РЕПЕРТУАР: Гомін (великий хор)

Слова і музика Леопольда Ященка.

Неофіційний гімн Києво-Могилянської Академії, вживаний у хорі “Гомін” :). Офіційний – тут: Величальна Академії.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Слався, Академіє
Науки і духу вільного,
Сіяй незгасним світочем
Крізь морок лихоліть
Вовіки!
Будьмо усі достойними
Народу свого великого!
Служити йому
І сам Бог нам велить –
Це найперша наша заповідь!
Повік служити йому
І сам Бог нам велить –
Це найперша наша заповідь!

Слався, Академіє!
Хай гине остання імперія!
А братству волелюбному
Кріпитися і жить
Вовіки!
Будьмо ж усі достойними
Народу свого нескоримого!
Служити йому
І сам Бог нам велить –
Це найперша наша заповідь!
Повік служити йому
І сам Бог нам велить –
Це найперша наша заповідь!
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

З концерту хору “Гомін” та ансамблю “Дарничанка” в Будинку вчителя 22.10.2010:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Слався, наш Києве золотоглавий,
Древній літами – і все ж молодий!
Неначе з легенди, встає перед нами
Немеркнучий образ твій!

Приспів:
І давня давнина,
Віками освячена,
Нову добу стріча
На берегах Дніпра-Славутича!

Continue reading “СЛАВСЯ, НАШ КИЄВЕ (патріотична)” →

Поділля. Записав Микола Балема.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Стоїть козак на чорній кручі,
В задумі буйна голова,
А з ним дівчина чорнобрива −
В ней розплетена коса.

Повіяв вітер, вітер буйний,
Зайшлося серце від жалю,
Бо козак їде на чужину,
Лишає дівчину саму.

Ой куди їдеш, від’їжджаєш,
Нещасна доленько моя!
На кого мене покидаєш,
Для кого чорная коса?

Не плач, дівчино, серце моє,
Я їду в дальнії края,
Та за Вкраїну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня!
 

Слова Семена Гулака-Артемовського, мелодія народна. З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):

Стоїть явір над водою, в воду похилився.
На козака пригодонька − козак зажурився. (2)

Не хилися, явороньку, − ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку, − ще ж ти молоденький. (2)

Не рад явір хилитися − вода корінь миє.
Не рад козак журитися − само серце ниє. (2)

Ой од’їхав з України козак молоденький,
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький. (2)

Десь поїхав на чужину, та й там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув. (2)

Звелів собі насипати високу могилу,
А в головах посадити червону калину. (2)

Будуть пташки прилітати калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті. (2)
 

З друкованих джерел. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Страждальная Мати під Хрестом стояла,
Під Хрестом стояла, в сльозах промовляла:
Ой Сину, Сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину
На Хресті!

Я ж Тебе купала гіркими сльозами,
Я ж Тебе ховала перед ворогами,
А нині плачу, бо Тебе вже трачу,
Вже Тя, любий Сину, більше не побачу,
Сину мій!

Бо Ти жертвувався всіх людей спасати,
Та й за те діждався невинно вмирати.
За світ лукавий, злобний і неправий,
Що сповнив на Тобі свій засуд кривавий
На Хресті!

О Боже мій милий, усердно Тя молю:
Додай мені сили в цім нестерпнім болю!
Я Тебе благаю, як сама лиш знаю,
Бо я тобі Сина свого поручаю
На Хресті!

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

На мелодію хрестоматійної колядки “Нова рада стала”

Сумний Святий вечір
В сорок шостім році,
По всій нашій Україні
Плач на кожнім кроці.

Сіли до вечері
Мати з діточками.
Замість мали вечеряти,
Облилися сльозами.

Мати гірко плаче,
А діти питають:
Мамо, мамо, де наш тато,
Чом не вечеряють?

Тато у неволі,
В далекій чужині
Споминає Святий вечір
В нашій Україні.

Споминає Святий вечір
І свою родину,
Батька й неньку старенькую,
Рідну Україну.

Слова Мусія Кононенка, мелодія народна. Редакція хору “Гомін”.

Етнографічний хор “ГОМІН”. Запис поч.1990-х рр. (mp3):

Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Сховалось сонце за горою,
Туман легенький землю вкрив,
Шепоче вітер з осокою,
І гай зелений потемнів.

Далеко співи десь лунають,
На небі зірка миготить,
Отари з поля поспішають
У холодочок відпочить.

Блакитне небо огорнуло
Усю рослину, всіх людей,
Село в садочках потонуло,
Затьохкав пісню соловей…

Моя Вкраїно, ти мій раю,
Ти чарівниченько моя!
Я без кінця тебе кохаю,
Ще більш кохати хочу я!
 

Галичина.

Там під львівським замком старий дуб стоїть, (2)
А під тим дубочком партизан лежить.

Він лежить, не дише, він неначе спить, (2)
В золотих кучерях вітер шелестить.

А над ним схилилась матінка стара, (2)
Сльози проливає, сину промовля.

Було вас у батька четверо синів, (2)
Ти був наймолодший, сину мій Андрій.

Як ти був маленький, батько воював, (2)
Він за Україну голову поклав.

І тебе вже вбито, сину дорогий, (2)
І сія на грудях тризуб золотий.
 

Чернігівська обл., Козелецький р-н, с.Берлози. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН”, 1990-і рр. (mp3):

Відеозапис пісні на святі Купала в Гідропарку 6.07.2002:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Та через село (2)
Та піч везено,
Іване, Йване, гу!

А в тої печі, (2)
Золотії плечі,
Іване, Йване, гу!

Та ой на Йвана (2)
Та воду брала,
Іване, Йване, гу!

А на Петра, (2)
Та й хліб пекла,
Іване, Йване, гу!

Перед цією піснею “Гомін” завжди виконує ще одну купальську з того ж села − “Ой да тихо-тихо Дунай воду несе”, співаючи їх підряд без перерви.

Continue reading “ТА ЧЕРЕЗ СЕЛО ТА ПІЧ ВЕЗЕНО – мелодія 2 (купальська)” →

Від переселенців з-під Перемишля. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Травко-муравко,
Чом ти чорна, не зелена? (2)

Чи тя коні притоптали, притоптали,
Чи тя гуси вискубали? (2)

Мене коні не топтали, не топтали,
Мене гуси не скубали. (2)

А на мені паняночки, паняночки
Виводили ягілочки. (2)

Червоними чобітками, чобітками,
Золотими підківками. (2)