РЕПЕРТУАР: Гомін − ВСЕ РАЗОМ

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Не сіяно, не орано – само жито родить.
Не чарую козаченька – сам до мене ходить.

Не я його чарувала, чарувала мати:
З-під явора листя брала, в печі спалювала.

З-під явора листя брала, в печі спалювала,
В зеленому барвіночку коня випасала.

В зеленому барвіночку коня випасала,
З рубленої криниченьки воду набирала.

З рубленої криниченьки воду набирала,
З дубового відеречка коня напувала.

З дубового відеречка коня напувала.
Чи ж я тебе, козаченьку, та й причарувала?
 

Слова і музика Романа Купчинського (заспів); слова Богдана Лепкого, музика Левка Лепкого (приспів); гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” – чоловічий гурт “КОЗАКИ”, запис поч.1990-х рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Не сміє бути в нас страху,
Ні жодної тривоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

Приспів:
Кладочка, кладочка вузесенькая – ха-ха!
Дівчино-рибчино молоденькая!
До дівчини мені близько, мені близько –
Та й через стависько.
Вчора дощ, нині дощ –
Завтра буде слизько!

Не страшать нас і в цісарів
Високії пороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

А до дівочих ніжних серць
Ми знаєм всі дороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

Не святкуватиме ніхто
Над нами перемоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
 

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Не тепера по гриби ходити –
Восени, восени, як будуть родити. (2)

Не з мішками, а все з торбинками,
Не сама, не сама, а все з козаками! (2)

Сію редьку, медом поливаю,
Як уродить моя редька – на зиму сховаю. (2)

Ой не їв я редьки зроду – редька дуже горька,
Ой не бив я жінки зроду – моя жінка ловка! (2)
 

Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Записав Володимир Яремчук.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Ноти – рукопис Леопольда Ященка (PDF).

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Не ходи, улане, ой не ходи, улане,
Краєм-берегами.

Не суши серденька, ой не в’яли личенька
Чорними бровами!

Чорні брови маю, ой чорні брови маю,
Та й не оженюся.

Піду в Дунай-річку, ой піду в Дунай-річку −
З горя й утоплюся.

Не топись козаче, ой не топись, козаче,
Бо дівчина плаче!

Нехай вона плаче, ой нехай вона плаче −
Вона й перебуде.

Вона й перебуде, ой вона й перебуде −
Вона й моя буде.

Continue reading “НЕ ХОДИ, УЛАНЕ (лірична)” →

Слова Одарки Романової, мелодія Одарки Романової та Миколи Лисенка; народний варіант з Київського Полісся. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” − жіночий склад ансамблю “КРИНИЦЯ” Київського будинку вчених; супровід − Оксана Хомич (академічна бандура) (mp3):

Фрагмент ювілейного концерту до 50-річчя хору “Гомін”, Київ, Центр художньої та технічної творчості “Печерськ”, 02.06.2019:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Нічко цікавая,
Нічко лукавая,
Нащо людей чарувать?
Квітами віяла,
Зорями сіяла –
Як тії зорі дістать?

Їх не спіймаємо,
Нічку спитаємо,
Що вона людям дала?
Мрією новою
Пісні чудової
Наче отруту влила.

Ні, не отрутою –
М’ятою-рутою
Віяла нічка в вікно.
Спать не хотілося,
Серцю приснилося
Все, що минуло давно.
 

Гарна стаття про походження пісні:

• Володимир Капустін. Нічка лукавая // Газ. Кримська Свiтлиця – 2007. – №47. – 23 листопада. – PDF.

Наддніпрянщина. З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Відео з концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Нова рада стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
На весь світ засіяла!

Де Христос родився,
З Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами
Убого повився.

Пастушки з ягнятком
Перед тим Дитятком
На колінця припадають,
Царя-Бога прославляють.

Просим тебе, Царю,
Небесний владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю!

Цього дому господарю
І його родині,
Даруй волю, щастя й долю
Нашій неньці-Україні!

Continue reading “НОВА РАДА СТАЛА (колядка)” →

Лемківщина. Обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ну-же, ну-же, браття-сусіди,
Покиньмо клопіт, забудьмо біди!

Приспів (двічі):
Най ся помножить всяка потіха,
Кривда й недоля згинуть до лиха –
Треба, треба, милії брати,
Нарожденному шану віддати!

Перші чули в полі пастирі,
Як в піднебессі ангели піли.
Слава во вишніх най Богу буде,
А мир на землі вам, добрі люди!
Треба, треба, милії брати,
Нарожденному шану віддати!

Приспів.
 

Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.

Молодь стає в ряд, узявшись за руки. Крайня з одного кінця пара підносить зімкнені руки догори – робить ворота. Крайній з другого кінця учасник гри веде усіх за собою крізь ті ворота, немов би затягуючи петлю. При цьому другий з “воріт” учасник має стати “заплетений”: рука, що утворювала ворота, має лягти на власне протилежне плече; далі друга рука підноситься догори і утворює наступні ворота спільно з наступним учасником. Коли всі учасники гри стають “заплетені”, той самий крайній “розплітає” їх у зворотньому порядку.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой питалася мати дочки:
Де посієм огірочки?
Най ся в’ють. (2)

Ой посієм над водою,
Заскородим бороною,
Най ся в’ють. (2)

Ой сіяли, поливали,
Бо ся гості сподівали.
Най ся в’ють. (2)

Ой вийтеся, огірочки,
У зелені пуп’яночки,
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі
В’яжіться. (2)

Ой буду вас поливати,
Щосуботи вибирати –
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі –
В’яжіться. (2)

Continue reading “ОГІРОЧКИ, або ОЙ ПИТАЛАСЯ МАТИ ДОЧКИ (веснянка-гра)” →

Полтавщина, Прилуцький повіт, с.Варва. Записав і гармонізував Леопольд Ященко

Один місяць сходить,
А другий заходить.
Козак до дівчиноньки, ох,
Щовечора ходить.

Не ходи, козаче,
Не ходи до мене:
Ти багач, я бідная, ох,
Не візьмеш ти мене.

Хоч візьму − не візьму,
То так находжуся.
Я з тобою, серденько, ох,
Не наговорюся!

Один місяць сходить,
А другий заходить.
Козак до дівчиноньки, ох,
Як ходив, так ходить.

Ой вийду я, ой вийду я на гору
На високу, кам’яну. (2)

Та й спогляну, та й спогляну в долину
На червону калину. (2)

На калині, на калині соловей,
Він щебече ніч та й день. (2)

Соловію, соловію маленький,
В тебе голос тоненький. (2)

Защебечи, защебечи ти мені,
Бо я в чужій стороні. (2)

Що я в чужій, що я в чужій стороні,
Нема роду при мені. (2)

Відлучився, відлучився від роду,
Як той камінь у воду. (2)

Упав камінь, упав камінь та й лежить,
На чужині тяжко жить. (2)