НАС ПИТАЛИ, ЯКОГО МИ РОДУ (історична)
Слова Максима Гриви (Загривного), мелодія народна; редакція тексту і гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Нас питали, якого ми роду,
І куди ми торуєм шляхи.
Тож то ми на вратах Царгороду
Залишили черлені щити!
То ж то нами воздвигнутий Київ
Над віками твердинею став,
І від полчищ лихого Батия
Всю Європу грудьми захищав!
Пам’ятають Стамбул і Варшава
Нашу силу і славу гучну,
Як воскресла козацька держава,
Піднялась на визвольну війну.
А чи знаємо ми й наші діти
Щиру правду про подвиг дідів?
То ж то їхньою кров’ю политі
Наші землі з прадавніх віків!
Тож лишатись байдужим негоже,
Із колін, наш народе, вставай!
Хай нам розум і праця поможе
Відродити знедолений край!
18 грудня 2012 (оновлено 22.03.2018) // Категорії: Новини, Синтезатор, ПІСНІ, НОТИ Концепція: Гармонізація Етнографічний реґіон: не визначений Жанр: Повстанські, Історичні Характер: Маршові Настрій: Стримані Виконавці – СКЛАД: Чоловічий Репертуар: Гомін − ВСЕ РАЗОМ, Козаки Вибірки: Для війська Автори: Максим ГРИВА (ЗАГРИВНИЙ)
