ПІСНІ

Рівненщина. Записала Людмила Іваннікова, 1990 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Іди, зимо, та й до Столина,
Гей, гей, та й до Столина.

Бо вже ж ти нам надостоїла,
Гей, гей, надостоїла.

Іди, зимо, та й до Кучина,
Гей, гей, та й до Кучина.

Бо вже ж ти нам надокучила,
Гей, гей, надокучила.

Іди, зимо, та й до Кракова,
Гей, гей, та й до Кракова.

Бо вже ж ти нам одинакова,
Гей, гей, одинакова.
 

Словаччина. Записав Леопольд Ященко від Надії Коломієць, яка працювала екскурсоводом з словацькими групами і від однієї з них перейняла пісню

Із-за Бихлова вітер віє,
Вже той Каченце пантлов берут.
Вчера невіста – завтра жена,
Днесь вечер будеш зачепена.

Ой ти Каченко, біла ружа,
Тобі не було треба мужа,
Ти-сь могла ходит на свободі,
Як та рибічка в бистрой воді.

Ой ти Мартіне, стром зелений,
Тобі не було треба жени,
Ти-сь мог ходит по галанках,
Як тен голубек по амбарках.

Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Глушко.

Комп’ютерне відтворення нот – ЧОЛОВІЧИЙ ГУРТ (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – ЖІНОЧИЙ ГУРТ (PDF, mp3):

Із-за гір, з-за гір вилітав сокіл,
Гей, а з-за хутора вилітало два.

А з-за хутора вилітало два,
Гей, один другого братом називав.

Ой братику мій, ой де ж ти бував,
Гей, ой де ж ти бував, ой що ж ти видав?

Ой літав же я за сині моря,
Гей, ой видав же я зелені жита.

Ой видав же я зелені жита,
Гей, а у тім житі вбито козака.

Убито його не теперечка,
Гей, поросла трава крізь реберечка.

Поросла трава крізь реберечка,
Гей, зацвіли квіти кругом голови.
 

Мелодія з Кубані; гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Із-за гор-гори їдуть мазури! (2)
Їдуть, їдуть мазурочки,
Везуть, везуть два віночки.
Вінцю золотий! (2)

Приїхав вночі при ясній свічі. (2)
Стук-грюк в віконечко:
Вийди, серце коханочко,
Дай коню води! (2)

Ой рада б я встать, коню води дать − (2)
Мені мати наказала,
Щоб я з паном не стояла.
Матері боюсь! (2)

Матері не бійсь − сідай на мій віз! (2)
Сідай, сідай на колеса,
Та й поїдемо в Одесу,
Та й там заживем! (2)

Селом їхали, люди питали: (2)
А що ж то за дівчина,
Чорнобрива, заручена
З паном їхала? (2)

Ой то ж не пани, то ті мазури: (2)
Сім пар волів-коней,
Ще й сам хлопець чорнобровий
Селом проїжджав! (2)
 

Із-за гори крем’яної
Голуби літають.
Не зазнала розкошоньки –
Вже й літа минають.

Запрягайте, хлопці, коні,
Коні воронії,
Та й поїдем доганяти
Літа молодії!

Ой догнали літа мої
На калиновім мості.
Ой верніться, літа ж мої,
Хоч до мене в гості!

Не вернемось, не вернемось,
Не маєм до кого,
Було би нас шанувати,
Як здоров’я свого.

Було б тоді нас вітати,
Як ми не летіли,
Було б тоді спать лягати,
Як ми спать хотіли.

Не вернемось, не вернемось,
Не жалкуй за нами!
Розійдемося по світу
Дочками й синами.
 

Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від бандуриста Михайла Коваля та його односельців. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Із-за гори, ой із-за гори
Та й вітер повіває,
А мати в дочки та й про життя пита(є).

Спитай, мати, ой спитай же, мати,
Та й сірого утяти,
Ой сіре й утя та й по морю плава(є).

Сіре й утя, ой сіре ж утя
Та й по морю плаває,
Ой воно ж моє та й все горечко зна(є).

Перше горе, ой перше ж горе –
Та й свекруха лихая,
А друге ж горе – та й дитина мала(я).

Третє горе, ой третє ж горе –
Та й мій милий ревнивий,
Ой сам поїхав та й у поле ора(ти).

Сам поїхав, ой сам поїхав
Та й у поле орати,
А мене й узяв та й воли поганя(ти).

Цабе, воли, ой цабе ж, воли,
Ой цабе ж половії,
Ой пройшли ж мої та й літа молоді(ї).
 

Харківська обл., Вовчанський р-н, с.Василівка. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Людмили Заковоротньої.

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Із-за моря, ой із-за моря та й вітер повіває,
А мати в дочки та й про життя пита(є).

Мати в дочки, ой мати в дочки та й про життя питає.
Ой спитай, мати, та й сірого утя(ти).

Спитай, мати, ой спитай же ж, мати, та й сірого утяти −
Ой сіре утя та й по морю плава(є).

Сіре утя, ой сіре утя та й по морю плаває −
Ой воно ж моє та все горечко зна(є).

Перше горе, ой перше горе − та й свекруха лихая,
А друге горе − та й дитина мала(я).

Третє горе, ой третє горе − та мій милий ревнивий,
Ой сам поїхав та й у поле ора(ти).

Сам поїхав, ой сам поїхав та й у поле орати,
А мене й узяв та й воли поганя(ти).

Цабе, воли, ой цабе, воли, ой цабе, половії!
Ой пройшли ж мої та й літа молоді(ї)!
 

Кубань.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

І знову заграли сталевії сурми,
І знову зітхає дівча…
У нічку травневу, у ніченьку темну
Козак осідлає коня.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
Козак осідлає коня. (2)

Коня осідлає, поправить попругу,
Поправить стрілецьке вбрання,
Найперше козак поцілує подругу,
А потім погладить коня.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
А потім погладить коня. (2)

Коня приголубить – прощайте, станиці!
Прощайте, квітучі сади!
Козак дасть коню вороному напиться
Із річки холодної води.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
Із річки холодної води. (2)

Прощай, дівчинонько, я скоро вернуся,
Прощай, моя люба, прощай!
Як пташечки знову в саду защебечуть,
З походу мене виглядай!
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
З походу мене виглядай! (2)
 

Галичина.

Співає дитячий ансамбль “ГАГІЛКА”, керівник Леся Потіцька; запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

Ірод-цар за Христом ганявся,
Він за ним дуже побивався.
На сідельці не вдержався,
З кобильчини він зірвався
Та й упав на діл.

Іродиха як теє зачула,
Що зірвалась у царя попруга,
Схопилася з ліжка боса,
І, як є, простоволоса –
Йому навздогін!

Він лежить, ледве дух одводить,
Кобильчина кругом його ходить,
Йому в очі заглядає,
Хвостом мухи відганяє,
Ще й пирска на вид.
 

Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Глушко.

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Віра ГЛУШКО:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

І сюди гора, і туди друга,
Та й усе кам’яная.
Ой куди їдеш та й од’їжджаєш,
Ой любов дорогая?

Ой куди їдеш, та й од’їжджаєш,
Сизокрилий орле,
Ой хто ж мене та й молодую
Ой цей вечір пригорне?

Continue reading “І СЮДИ ГОРА, І ТУДИ ДРУГА (лірична)” →