ЕТНОГРАФІЧНИЙ РЕҐІОН: Поділля
ВІНЕЦЬ, або ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ ВІНЕЦЬ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Молодь стає в ряд, узявшись за руки. З одного боку крайнім стає хлопець або дівчина високого зросту, з другого – хтось, хто швидко бігає. Перший крайній стоїть на місці, другий починає якомога швидше бігати по колу, “намотуючи” усіх гравців довкола першого. Коли всі “намоталися”, Вінець зв’язано. Далі уся група розгойдується, часом переступаючи, і співає швидку частину пісні. Насамкінець, коли починають співати “Розв’яжем, розв’яжем…”, усі гравці піднімають руки над головою, не розчіплюючи їх; тоді високий крайній попід руками знаходить собі дорогу назовні Вінця і виводить за собою решту – розв’язує Вінець.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Зав’яжем, зав’яжем, зав’яжем вінець…
(співають, поки в’яжуть)
Зв’язали, зв’язали, зв’язали вінець. (2)
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не ячмінка,
Як дівчину не любити, коли українка!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не гречанка,
Як дівчину не любити, коли галичанка!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не полова,
Як дівчину не любити, коли чорноброва!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не пшениця,
Як дівчину не любити, коли білолиця!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Розв’яжем, розв’яжем, розв’яжем вінець…
(співають, поки розв’яжуть)

ВОЛОДАР, ВОЛОДАР (веснянка-гра)
Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Романівка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Володар, володар, чи є пан господар?
– Нема пана вдома, поїхав по дрова.
– Чим же він поїхав? (2)
– Сірими волами у ліс за дровами.
– А хто його кличе? (2)
– Панськеє дитятко. (2)
– На чім воно сидить? (2)
– На золотім кріслі. (2)
– Чим же воно грає? (2)
– Червоним яєчком. (2)
– Чим же воно крає? (2)
– Золотим ножичком. (2)
– Володар, володар, одчиняй ворота!
Автентичну схему гри у селі зафіксувати не вдалося. Проте її можна запозичити, наприклад, тут: Воротар, воротар, воротарчику.

ВОРОТАР, ВОРОТАР, ВОРОТАРЧИКУ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Учасники гри розбиваються на два гурти. Перший стає в одну лінію. Другий гурт на початку складається з двох гравців, які беруться за руки і, піднісши їх догори, утворюють “ворота”. Перший гурт заспівує, другий відповідає. Після слів “їдем-поїдем!” перший гурт стрілою біжить до “воріт”; “ворота” пропускають кількох гравців і розбивають їхню лінію, різко опустивши зімкнені руки. Після цього ті, хто встиг пробігти, парами стають позаду воріт і теж роблять “ворота”, а решта вертаються на попереднє місце. Гра триває доти, доки увесь перший гурт не увіллється до другого.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Воротар-воротар-воротарчику,
А втвори, а втвори воротонька!
– А що ж то, а що ж то за пан їде?
А що ж то, а що ж то за дар везе?
– Золоте, золоте горняточко,
Крайнєє, крайнєє дитяточко!
– Нема пана вдома, поїхав до Львова
Ключі купувати, замки замикати!
– А ми ключі відберем,
Та й всі замки розімкнем!
Їдем-поїдем!

ВУЛИЦЕЮ ЙДЕМ, КУПАЙЛО НЕСЕМ (купальська)
Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Від Володимира Яремчука.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Вулицею йдем, Купайло несем. (2)
Наше Купайло у лісі було. (2)
Ми його знайшли, в село принесли. (2)
А ви, дівочки, плетіть віночки. (2)
Ви, молодиці, – по купайлиці. (2)
А ви, бабусі, збирайтеся всі. (2)
Хлопці, дивіться та й не казіться! (2)
Дівчата приносили на місце гуляння V-подібне Купайло, а молодиці робили для дітей “купайлиці” – щось на зразок довгого качана з квітів і вишень.

ГОПАК 1 (танець)
ГОРІЛОЧКУ П’Ю, П’Ю (застільна)
Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н
Варіант мелодії з Західного Поділля: “Ой чи це нам Бог дав”.
Горілочку п’ю, п’ю,
Бо я її люблю!
А хто ж її буде пити
Та коли я умру?
А коли я умру,
Поховайте в місті,
Наді мною з горілкою
Барильце повісьте.
Будуть люди пити,
Будуть споминати:
“А де ж тая п’яниченька,
Щось ї не видати?”

ГРУШКА, або ОЙ ВИЙДУ Я ЗА ВОРІТЕЧКА (веснянка-гра)
Тернопільська обл., Борщівський р-н, с.Гермаківка. Записали Леопольд Ященко та Михайло Гуць.
Співаючи пісню, дівчата і хлопці беруться за руки і йдуть по колу помірним кроком, а всередині одна дівчина відтворює рухами все те, про що співається. По закінченні всі підбігають до неї і тереблять з усіх боків – “трясуть грушку”. Дівчина пручається й тікає, на її місце стає інша, і гра продовжується спочатку.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку посаджу, посаджу.
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку піділлю, піділлю.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка вже росте, вже росте.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка вже цвіте, вже цвіте.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка відцвіла, відцвіла.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка рум’яніє, рум’яніє.
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку потрясу, потрясу.

ДА ТУМАН ЯРОМ, ТУМАН ЯРОМ (лірична)
Східне Поділля. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Да туман яром, туман яром,
Мороз долиною.
Да гей, гей, мороз долиною,
Гей, гей, мороз долиною.
Да не по правді, козаченьку,
Живеш з дівчиною.
Да гей, гей, живеш з дівчиною,
Гей, гей, живеш з дівчиною.
Да на тім боці при потоці
Цигани стояли.
Да гей, гей, цигани стояли,
Гей, гей, цигани стояли.
Да межи тими циганами
Циганка-ворожка.
Да гей, гей, циганка-ворожка,
Гей, гей, циганка-ворожка.
Да й до тої циганочки
Втоптана дорожка.
Да гей, гей, втоптана дорожка,
Гей, гей, втоптана дорожка.
Continue reading “ДА ТУМАН ЯРОМ, ТУМАН ЯРОМ (лірична)” →

ДІВА МАРІЯ СВОГО СИНА ПОРОДИЛА (колядка)
Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Велика Кириївка. Записав Микола Зубченко.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Діва Марія свого Сина породила,
В золотії яселечка положила.
В золотії яселечка положила,
Сіном-травой зеленою притрусила.
Десь узялись до сходу сонця три воли,
Всі три вони над тим Дитям дихали.
Всі три вони над тим Дитям дихали –
Вони ж теє малоє Дитя обігрівали.
Десь узялись до сходу сонця три царі,
Всі три вони над тим Дитям раду радили.
Всі три вони над тим Дитям раду радили,
Чим же теє малоє Дитя дарувати?
Continue reading “ДІВА МАРІЯ СВОГО СИНА ПОРОДИЛА (колядка)” →

ЖУЧОК, або ХОДИТЬ ЖУЧОК ПО ДРАБИНІ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.
Доросла молодь стає парами, узявшись за руки “в замок” – себто, кожен правою рукою тримає власну ліву вище зап’ястя, а лівою береться так само за праву руку своєї пари. Таким чином кожна пара утворює своїми руками немов би “сходинку”. По цих сходинках і йде Жучок – маленька дівчинка або хлопчик, якого підтримують за руки двоє високих і міцних учасників гри. Кожна пара, яку Жучок перейшов, перебігає наперед, знов утворює сходинку, і Жучкові завжди є кудою йти…
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ходить жучок по драбині,
А жучиха по ряднині.
Приспів:
Грай, жучку, грай, небоже,
Най ти пан Біг допоможе!
А ми того рік чекали,
Щоби нині жучка грали.
А наш жучок невеличкий,
На жучкові черевички.
На жучкові опанчина,
А сам жучок як дитина.
На жучкові жупан драний,
А сам жучок п’яний, п’яний.
На жучкові жупан куций,
А сам жучок чорновусий.
Continue reading “ЖУЧОК, або ХОДИТЬ ЖУЧОК ПО ДРАБИНІ (веснянка-гра)” →
