РЕПЕРТУАР: Гомін (великий хор)
РАЗ НАД’ЇХАВ КОЗАК З МІСТА (лірична)
Буковина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Раз над’їхав козак з міста,
Під копитом камінь тріснув, да раз, два!
Під копитом камінь тріснув, да раз!
Під копитом камінь тріснув,
До серденька кріс притиснув…
Кріс притиснув до серденька,
Закувала зозуленька…
Не куй, не куй, зозуленько,
Най щебече соловейко…
Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати…
Виклич мені дівча з хати,
Щось я маю розпитати…
Щось я маю розпитати:
Чи не била вчора мати?..
Чи не била, не сварила,
Що з козаком говорила?..
Чи не била, не карала,
Що з козаком ніч стояла?..
РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ (лірична)
Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ НА ЧОТИРИ БРОДИ (веснянка)
Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с.Слобода-Яришівська. Від народної майстрині Марії Руденко. Запис та обробка Леопольда Ященка.
Фрагмент ювілейного концерту до 50-річчя хору “Гомін”, Київ, Центр художньої та технічної творчості “Печерськ”, 02.06.2019:
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Розлилися води на чотири броди.
Приспів:
Гей, дівки, весна красна,
Зілля зелене(ньке)!
Що на першім броді щука-риба грає.
Щука-риба грає, кригу розбиває.
На другому броді зозуленька кує.
Зозуленька кує, бо літечко чує.
На третьому броді соловей співає.
Соловей співає, садки розвиває.
На четвертім броді сопілочка грає.
Сопілочка грає, на танець скликає!
РОЗПРОЩАВСЯ СТРІЛЕЦЬ ІЗ СВОЄЮ РІДНЕЮ (історична)
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Розпрощався стрілець із своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за козацький звичай
Здобувати в бою перемогу.
Відгримів лютий бій у широкім степу,
День кривавий надвечір схилився,
Лиш трава шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його зажурився.
Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною,
Не копай сиру землю копитом,
Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,
Що я впав за Вкраїну забитий.
Нехай батько і мати, і ріднії сестри,
Нехай вони за мною не плачуть.
Я в степу лежу, за ріднею тужу,
Чорний крук наді мною вже кряче.
Continue reading “РОЗПРОЩАВСЯ СТРІЛЕЦЬ ІЗ СВОЄЮ РІДНЕЮ (історична)”
РОЗПРЯГАЙТЕ, ХЛОПЦІ, КОНІ (лірична)
Варіант 1 – з Наддніпрянщини: слова і мелодія Івана Негребецького. Редакція Леопольда Ященка.
Варіант 2 – з Кубані: слова Івана Негребецького, приспів і мелодія народні. Редакція Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот – варіант 1, з Наддніпрянщини (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот – варіант 2, з Кубані (PDF, mp3):
Розпрягайте, хлопці, коні, та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений, в сад криниченьку копать. (2)
Копав, копав криниченьку у вишневому саду –
Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду? (2)
Вийшла, вийшла дівчинонька рано-вранці воду брать,
А за нею козаченько веде коня напувать. (2)
Просив, просив відеречка – вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень – вона його не взяла. (2)
Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив –
Що я вчора ізвечора із другою говорив! (2)
Вона ростом невеличка, ще й літами молода,
Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба. (2)
Кубанський варіант має приспів:
Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала!
СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ (лірична)
Світи, світи, місяченьку,
Та й на той перелаз,
Прийди, прийди, мій миленький,
До мене ще хоч раз.
Я до тебе більш не прийду,
Нехай хтось інший йде −
Є у мене люба дівчина,
Вона на мене жде.
Був я, був я, дівчинонько,
У твоєму саду,
Чув я, чув, як ти присягала
іншому козаку.
Мала б я орлині крила,
Ще й солов’я очі,
Я б до тебе прилетіла
Серед опівночі.
Continue reading “СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ (лірична)”
СВІТИТЬ МІСЯЦЬ, СВІТИТЬ ЯСНИЙ, А ЗІРОНЬКИ МИГОТЯТЬ (лірична)
Галичина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Світить місяць, світить ясний,
А зіроньки миготять.
Не пускає мати дочку
В сад вишневий погулять.
Пусти ж мене, моя мамо,
Я в садочку постою,
Заспіває соловейко –
Я його послухаю.
Не просися, моя доню,
Не поможе твоя річ.
Відчини своє віконце,
Слухай його цілу ніч.
Піли півні, піли другі,
Дочка плакала в вікні,
Мати зятя вибирала,
Дочка думала, що ні.
СВІТИТЬ МІСЯЦЬ, СВІТИТЬ ЯСНИЙ (лірична)
Черкаська обл., Жашківський р-н с.Охматів. Записав Леопольд Ященко.
Етнографічний хор “ГОМІН”, заспівує Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ (mp3):
Світить місяць, світить ясний
Та ще й ясная зоря.
Ой ку’, ой куди ж ти від’їжджаєш
З свого рідного села.
Від’їжджаю, моя мила,
На всесвітнюю війну.
Пере’, переночуй, мій миленький,
Хоч цю нічку зо мною.
Ой рад би я, моя мила,
Хоч три нічки ночувать,
Так бо’, так боюся, моя мила,
Щоб походу не проспать.
Ой сам же ж ти добре знаєш,
Що я рано й устаю.
Як за’, як запіють перші півні,
То я тебе й розбуджу.
Піють півні, піють другі,
Ще й курочка сокоче,
Будить, будить мила миленького –
Він вставати не хоче.
Вставай, вставай, мій миленький,
Годі ж тобі й уже спать,
Бо вже, бо вже твої товариші
Всі на кониках сидять!
СИДЖУ ТА Й ДУМАЮ (історична)
Пісня остарбайтерів, вивезених на примусові роботи до Німеччини під час ІІ Світової війни. Співалася на мелодію “Ой чий то кінь стоїть, що сива гривонька”
Сиджу та й думаю: (2)
Коли ж я вернуся (2)
До рідного краю?
До рідного краю,
До любої рідні,
Що я так далеко (2)
У чужій стороні.
А в чужій стороні
Тяжко працювати,
Навіть нема коли (2)
Листа написати.
Листа написала
Та й стала плакати:
Ой що ж там думає,
Ой що ж там гадає
Моя рідна мати?
Чи вона думає,
Що я ще є жива,
Чи вона думає,
Чи вона гадає,
Що мене вже й нема?
