ГОМІН :: Пісні України :: Леопольд Ященко і його доробок

Ой у полі вітер віє,
А жито половіє,
А козак дівчину
Та й вірненько любить,
А зайнять не посміє.

Ой тим же він не займає,
А що сватати має,
Ой а тим же ж він
Та й не пригорнеться,
Бо він слави боїться.

Сидить голуб на дубочку,
А голубка на вишні.
Ой скажи, признайся,
Молодий козаче,
А що в тебе на мислі?

Сидить голуб на дубочку,
А голубка на груші.
Ой скажи, признайся,
Молода дівчино,
А що в тебе на душі?

Вінницька обл., Ямпільський р-н, с.Миронівка. Записав Леопольд Ященко, 1950 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у полі грушечка кругом кучерявая,
Да гей, гей, кругом кучерявая!

А з-під тої грушечки все туман качається,
Да гей, гей, все туман качається.

Все туман качається, сонце й оглядається,
Да гей, гей, сонце й оглядається.

А дівчина журиться, що ні з ким не любиться,
Да гей, гей, що ні з ким не любиться.

Полюбила б молодця – молодець ожениться,
Да гей, гей, молодець ожениться.

Молодець ожениться, а дівчина лишиться,
Да гей, гей, а дівчина лишиться!

Ой у полі грушечка кругом кучерявая,
Да гей, гей, кругом кучерявая.
 

Хмельниччина. Записала Людмила Іваннікова.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у полі два дубки. (2)
Січи-рубай дерево, куди глянеш – зелено,
Два дубки.

Там стояли парубки. (2)
Січи-рубай дерево, куди глянеш – зелено,
Парубки.

Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ДВА ДУБКИ (веснянка)” →

Ой у полі дві тополі,
Одна одну перехитує,
А в козака дві дівчини,
Одна одну перепитує:

Подруженько любесенька,
Чи бачила мого милого?

Ой бачила, ще й виділа,
Ще й трошечки з ним постояла.
Тяжко зітхав, тебе питав:
Чого вчора не виходила?

Ой на ж тобі, подруженько,
На рукава полотенечка –
Не стій, не стій з моїм милим,
Та й не суши ж мого серденька!

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у полі криниченька,
Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе,
Катерина воду несе.

Роман воли покидає,
Катерину переймає.

Ой став Роман жартувати,
З відер воду виливати.

Ой Романе, Романочку,
Не лий воду на сорочку!

Бо сердиту матір маю,
Буде бити – добре знаю.

Буде бити ще й лаяти,
Ще й Романом докоряти.

Continue reading “ОЙ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА (лірична)” →

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у полі нивка, кругом материнка,
Там дівчина жито жала, гарна чорнобривка. (2)

Жала ж вона, жала, сіла спочивати,
Їхав козак з України, мусив шапку зняти. (2)

Мусив шапку зняти, “день добрий” сказати, –
Помагай Біг, дівча гоже, тобі жито жати! (2)

А дівчина стала, йому одказала,
Вона ж йому одказала – серденьком назвала. (2)

Як ідеш додому, не кажи нікому,
Бо рознесуть цеє люди, як вітер солому. (2)

А вітер тихенький, солома легенька –
Візьмуть мене люди в зуби, я ще ж молоденька. (2)

А вже ж тая слава по всім світі стала,
Що дівчина козаченька серденьком назвала. (2)

А вже ж тая слава по всім городочку,
Що дівчина козакові вишила сорочку. (2)
 

Записала Катерина Ковтун

Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко.
Плавало одне,
Ой плавало двоє,
Виринали із водою.

Ти козаче молоденький,
В тебе коник вороненький.
Сідлай коня
Да їдь з двора,
Бо ти не мій, я не твоя!

Козак коника сідлає,
До коника промовляє:
Риссю, мій коню,
Риссю, вороненький,
Аж до тихого Дунаю!

Коло тихого Дунаю
Там я стану подумаю:
Чи мені втопиться,
Чи з коня вбиться,
Чи назад воротиться?

Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО (лірична)” →

Наддніпрянщина. З друкованих джерел.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ой у полі при дорозі.

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір!

Там Василько сіно косить.

Сіно косить, коню носить.

Ой їж, коню, ой пий, коню.

Буде тобі три дорозі.

Що першая – до батечка.

А другая – до матінки.

А третяя – до дівчини.
 

Західне Поділля.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у полі сосна штири роки росла,
Спогадай, дівчино, при кому ти зросла. (2)

Зросла при батькові ще й при рідній неньці,
Спогадай, дівчино, як то добре дівці. (2)

Дівці погуляти, дівці поспівати,
Дівці на забаві ще й потанцювати. (2)

Ой під мостом, мостом плавають качата,
Гарний той віночок, що сплели дівчата. (2)

Він сьогодні гарний, а завтра зів’яне,
Молода Ганнуся на рушничок стане. (2)

Молода Ганнуся на рушничок стане,
Свому миленькому всю правдоньку скаже. (2)

Свому миленькому, свому чоловіку,
Що буде любити од вінця довіку. (2)
 

Ой у полі та буйний вітер віє,
Ой там удівонька та й пшениченьку сіє. (2)

Ой а посіявши та й стала волочити,
А заволочивши стала Бога просити: (2)

Ой зароди, Боже, та пшениченьку яру
На вдовиних діток та й на вдовину славу! (2)

А ще удівонька та й додому не дійшла,
А вже люди кажуть, що пшениченька зійшла. (2)

А ще удівонька та й на лаву не сіла,
А вже люди кажуть, що пшениця поспіла. (2)