ОЙ У ПОЛІ ДВІ ТОПОЛІ (лірична)
Ой у полі дві тополі,
Одна одну перехитує,
А в козака дві дівчини,
Одна одну перепитує:
Подруженько любесенька,
Чи бачила мого милого?
Ой бачила, ще й виділа,
Ще й трошечки з ним постояла.
Тяжко зітхав, тебе питав:
Чого вчора не виходила?
Ой на ж тобі, подруженько,
На рукава полотенечка –
Не стій, не стій з моїм милим,
Та й не суши ж мого серденька!

ОЙ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА (лірична)
Наддніпрянщина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у полі криниченька,
Там холодна водиченька.
Ой там Роман воли пасе,
Катерина воду несе.
Роман воли покидає,
Катерину переймає.
Ой став Роман жартувати,
З відер воду виливати.
Ой Романе, Романочку,
Не лий воду на сорочку!
Бо сердиту матір маю,
Буде бити – добре знаю.
Буде бити ще й лаяти,
Ще й Романом докоряти.
Continue reading “ОЙ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА (лірична)” →

ОЙ У ПОЛІ НИВКА (лірична)
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у полі нивка, кругом материнка,
Там дівчина жито жала, гарна чорнобривка. (2)
Жала ж вона, жала, сіла спочивати,
Їхав козак з України, мусив шапку зняти. (2)
Мусив шапку зняти, “день добрий” сказати, –
Помагай Біг, дівча гоже, тобі жито жати! (2)
А дівчина стала, йому одказала,
Вона ж йому одказала – серденьком назвала. (2)
Як ідеш додому, не кажи нікому,
Бо рознесуть цеє люди, як вітер солому. (2)
А вітер тихенький, солома легенька –
Візьмуть мене люди в зуби, я ще ж молоденька. (2)
А вже ж тая слава по всім світі стала,
Що дівчина козаченька серденьком назвала. (2)
А вже ж тая слава по всім городочку,
Що дівчина козакові вишила сорочку. (2)

ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО (лірична)
Записала Катерина Ковтун
Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко.
Плавало одне,
Ой плавало двоє,
Виринали із водою.
Ти козаче молоденький,
В тебе коник вороненький.
Сідлай коня
Да їдь з двора,
Бо ти не мій, я не твоя!
Козак коника сідлає,
До коника промовляє:
Риссю, мій коню,
Риссю, вороненький,
Аж до тихого Дунаю!
Коло тихого Дунаю
Там я стану подумаю:
Чи мені втопиться,
Чи з коня вбиться,
Чи назад воротиться?
Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО (лірична)” →

ОЙ У ПОЛІ ПРИ ДОРОЗІ (щедрівка парубкові)
Наддніпрянщина. З друкованих джерел.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ой у полі при дорозі.
Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір!
Там Василько сіно косить.
Сіно косить, коню носить.
Ой їж, коню, ой пий, коню.
Буде тобі три дорозі.
Що першая – до батечка.
А другая – до матінки.
А третяя – до дівчини.

ОЙ У ПОЛІ СОСНА ШТИРИ РОКИ РОСЛА (весільна)
Західне Поділля.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у полі сосна штири роки росла,
Спогадай, дівчино, при кому ти зросла. (2)
Зросла при батькові ще й при рідній неньці,
Спогадай, дівчино, як то добре дівці. (2)
Дівці погуляти, дівці поспівати,
Дівці на забаві ще й потанцювати. (2)
Ой під мостом, мостом плавають качата,
Гарний той віночок, що сплели дівчата. (2)
Він сьогодні гарний, а завтра зів’яне,
Молода Ганнуся на рушничок стане. (2)
Молода Ганнуся на рушничок стане,
Свому миленькому всю правдоньку скаже. (2)
Свому миленькому, свому чоловіку,
Що буде любити од вінця довіку. (2)

ОЙ У ПОЛІ ТА БУЙНИЙ ВІТЕР ВІЄ (лірична)
Ой у полі та буйний вітер віє,
Ой там удівонька та й пшениченьку сіє. (2)
Ой а посіявши та й стала волочити,
А заволочивши стала Бога просити: (2)
Ой зароди, Боже, та пшениченьку яру
На вдовиних діток та й на вдовину славу! (2)
А ще удівонька та й додому не дійшла,
А вже люди кажуть, що пшениченька зійшла. (2)
А ще удівонька та й на лаву не сіла,
А вже люди кажуть, що пшениця поспіла. (2)

ОЙ У ПОЛІ ТА Й КРИНИЧЕНЬКА (лірична)
Полтавська обл., Диканський р-н, с.Ковалівка. Експедиція ІМФЕ АН УРСР, 1952. Записано від мішаного хору. Розшифрували Зінаїда Василенко та Леопольд Ященко; редакція Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у полі та й криниченька, гей,
Ой у полі та й криниченька,
Там холодна та й водиченька.
Там дівчина та й воду брала, гей,
Там дівчина та й воду брала,
Чорнобрива та й молода.
Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ТА Й КРИНИЧЕНЬКА (лірична)” →

ОЙ У ПОЛІ ТА Й ТРИ БЕРЕЗИ (щедрівка парубкові)
Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Велика Кириївка. Записав Микола Зубченко від Анастасії Павлівни Зубченко. Ансамбль “Криниця” зі складу хору “Гомін” співає цю пісню в обробці Леопольда Ященка.
“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь – СТИХІЙНИЙ РОЗСПІВ (mp3):
Ой у полі та й три берези.
Щедрий вечір да на Святий вечір!
Три берези.
Там Василько сіно косить.
Щедрий вечір да на Святий вечір!
Сіно косить.
Сіно косить, коням носить. …
Їжте, коні, цеє сінце. …
Бо маєте аж три дорозі. …
Перша дорога – до батенька. …
Друга дорога – до матінки. …
Третя дорога – до дівчини. …
Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ТА Й ТРИ БЕРЕЗИ (щедрівка парубкові)” →

ОЙ У ПОЛІ ТРИ ТОПОЛІ (лірична)
Ой у полі три тополі,
Та всі зеленіють.
За одною дівчиною
Усі хлопці мліють.
Ой не млійте ви, молодці,
Не сушіть голівоньки –
Наїхали чужі хлопці,
Взяли дівчиноньку.
Наїхали чужі хлопці
Сивими конями,
Та й забрали дівчиноньку
З чорними бровами.
Тепер в тої дівчиноньки
Ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому
Піють соловейки.
Пійте, пійте, соловейки,
Всіма голосами,
А я піду в сад вишневий,
Вмиюся сльозами!
