РЕПЕРТУАР: Кобзарський Цех
Полька “А КАЛИНА – НЕ ВЕРБА”
Гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” – МУЗИКИ, родина Вербовецьких: скрипка І – Андрій Вербовецький, скрипка ІІ – Соломія Вербовецька, цимбали – Марко Вербовецький, гітара – Богдан Вербовецький, ударні – Данило Вербовецький; дует сопілок – Леопольд Ященко й Катерина Міщенко; 1990-і роки (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Полька “ГАЛЯ”
ПОЛЬКА З СМИКОМ
Волинь. З друкованих джерел.
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК І БУБНА – редакція Едуарда ДРАЧА (mp3):
Полька “РЕ” (“КАРЕЛО-ФІНСЬКА”)
Гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” – МУЗИКИ, родина Вербовецьких: скрипка І – Андрій Вербовецький, скрипка ІІ – Соломія Вербовецька, цимбали – Марко Вербовецький, гітара – Богдан Вербовецький, ударні – Данило Вербовецький; дует сопілок – Леопольд Ященко й Катерина Міщенко; 1990-і роки (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
ПОПІД ГОРОНЬКУ КОНИКОМ ІГРАТЬ (колядка хлопчикові)
Від Тараса Компаніченка, м.Київ.
“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Попід гороньку коником іграть. Дай Боже!
Коником іграть, мечиком звивать. Дай Бож(е)!
Кажуть ми люде, що король іде. Дай Боже!
А то ж не король, то мой синочок. Дай Бож(е)!
Його спознаю по сорочечці. Дай Боже!
Його спознаю по сорочечці. Дай Бож(е)!
В його сорочка, як біль, біленька. Дай Боже!
Як біль біленька, як лист, тоненька. Дай Бож(е)!
Де вона прана – по край Дунаю. Дай Боже!
А де кручена – в коня в копиті. Дай Бож(е)!
А де сушена – в тура на розі. Дай Боже!
А чим качана – срібним праничком. Дай Бож(е)!
Continue reading “ПОПІД ГОРОНЬКУ КОНИКОМ ІГРАТЬ (колядка хлопчикові)” →
ПО САДОЧКУ ХОДИЛА (весільна)
По садочку ходила, (2)
Цвіт калини ломи(ла).
Та й на голову клала, (2)
Мамуні си пита(ла).
Мамуню рідненькая, (2)
Чи буду я така(я)?
Чи буду я такая, (2)
Як цвіт-калина ця(я)?
Ой будеш, доню, будеш, (2)
Доки й у мене бу(деш).
А як підеш від мене, (2)
Спаде красонька з те(бе).
Не так з тебе самої, (2)
Як з косойки жовто(ї).
ПОСІЯЛИ, ПООРАЛИ (рекрутська)
Від Анатолія Богорода.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Посіяли, поорали,
Нікому збирати,
Як погнали наших хлопців
В місто, в місто присягати.
В Житомирі, славнім місті,
Побиті кілочки,
А вже в наших славних хлопців
Забра’, забрали сорочки.
Материнські поздіймали,
Московські побрали,
Гірко стали заплакали,
Роди’, родину згадали.
Чи ми в Бога заслужили,
Чи в свої громади,
Що нас, хлопців молоденьких,
Заби’, забито в кайдани?
ПО ТІМ БОЦІ ДУНАЮ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
По тім боці Дунаю, недалеко від краю. (2)
Вівчар вівці зганяє, на сопілку виграє. (2)
На сопілку виграє та й на хлопців гукає. (2)
Ой ви, хлопці-молодці, перекажіть дівоньці,
Перекажіть дівоньці, що в шовковій сорочці.
Та най мене не любить, літа свої не губить. (2)
Бо я хлопець молодий, ще й до того військовий. (2)
Бо я вдома не буду та й до війська поїду. (2)
Continue reading “ПО ТІМ БОЦІ ДУНАЮ (веснянка-гра)” →
ПРОТИ ВІКОНЦЯ, НАПРОТИ СОНЦЯ (колядка господині)
Карпати.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Проти віконця, напроти сонця.
Приспів:
Калина!
Калина повна, ружа червоная, пані!
Ой там сиділа ґречна ґаздиня.
Ой сидить, сидить, шиттячко шиє.
Шиттячко шиє, злотом гаптує.
А коло неї мала пташина.
Мала пташина гарно співає.
Гарно співає все за здоров’я.
Все за здоров’я цеї ґаздині!
ПТИЧКА НЕВЕЛИЧКА ПО ПОЛЮ ЛІТАЄ (лірична)
Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від бандуриста Михайла Коваля та його родини. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Птичка невеличка по полю літає, (2)
По полю літає.
По полю літає, травку розгортає, (2)
Травку розгортає.
Травку розгортає, сокола шукає, (2)
Сокола шукає.
Соколе ж мій ясний, ти мій друг прекрасний! (2)
Ти мій друг прекрасний.
Гордуєш ти мною, як вітер травою, (2)
Як вітер травою.
Як вітер травою, мороз – долиною, (2)
Мороз долиною.
Мороз долиною, козак – дівчиною, (2)
Козак дівчиною.
Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »