ЕТНОГРАФІЧНИЙ РЕҐІОН: Поділля

Поділля. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Пиймо горівку, маймо примівку,
Маймо примовля: дай Боже здоровля!

Дай Боже здоровля, та не знати кому –
Чи не тим господарям, що ми у їх домі?

Що вони нас напоїли ще й нагодували –
Бодай вони сто літ жили та й не хорували!
 

Поділля.

Мабуть, найулюбленіший характерний танець серед “гомінчан”. Його охоче грали музики – родина Вербовецьких; від “Гомону” його запозичив і “сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху.

Плескач − танці “сєдовського” гурту Київського Кобзарського Цеху в Музеї Івана Гончара, січень 2001 р.

Комп’ютерне відтворення нот за репертуаром МУЗИК хору “Гомін” − родини Вербовецьких (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК (PDF, mp3):

Вінницька обл., Жмеринський р-н, с.Сьомаки. Записав Леопольд Ященко від Миколи Кабалюка.

Фрагмент Новорічного концерту “Гомону” 15.01.2000. Співають Микола Кабалюк і Леопольд Ященко:

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

По горам, горам сам Господь ходив.

Приспів:
Славен є Син!
Славен є Син, славен Господь Бог
На небеси!

Сам Господь ходив та й все лагодив.

Лагодив воли та й на три плуги.

А молодії – та й на чотири.

Лагодив коні на три борони.

А молодії – та й на чотири.

Лагодив вівці на три обірці.

А молодії – та й на чотири.

А за цим словом бувай же здоров.

Бувай же здоров, пан господарю!

Не сам з собою – з господинею.

Із усім родом, з Господом Богом!
 

Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По тім боці Дунаю, недалеко від краю. (2)

Вівчар вівці зганяє, на сопілку виграє. (2)

На сопілку виграє та й на хлопців гукає. (2)

Ой ви, хлопці-молодці, перекажіть дівоньці,
Перекажіть дівоньці, що в шовковій сорочці.

Та най мене не любить, літа свої не губить. (2)

Бо я хлопець молодий, ще й до того військовий. (2)

Бо я вдома не буду та й до війська поїду. (2)

Continue reading “ПО ТІМ БОЦІ ДУНАЮ (веснянка-гра)” →

Поділля.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Прийшла весна з квітами. (2)
З зеленими вітами. (2)

Принесла нам літечко. (2)
Запашнеє зіллячко. (2)

Всім дівчатам по вінку. (2)
З хрещатого барвінку. (2)

А хлоп’ятам батіжки. (2)
Випасати корівки. (2)
 

Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с.Слобода-Яришівська. Від народної майстрині Марії Руденко. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Фрагмент ювілейного концерту до 50-річчя хору “Гомін”, Київ, Центр художньої та технічної творчості “Печерськ”, 02.06.2019:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Розлилися води на чотири броди.

Приспів:
Гей, дівки, весна красна,
Зілля зелене(ньке)!

Що на першім броді щука-риба грає.

Щука-риба грає, кригу розбиває.

На другому броді зозуленька кує.

Зозуленька кує, бо літечко чує.

На третьому броді соловей співає.

Соловей співає, садки розвиває.

На четвертім броді сопілочка грає.

Сопілочка грає, на танець скликає!
 

Тернопільщина. Записав Леопольд Ященко від працівників Київметробуду.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Сизий качурець, чом сам плаваєш,
Чом сам плаваєш, пари не маєш? (2)

Ще вчора була качечка моя,
Сьогодні нема, бо застрілена. (2)

Не жаль би мені, якби на воді,
А то на горі, в шовковій траві. (2)

Молодий козак, чого сумуєш,
Чого сумуєш, пари не маєш? (2)

Ще вчора була дівчина моя,
Сьогодні нема, бо заручена. (2)

Не жаль би мені, якби на селі,
А то через двір, ще й товариш мій. (2)

Товаришу мій, загороди двір,
Щоб твоя жона по воду не йшла. (2)

По воду іде, добридень дає,
Мені, козаку, жалю завдає. (2)

Я з того жалю воду розіллю,
А з того серця поб’ю відерця! (2)
 

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Від учасниці хору Марії Мельниченко

Стелись, стелись, барвіночку
Не коренем − листом.

Не коренем − листом…
Та викликав козак дівку
Не голосом − свистом.

Не голосом − свистом…
Та ой чи чула, дівчинонько,
Як я тебе кликав?

Як я тебе кликав,
Через твоє подвір’ячко
Сивим конем їхав.

Сивим конем їхав…
Ой чи чула, чи не чула –
Не озивалася.

Не озивалася,
Та темна нічка-петрівочка –
Вийти боялася.

Вийти боялася…
Та бодай же ти, дівчинонько,
Зозулі не чула.

Зозулі не чула…
Та як ти мого голосочка
За сном не почула!

Поділля. Записав Микола Балема.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Стоїть козак на чорній кручі,
В задумі буйна голова,
А з ним дівчина чорнобрива −
В ней розплетена коса.

Повіяв вітер, вітер буйний,
Зайшлося серце від жалю,
Бо козак їде на чужину,
Лишає дівчину саму.

Ой куди їдеш, від’їжджаєш,
Нещасна доленько моя!
На кого мене покидаєш,
Для кого чорная коса?

Не плач, дівчино, серце моє,
Я їду в дальнії края,
Та за Вкраїну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня!
 

Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.

Молодь стає парами одна за другою, взявшись за руки і піднісши їх догори. Хто без пари, проходить попід руками через цей “живий коридор”, когось із “коридора” забирає з собою і стає з ним у парі попереду. Той, хто лишився сам, вертається назад і знову обирає собі пару, йдучи попід руками… Таким чином “сухий пліт” рухається вперед.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ми сухого плота йдемо, плота йдемо,
Плота йдемо!

Кінця йому не знайдемо, не знайдемо,
Не знайдемо!

Ані кінця, ані ладу, ані ладу,
Ані ладу!

Вибирай си, котра ззаду, котра ззаду,
Котра ззаду!

Треба добре вибирати, вибирати,
Вибирати!

Щоб без пари не стояти, не стояти,
Не стояти!