ПІСНІ

Наддніпрянщина. Записав Микола Лисенко.

Надія ЗЯБЛЮК; супровід на фортепіано – Людмила Скірко. Гармонізація Георгія Майбороди. Запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):

Коло млина, коло броду (2)
Два голуби пили воду.

Вони пили, вуркотіли, (2)
Ізнялися, полетіли.

Ізнялися, полинули, (2)
Крилечками стрепенули.

Крилечками стрепенули, (2)
Про кохання спом’янули.

Горе ж тому козакові (2)
Ще й сивому коникові.

Горе ж тому, хто кохає, (2)
З стремен ніжок не виймає.
 

Наддніпрянщина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коло млина кременина, зацвіла калина,
Задумала в саду спати молода дівчина. (2)

Задумала ж вона спати поміж яблуньками,
Щоб почути розмовоньку поміж парубками. (2)

Вари, мати, вечеряти, я йду в сад гуляти,
Як запіють перші півні, я вернусь до хати! (2)

Піють півні, піють другі, ще й курка сокоче,
Кличе мати вечеряти, а дочка не хоче. (2)

Ой вечеряй, моя мати, що ти наварила,
Бо вже ж мені, молоденькій, вечеря не мила! (2)
 

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Коляда, коляда,
Дайте, бабо, пирога!
Як не дасте пирога,
Візьму вола за рога!
Та й виведу на моріг,
Та й викручу правий ріг.
Буду рогом трубити,
А воликом робити.

Ой коляда, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така –
Дайте, дядьку, п’ятака!
А п’ятак не такий –
Дайте, дядьку, ще й другий!
Дайте!
 

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Коляда, коляда,
Дід на бабу погляда,
А баба на діда:
Дай кусок хліба!
 

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Колядин, колядин,
А я в батька один,
Чий я, не питайте,
А гроші давайте!
 

Херсонщина.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А суха – не така,
Дайте, дядьку, п’ятака!
 

Наддніпрянщина. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Копав, копав криниченьку неділеньку, дві,
Любив козак дівчиноньку людям − не собі.

Приспів:
Ой жаль, жаль не помалу –
Любив дівчину змалу, (2)
Любив, та й не взяв!
Ой жаль, жаль мені буде:
Візьмуть її люде − (2)
Моя й не буде.
Ой жаль, жаль!

А вже з тої криниченьки орли воду п’ють,
А вже ж тую дівчиноньку до шлюбу ведуть.

Один веде за рученьку, другий за рукав,
Третій стоїть, гірко плаче – любив та й не взяв!

А вже ж тая криниченька терном заросла,
А вже ж тая дівчинонька та й заміж пішла!

А вже ж тая криниченька замулилася,
А вже ж тая дівчинонька зажурилася.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Київська обл., Бориспільський р-н, с.Гнідин. Записала Людмила Іваннікова, 1998 р.

Молодь стає в ряд, береться за руки і йде по колу за сонцем. Перша пара одривається від ряду, підносить з’єднані руки догори і утворює “ворота”, через які проходять усі решта. Пропустивши останнього, “ворота” беруть його за вільну руку і самі стають в кінець. Як тільки вони зачепилися, перша пара знову утворює ворота – і так доки пісня не скінчиться. Коли співається заспів, рухаються поважніше, на швидкому приспіві – біжать.

Легко собі уявити, наприклад, що два королі – це зима і весна: одного вже “нема вдома”, а другий іде – аж земля гуде…

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

– Королю, королю,
Чом не йдеш, чом не йдеш?

– Боюся, боюся,
Боюся, боюся!

Continue reading “КОРОЛЮ, КОРОЛЮ, ЧОМ НЕ ЙДЕШ (веснянка-гра)” →

Чернігівська обл., м.Козелець. Записав Леопольд Ященко.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Віра Глушко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу наляга(є).

Шовкова трава на косу налягає,
Що перший косар та й галочки пита(є).

Ой ти галочко чорная, маленькая,
Скажи правдоньку, де моя миленька(я)?

А твоя мила у лузі над річкою
Умивається холодною водо(ю).

Утирається білою хустиною,
Малює личко червоной калино(ю).

Малює личко червоной калиною,
Малює брови чорною ожино(ю).

Ой Боже, Боже, коли ж той вечір буде,
Коли мій милий та й до мене прибу(де)!
 

Правобережна Україна.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Косили ми сіно, настала негода.
Плакала дівчина, як була молода. (2)

Плакала, плакала, на личку змарніла,
Видно по дівчині – віночка жаліла. (2)

Не жаль мені вінка, ні жодної речі.
Розпустила коси, застелила плечі. (2)

Косу розчесала, плечі застелила,
Вийшла за нелюба – жалю наробила! (2)

Ой жалю мій, жалю, великий печалю,
Що я й наробила – сама ж я й не знаю! (2)

Ой як тяжко-важко самій горювати,
А ще тяжче-важче з нелюбом шлюб брати. (2)