



Хор ГОМІН, Київ :: Хор Леопольда Ященка :: Пісні України
Історія та репертуар "Гомону", пісні з архіву Леопольда Ященка
Слова і музика Романа Купчинського (заспів); слова Богдана Лепкого, музика Левка Лепкого (приспів); гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” – чоловічий гурт “КОЗАКИ”, запис поч.1990-х рр. (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Не сміє бути в нас страху,
Ні жодної тривоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
Приспів:
Кладочка, кладочка вузесенькая – ха-ха!
Дівчино-рибчино молоденькая!
До дівчини мені близько, мені близько –
Та й через стависько.
Вчора дощ, нині дощ –
Завтра буде слизько!
Не страшать нас і в цісарів
Високії пороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
А до дівочих ніжних серць
Ми знаєм всі дороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
Не святкуватиме ніхто
Над нами перемоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
Поділля. Гармонізував Василь Триліс.
Етнографічний хор “ГОМІН” – тріо: Надія ЗЯБЛЮК, Людмила ЗАКОВОРОТНЯ, Леся ПОТІЦЬКА (mp3):
Не стелися, кудрявчик,
Не стелися, зелений кудрявчик,
Край мене.
Та край мого городця,
Та край мого, зелений кудрявчик,
Городця.
Проти мого віконця,
Проти мого, зелений кудрявчик,
Віконця.
Та не кажи мені вбиратись,
Та не кажи мені, зелений кудрявчик,
Вбиратись.
Йти в таночок гуляти,
Йти в таночок, зелений кудрявчик,
Гуляти.
Бо є в мене лихий муж,
Бо є в мене, зелений кудрявчик,
Лихий муж.
Буде мене картати,
Буде мене, зелений кудрявчик,
Картати.
Нагайкою краяти,
Нагайкою, зелений кудрявчик,
Краяти!
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Не тепера по гриби ходити –
Восени, восени, як будуть родити. (2)
Не з мішками, а все з торбинками,
Не сама, не сама, а все з козаками! (2)
Сію редьку, медом поливаю,
Як уродить моя редька – на зиму сховаю. (2)
Ой не їв я редьки зроду – редька дуже горька,
Ой не бив я жінки зроду – моя жінка ловка! (2)
Обробка Леопольда Ященка
Нехай загородять там, де нелюб ходить,
Нехай стежка буде там, де милий ходить.
Приспів:
Ой мати, мати, калиновий цвіт,
Зав’язала ж мені, мати, за нелюбом світ!
Ой мати, мати, мати,
Час теє жито жати,
Час мені межи люди –
Може, мені легше буде.
Було не рубати зеленого дуба,
Було не давати за того нелюба.
Приспів.
Було не рубати зелену ліщину,
Було не давати молоду дівчину.
Приспів.
Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Записав Володимир Яремчук.
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Ноти – рукопис Леопольда Ященка (PDF).
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Не ходи, улане, ой не ходи, улане,
Краєм-берегами.
Не суши серденька, ой не в’яли личенька
Чорними бровами!
Чорні брови маю, ой чорні брови маю,
Та й не оженюся.
Піду в Дунай-річку, ой піду в Дунай-річку −
З горя й утоплюся.
Не топись козаче, ой не топись, козаче,
Бо дівчина плаче!
Нехай вона плаче, ой нехай вона плаче −
Вона й перебуде.
Вона й перебуде, ой вона й перебуде −
Вона й моя буде.
Continue reading “НЕ ХОДИ, УЛАНЕ (лірична)” →
Слова Одарки Романової, мелодія Одарки Романової та Миколи Лисенка; народний варіант з Київського Полісся. Запис та обробка Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” − жіночий склад ансамблю “КРИНИЦЯ” Київського будинку вчених; супровід − Оксана Хомич (академічна бандура) (mp3):
Фрагмент ювілейного концерту до 50-річчя хору “Гомін”, Київ, Центр художньої та технічної творчості “Печерськ”, 02.06.2019:
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Нічко цікавая,
Нічко лукавая,
Нащо людей чарувать?
Квітами віяла,
Зорями сіяла –
Як тії зорі дістать?
Їх не спіймаємо,
Нічку спитаємо,
Що вона людям дала?
Мрією новою
Пісні чудової
Наче отруту влила.
Ні, не отрутою –
М’ятою-рутою
Віяла нічка в вікно.
Спать не хотілося,
Серцю приснилося
Все, що минуло давно.
Гарна стаття про походження пісні:
Слова і музика Леопольда Ященка.
Академічний камерний хор “Хрещатик”, солістка Оксана Калінчук; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Задумливі зелені крутосхили
Чаклунка-ніч ласкаво обняла,
І небо зіроньками устелила
З-під вороного щедрого крила.
А май цвіте!
І місяць срібний виплива з-за хмари,
І пісня лине десь під дзвін гітари,
І лебедять сади вві сні,
Мов зачаровані.
І з тишею нічною на розмові
Застигли гори в райдужних вогнях,
І в плеса заглядаючи Дніпрові,
Пливе в імлі старий Чумацький Шлях.
Замовкло все, –
І берег шумний, і мости, і кручі,
Стежками бродитьтільки сон дрімучий,
І невидимо стелиться
По тихих вулицях…
Горять вогні…
Дзвенить прозора тишина…
І мирним сном
В обіймах ночі засина…
Наддніпрянщина. З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.
Відео з концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Нова рада стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
На весь світ засіяла!
Де Христос родився,
З Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами
Убого повився.
Пастушки з ягнятком
Перед тим Дитятком
На колінця припадають,
Царя-Бога прославляють.
Просим тебе, Царю,
Небесний владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю!
Цього дому господарю
І його родині,
Даруй волю, щастя й долю
Нашій неньці-Україні!
Continue reading “НОВА РАДА СТАЛА (колядка)” →
Лемківщина. Обробка Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ну-же, ну-же, браття-сусіди,
Покиньмо клопіт, забудьмо біди!
Приспів (двічі):
Най ся помножить всяка потіха,
Кривда й недоля згинуть до лиха –
Треба, треба, милії брати,
Нарожденному шану віддати!
Перші чули в полі пастирі,
Як в піднебессі ангели піли.
Слава во вишніх най Богу буде,
А мир на землі вам, добрі люди!
Треба, треба, милії брати,
Нарожденному шану віддати!
Приспів.
Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.
Молодь стає в ряд, узявшись за руки. Крайня з одного кінця пара підносить зімкнені руки догори – робить ворота. Крайній з другого кінця учасник гри веде усіх за собою крізь ті ворота, немов би затягуючи петлю. При цьому другий з “воріт” учасник має стати “заплетений”: рука, що утворювала ворота, має лягти на власне протилежне плече; далі друга рука підноситься догори і утворює наступні ворота спільно з наступним учасником. Коли всі учасники гри стають “заплетені”, той самий крайній “розплітає” їх у зворотньому порядку.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой питалася мати дочки:
Де посієм огірочки?
Най ся в’ють. (2)
Ой посієм над водою,
Заскородим бороною,
Най ся в’ють. (2)
Ой сіяли, поливали,
Бо ся гості сподівали.
Най ся в’ють. (2)
Ой вийтеся, огірочки,
У зелені пуп’яночки,
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі
В’яжіться. (2)
Ой буду вас поливати,
Щосуботи вибирати –
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі –
В’яжіться. (2)
Continue reading “ОГІРОЧКИ, або ОЙ ПИТАЛАСЯ МАТИ ДОЧКИ (веснянка-гра)” →
Наше все: Україна Споконвічна, Студія "МИ", Етноархів, Бандурка, Боривітер, Цікаві сайти
© homin.etnoua.info 2011-2023