РЕПЕРТУАР: Козаки

Слова Михайла Кураха, музика Михайла Гайворонського; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за вами.
Лиш в чистому полі ревіли гармати
І зорі вмивались сльозами.

Коли хоронили вас в темні могили,
Від крові земля почорніла.
Під хмарами круки стадами літали,
І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести похилились,
Калина нагнулась додолу…
Спіть, орли-соколи! Ми гостримо зброю
І ждемо на поклик до бою!
 

Закарпаття. Збірник “Народные песни подкарпатских русинов” (Ужгород, 1944). Також: Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Ворочеве. Записав Михайло Кречко. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли тоту команицю сіяли,
Тоді ми ся любовати почали,
А ще тота команиця не зійшла −
Вже ся наша вірна любов розійшла.

Дівчинонько стародавна, гоя-я,
Любив я тя донедавна, чуга-я.
Любив я тя, та ще й буду, гоя-я,
Нігди-м тебе не забуду, чугая!

Думаш, дівко, що тя люблю, гоя-я,
Як до тебе ввечір прийду, чуга-я.
А я прийду говорити, гоя-я, –
Думаш, бідо, що любити, чуга-я!
 

Ноти є також у збірнику:

• Закарпатські народні пісні / Упорядник Михайло Кречко. – Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1959. – 288 с., нот. – C.147.

Наддніпрянщина. Записав Олександр Стадник. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Любив дівчину, дівчина мене,
Казала вона: прийди до мене!
Прийди, прийди, серденько моє! (2)

Прийшов до неї я в понеділок –
Нема дівчини, поле барвінок.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Прийшов до неї рано в вівторок –
Нема дівчини а вже днів сорок.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Прийшов до неї рано в середу –
Нема дівчини, пасе череду.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Прийшов до неї рано у четвер –
Нема дівчини, нема і тепер.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Continue reading “ЛЮБИВ ДІВЧИНУ, ДІВЧИНА МЕНЕ (жартівлива)” →

Слова і музика Романа Купчинського. З репертуару чоловічого хору “Гомін” м.Манчестер, Великобританія.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Марширують вже повстанці,
Як давно колись стрільці.
Сяє зброя їх на сонці,
Грає усміх на лиці.

Приспів (двічі):
Хто живий – в ряд ставай!
Йдемо визволяти рідний край!

Тільки зброя дасть нам волю!
Гей, юначе, не барись!
В тихих водах ясні зорі
Знов засяють, як колись.

Приспів (двічі).

Перед нами, молодими,
Простелився волі шлях.
Пісня лине в небо синє,
Переможно має стяг!

Приспів (двічі).
 

Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ми гайдамаки, ми всі однакі –
Ми ненавидим вороже ярмо!
Йшли діди на муки, підуть і правнуки –
Ми за народ життя своє дамо!

Знай, лютий враже: сотня поляже –
Тисяча натомість стане до борби!
І мечі свячені на серця скажені
Піднімуть знов потоптані раби!

Наша присяга – Бог, честь, відвага,
Воля України, скривджених добро!
Ними ся клянемо – поки жить будемо,
Ломить, палить кайдани і ярмо!

Рвімо ж кайдани, що їх тирани
На нашу волю сковують щодня,
Бо ми гайдамаки, бо ми всі однакі –
Не боїмось ні кулі, ні огня!
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Виконує чоловіча група Академічного камерного хору “ХРЕЩАТИК”, керівник Павло СТРУЦЬ; соліст Олександр БІДА:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Місяць із-за хмари промінь покотив,
Золоту дорогу в морі простелив.
Стелеться доріжка у далечині,
Любо йти по морю в легкому човні!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Любо йти по морю в легкому човні!

Я по тій дорозі сам-один пройду,
З буйними вітрами мову поведу.
Хай зрадлива хвиля грає ще й шумить –
Сильних і відважних буря не страшить!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Сильних і відважних буря не страшить!

Дальнії простори манять нас і ждуть,
Піднімай вітрила – нам пора у путь!
Пройдемо крізь шторми, пройдемо крізь ніч,
Та й назустріч сонцю, радості навстріч!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Та й назустріч сонцю, радості навстріч!

Слова і музика Кирила Трильовського – народний варіант. Записали Леопольд Ященко і Михайло Гуць у с.Шипинці Кіцманського р-ну Чернівецької обл., 1959 р. Гармонізація Леопольда Ященка.

Хор “Гомін” на станції київського метро “Золоті ворота”, осінь 2014 року:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На вулиці сурма грає, (2)
До походу закликає. (2)

Пусти ж мене, моя мати, (2)
Та й до Січі погуляти! (2)

Буду тобі день орати,
День орати, день косити,
Три дні ціпом молотити. (2)

Летять орли небесами, (2)
Та й над нами, козаками. (2)

Ой ви орли, ви соколи, (2)
Занесіть ня в чисте поле. (2)

Та й за нашу Україну (2)
Будем битись до загину! (2)
 

Про історію цієї пісні є гарна довідка ось тут: http://nashe.com.ua/song/16352 (pdf)

Вінницька обл., Ямпільський р-н, с.Клембівка. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” − чоловічий гурт “КОЗАКИ”; солісти − Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ (тенор), Ярослав ХОДОРІВ (баритон) і Леопольд ЯЩЕНКО (бас); 1990-і рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Надобраніч усім на ніч,
Бо уже я та й іду спати.
За ворітьми зелен явір,
Там я буду та й тебе ждати.

Ой хоч явір, хоч не явір,
Хоч зелена та яворина,
Між усіма дівоньками
Тільки ти одна мені мила.

Ой чи мила, чи не мила,
А щось мені та й починила:
Кличе мати вечеряти −
Вечеронька мені не мила.

Не дай мені, моя мати,
Ні снідати, ні обідати,
Лиш дай мені, моя мати,
Дівчиноньку та й провідати.
 

Слова Вадима Крищенка, музика Віктора Лісовола; гармонізація Леопольда Ященка.

Див. також: До історії створення пісні “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ, КРИШТАЛЕВІ ЧАШІ” – Віктор ЛІСОВОЛ, 1997.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Авторський варіант пісні – Віктор ЛІСОВОЛ, запис 2000-х років (mp3):

Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):

Наливаймо, браття,
Кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали,
Щоб кулі минали
Голівоньки наші!
Гей, гей!

Щоби Україна
В путах не стогнала,
Щоби наша слава,
Козацькая слава
По світу лунала!
Гей, гей!

Бо козацька слава
Кровію полита,
Січена мечами,
Рубана шаблями
Ще й сльозами вмита.
Гей, гей!

Козаку не треба
Срібла ані злата,
Тільки б Україна
Не була катами
На хресті розп’ята!
Гей, гей!

Continue reading “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ (патріотична)” →

Слова Максима Гриви (Загривного), мелодія народна; редакція тексту і гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Нас питали, якого ми роду,
І куди ми торуєм шляхи.
Тож то ми на вратах Царгороду
Залишили черлені щити!

То ж то нами воздвигнутий Київ
Над віками твердинею став,
І від полчищ лихого Батия
Всю Європу грудьми захищав!

Пам’ятають Стамбул і Варшава
Нашу силу і славу гучну,
Як воскресла козацька держава,
Піднялась на визвольну війну.

А чи знаємо ми й наші діти
Щиру правду про подвиг дідів?
То ж то їхньою кров’ю политі
Наші землі з прадавніх віків!

Тож лишатись байдужим негоже,
Із колін, наш народе, вставай!
Хай нам розум і праця поможе
Відродити знедолений край!