
І соловей в саду співає,
А я весь вечір виглядаю
Кохану дівчину свою.

Приспів:
О, соловію! Чому я так співать не вмію,
І не зумію я про кохання розказать!
А вечорами своїми спраглими вустами
Я про кохання, я про кохання розкажу.

А соловейко на калині
Чудові трелі вигравав,
Своїй коханій любій пташці
Чарівну пісню все співав.

І знов над бистрою рікою
Стою у парі із журбою,
А там стежиною крутою
Вже з іншим любка моя йде.

Так знай же, любко, без вагання −
На двох не ділиться кохання!
Отож кажу на прощавання:
Люби його, як я тебе!

Про Ярослава Барнича на сайті uahistory.com (PDF)

Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с.Спас. Записав Михайло Іванюк.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Виїжджали козаки до бою, (2)
Напували коней над водою. (2)

Прив’язавши коня до калини, (2)
Пішов козак до любої дівчини. (2)

Ти, дівчино личка рум’яного, (2)
Переночуй мене, молодого. (2)

Я би тебе переночувала, (2)
Коби зради я ся не бояла. (2)

Ти, дівчино, не бійся нічого, (2)
Я ще в світі не зрадив нікого. (2)

Не зрубав я у полі тополі, (2)
Та й не зраджу тебе, молодої. (2)

Не зламав я у лузі калини, (2)
Та й не зраджу я любої дівчини. (2)

А дівчина, як ті слова вчула, (2)
Козакові на грудях заснула… (2)

Continue reading “ВИЇЖДЖАЛИ КОЗАКИ ДО БОЮ (лірична)” →

Наддніпрянщина. Гармонізація Леопольда Ященка

Вийшла заміж молодою, о-йо-йой,
Вийшла заміж молодою,
Та й зустрілася з бідою,
А зозуля все кує. Ку-ку!

Мажу хату − щітки знати, о-йо-йой,
Мажу хату − щітки знати,
Не навчила мене мати,
А зозуля все кує. Ку-ку!

Раз милому догодила, о-йо-йой,
Раз милому догодила −
В горшку кави наварила,
А зозуля все кує. Ку-ку!

Він до мене з кулаками, о-йо-йой,
Він до мене з кулаками:
Чого кава з буряками?
А зозуля все кує. Ку-ку!

То за борщ, то за каву, о-йо-йой,
То за борщ, то за каву
Загнав мене аж під лаву,
А зозуля все кує. Ку-ку!

За що б’єш, за що лаєш, о-йо-йой,
За що б’єш, за що лаєш?
Яку взяв − таку й маєш!
А зозуля все кує. Ку-ку!

Народний варіант.

Виступ хору “Гомін” у Музеї Голодомору 22.11.2014:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Вічная пам’ять, вічная пам’ять, вічная пам’ять… (2)
Зо Святими упокой, Христе,
Вічная пам’ять!
 

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

В кінці греблі шумлять верби,
Що я й насадила.
Нема того козаченька,
Що я й полюбила.

Нема його та й не буде –
Поїхав за Десну,
Сказав: рости, дівчинонько,
На другую весну!

Росла, росла дівчинонька
Та й на порі стала…
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.

Плаче, очі, плачте, карі –
Така ваша доля:
Полюбила козаченька
При місяці стоя.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Во Вифлеємі нині новина:
Пречиста Діва зродила Сина.
В яслах сповитий поміж бидляти,
Спочив на сіні Бог необ’ятий.

Вже херувими славу співають,
Ангельські хори Царя вітають.
Пастир убогий несе, що може,
Щоб обдарити Дитятко Боже.

Ісусе милий, ми небагаті,
Золота дарів не можем дати.
Та дар цінніший несем від мира –
Це віра серця і любов щира!

Глянь оком щирим, о Божий Сину,
На нашу землю, на Україну!
Зішли їй з неба дар превеликий,
Щоб Тя славили во вічні віки.
 

Наддніпрянщина. Від Ізольди Пархоменко. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.

Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

В суботу пізненько, в неділю раненько
Кувала зозуля в саду жалібненько. (2)

Ой то ж не зозуля – то рідная мати,
Вона виряджала синочка в солдати. (2)

Я ж думала, сину, невісточку брати,
А ти від’їжджаєш на фронт воювати. (2)

Ой сину ж мій, сину, моя ж ти дитино,
На кого лишаєш молоду дівчину? (2)

Лишаю я, мамо, товаришу тому,
Котрий повернеться із фронту додому. (2)
 

У “Гомоні” перший куплет співає жіночий хор, сопрано приєднуються до альтів зі слів: “в саду жалібненько”. З другого куплета включається весь хор. Останній куплет заспівують тенори.
 

Волинь. З друкованих джерел.

Комп’ютерне відтворення нот – редакція хору “Гомін” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – стихійний розспів (PDF, mp3):

В цьому домі, як у вінку.

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір!

Там господар, як виноград.

Господиня, як калина.

А їх сини, як соколи.

А їх дочки, як панночки.

По двору ходили, сад садили.

Сад садили, поливали.

Поливали та ще й примовляли.

Рости, саде-винограде.

Вищий мене, кращий мене!