РЕПЕРТУАР: Недільні співи

Мелодія народна (див. Прилетіла ластівочка – вар.1), слова та гармонізація Леопольда Ященка.

Співає “сєдовський” колядницький гурт Київського Кобзарського Цеху. Щедрування в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів), січень 1994 р.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Слава нашим господарям,
Що так гарно нас приймали!

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров’я!

Приспів.

Continue reading “СЛАВА НАШИМ ГОСПОДАРЯМ (щедрівка)” →

Рівненська обл., Сарненський р-н, с.Кузьмівка. 1990-ті рр. Записав Леопольд Ященко від Лариси Андрійчук.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Сонечко заходить, стала темна ніч;
Не бачу милого – то недобра річ. (2)

Я його любила, він любив мене,
Не надіялася, що зрадить мене. (2)

Я над колискою нічку сиділа,
Дрібними сльозами сина облила. (2)

Люлі, люлі, сину, спи, синочку мій,
Котрий хлопець гарний, то то батько твій. (2)
 

Поділля. Записав Микола Балема.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Стоїть козак на чорній кручі,
В задумі буйна голова,
А з ним дівчина чорнобрива −
В ней розплетена коса.

Повіяв вітер, вітер буйний,
Зайшлося серце від жалю,
Бо козак їде на чужину,
Лишає дівчину саму.

Ой куди їдеш, від’їжджаєш,
Нещасна доленько моя!
На кого мене покидаєш,
Для кого чорная коса?

Не плач, дівчино, серце моє,
Я їду в дальнії края,
Та за Вкраїну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня!
 

Слова Семена Гулака-Артемовського, мелодія народна. З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):

Стоїть явір над водою, в воду похилився.
На козака пригодонька − козак зажурився. (2)

Не хилися, явороньку, − ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку, − ще ж ти молоденький. (2)

Не рад явір хилитися − вода корінь миє.
Не рад козак журитися − само серце ниє. (2)

Ой од’їхав з України козак молоденький,
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький. (2)

Десь поїхав на чужину, та й там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув. (2)

Звелів собі насипати високу могилу,
А в головах посадити червону калину. (2)

Будуть пташки прилітати калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті. (2)
 

З друкованих джерел. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Страждальная Мати під Хрестом стояла,
Під Хрестом стояла, в сльозах промовляла:
Ой Сину, Сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину
На Хресті!

Я ж Тебе купала гіркими сльозами,
Я ж Тебе ховала перед ворогами,
А нині плачу, бо Тебе вже трачу,
Вже Тя, любий Сину, більше не побачу,
Сину мій!

Бо Ти жертвувався всіх людей спасати,
Та й за те діждався невинно вмирати.
За світ лукавий, злобний і неправий,
Що сповнив на Тобі свій засуд кривавий
На Хресті!

О Боже мій милий, усердно Тя молю:
Додай мені сили в цім нестерпнім болю!
Я Тебе благаю, як сама лиш знаю,
Бо я тобі Сина свого поручаю
На Хресті!

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Слова Мусія Кононенка, мелодія народна. Редакція хору “Гомін”.

Етнографічний хор “ГОМІН”. Запис поч.1990-х рр. (mp3):

Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Сховалось сонце за горою,
Туман легенький землю вкрив,
Шепоче вітер з осокою,
І гай зелений потемнів.

Далеко співи десь лунають,
На небі зірка миготить,
Отари з поля поспішають
У холодочок відпочить.

Блакитне небо огорнуло
Усю рослину, всіх людей,
Село в садочках потонуло,
Затьохкав пісню соловей…

Моя Вкраїно, ти мій раю,
Ти чарівниченько моя!
Я без кінця тебе кохаю,
Ще більш кохати хочу я!
 

Галичина.

Там під львівським замком старий дуб стоїть, (2)
А під тим дубочком партизан лежить.

Він лежить, не дише, він неначе спить, (2)
В золотих кучерях вітер шелестить.

А над ним схилилась матінка стара, (2)
Сльози проливає, сину промовля.

Було вас у батька четверо синів, (2)
Ти був наймолодший, сину мій Андрій.

Як ти був маленький, батько воював, (2)
Він за Україну голову поклав.

І тебе вже вбито, сину дорогий, (2)
І сія на грудях тризуб золотий.
 

Карпати.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Тече річка невеличка, понад річков став. (2)
Плив я річенькою, плив, та й до берега приплив,
Та й до тої дівчиноньки, що вірно любив.

Ой дівчино моя мила, скажи ти мені,
Чи ти мене вірно любиш, а чи, може, ні?
Бо у мене є жура: любить іншого вона!
Що ми з того, що ти файна, як ти не моя!

У неділеньку раненько всі дзвони гудуть,
А вже тую дівчиноньку до шлюбу ведуть.
Бо вже ж тая дівчина не одного зрадила,
Не одного козаченька з розуму звела!
 

Тече річка невеличка з вишневого саду,
Кличе козак дівчиноньку к собі на пораду.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Кличе козак дівчиноньку к собі на пораду.

Порадь мені, дівчинонько, як рідная мати:
А чи мені женитися, а чи тебе ждати?..

А я ж тобі, козаченьку, і раджу, й не раджу –
Я з тобою вечір стою − на другого важу!..

Бодай тебе, дівчинонько, з такою радою!
Я до тебе з щирим серцем, а ти з неправдою!..

Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла,
Як у млині на камені пшениченька зійшла!..

Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився,
Як у лісі при дорозі сухий дуб розвився!..

Ой у млині на камені пшениченька зійшла –
Ще молода дівчинонька, а вже заміж вийшла…

Ой у лісі при дорозі сухий дуб розвився –
Козак старий, літа пройшли, а ще не женився…

Від переселенців з-під Перемишля. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Травко-муравко,
Чом ти чорна, не зелена? (2)

Чи тя коні притоптали, притоптали,
Чи тя гуси вискубали? (2)

Мене коні не топтали, не топтали,
Мене гуси не скубали. (2)

А на мені паняночки, паняночки
Виводили ягілочки. (2)

Червоними чобітками, чобітками,
Золотими підківками. (2)