НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ (патріотична)
Слова Вадима Крищенка, музика Віктора Лісовола; гармонізація Леопольда Ященка.
Див. також: До історії створення пісні “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ, КРИШТАЛЕВІ ЧАШІ” – Віктор ЛІСОВОЛ, 1997.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Авторський варіант пісні – Віктор ЛІСОВОЛ, запис 2000-х років (mp3):
Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):
Наливаймо, браття,
Кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали,
Щоб кулі минали
Голівоньки наші!
Гей, гей!
Щоби Україна
В путах не стогнала,
Щоби наша слава,
Козацькая слава
По світу лунала!
Гей, гей!
Бо козацька слава
Кровію полита,
Січена мечами,
Рубана шаблями
Ще й сльозами вмита.
Гей, гей!
Козаку не треба
Срібла ані злата,
Тільки б Україна
Не була катами
На хресті розп’ята!
Гей, гей!
Continue reading “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ (патріотична)” →

НА НАШІЙ ЮЛОЙЦІ (купальська)
Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с.Добре. Від Адама Рудчика. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
На нашій юлойці дівочок рядочок.
Гей, дівочок рядо(чок).
Найкраща дівойка – молода Марійка.
Гей, молода Марі(йка).
Грядочку копала, рутойку сіяла.
Гей, рутойку сія(ла).
Рутойку сіяла, та ще й поливала.
Гей, та ще й полива(ла).
А як рута зросла, у віночок звила.
Гей, у віночок зви(ла).
У віночок звила, на Дунай пустила.
Гей, на Дунай пусти(ла)ю
На Дунай пустила та й заговорила.
Гей, та й заговори(ла).
Хто віночок здойме, то той мене озьме.
Гей, то той мене о(зьме).

НА ПОПІВСЬКІЙ ДА СІНОЖАТІ (чумацька)
Чернігівщина. Записав Леопольд Ященко. Редакція хору “Гомін”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
На попівській да сіножаті,
На панському полі
Розсипали ой да чумаченьки
Штири вози солі.
Да прийшла дівка, да прийшла красна
Солі купувати:
Продай, продай, ой да чумаченьку,
Дробової солі!
Да нема солі да дробової,
Тільки помелиця.
Полюбила молода дівчина
Чумаченька Гриця.
Вчора була да суботонька,
Сьогодні неділя –
Чом на тобі, ой да чумаченьку,
Сорочка не біла?
Ой не біла, да ой не біла,
Бо сьома неділя, –
Мати стара, а сестриця мала,
Жінка й не схотіла.
Перебреду да бистру річку,
Стану на пісочку,
Ой виперу, ой да викачаю
Грицеві сорочку!

НАС ПИТАЛИ, ЯКОГО МИ РОДУ (історична)
Слова Максима Гриви (Загривного), мелодія народна; редакція тексту і гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Нас питали, якого ми роду,
І куди ми торуєм шляхи.
Тож то ми на вратах Царгороду
Залишили черлені щити!
То ж то нами воздвигнутий Київ
Над віками твердинею став,
І від полчищ лихого Батия
Всю Європу грудьми захищав!
Пам’ятають Стамбул і Варшава
Нашу силу і славу гучну,
Як воскресла козацька держава,
Піднялась на визвольну війну.
А чи знаємо ми й наші діти
Щиру правду про подвиг дідів?
То ж то їхньою кров’ю политі
Наші землі з прадавніх віків!
Тож лишатись байдужим негоже,
Із колін, наш народе, вставай!
Хай нам розум і праця поможе
Відродити знедолений край!

НАСТАВ, КОХАНА, ЧАС РОЗЛУКИ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка
Академічний камерний хор “Хрещатик”, солісти – Олена Горяйнова й Олександр Біда; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF):
Настав, кохана, час розлуки,
Ми розстаємся назавжди…
Не завдавай серденьку муки,
Не сподівайся і не жди.
Вже цеї ночі на світанні
Нас під конвоєм повезуть
На чужину, в краї незнані,
На нас чекає довга путь.
Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)
Continue reading “НАСТАВ, КОХАНА, ЧАС РОЗЛУКИ (лірична)” →

НАСТАВ УРОЧИЙ ЧАС, або СТАВАЙМО, БРАТТЯ, ВСІ ВОДНО (патріотична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):
Ставаймо, браття, всі водно
Під синьо-жовте знамено!
Зоря свободи кличе нас –
Настав урочий час!
Гряде доба великих змін –
Вставай, народе, із колін!
Зоря свободи кличе нас –
Настав урочий час!
Не даймо зграям шахраїв
Нас обернути в жебраків!
Уся Вкраїна кличе нас –
Настав урочий час!
Отож доволі сльози лить
І рабські пута волочить!
Бо рабські пута не для нас –
Настав урочий час!
Ми наведем правдивий лад,
Посадим свій квітучий сад
І побудуєм власний дім
На щастя нам усім!
І в нашій рідній стороні
Нам засіяють ясні дні!
І ми збудуєм власний дім
На щастя нам усім! (2)

НАСТУПАЛА ЧОРНА ХМАРА (лірична)
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):
Наступала чорна хмара,
А за нею сива.
Чи є в світі така друга,
Як я, нещаслива.
Ходжу-броджу по діброві,
Як вітер по лузі.
Чужі серця веселяться –
Моє завше в тузі.
Ой на ставу, на ставочку
Качечка ночує.
Не будемо, серце, в парі –
Душа моя чує.
Розкопайте, люди, греблю,
Нехай вода ллється.
Забуваймо те кохання –
Нехай западеться.
Як же її розкопати,
Як холодна вода?
Як же його забувати –
Коханнячка шкода!

НА ТВОЙМУ ДВОРІ ДА Й ГОРЯТЬ ОГНІ (щедрівка господарю й родині)
Житомирська обл., Овруцький р-н, с.Личмани. Записали Олексій Доля і Катерина Міщенко, 2002 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
На твойму дворі да й горять огні.
Приспів:
Щодрий вечор!
Щодрий вечор да й добрий вечор!
Кругом тих огнів да всі Святії.
Тільки одної Іллі немає.
Да й прийшла Ілля да й зарошена.
Да й зарошена, да й заброшена.
Ой де ж ти, Ілля, ой де ж ти була?
По полю хожу – пшеничку глежу.
По борку хожу – пчолочки глежу.
Сідайте, ройки, на нові борки.
Наносіть воску Богу на славу.
Богу на славу, людям на хвалу.

НА ЧУЖИНІ ТЯЖКО ЖИТИ (лірична)
Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с.Шипинці, від Н.М.Проданюк, 1959 р. Запис та обробка Леопольда Ященка.
Надія ЗЯБЛЮК (сопрано), Олександр ВАСИЛЕНКО (баритон), Леся Коротенко (фортепіано); струнний квартет: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель); Леопольд Ященко, Катерина Міщенко (сопілки) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”
Ноти для середнього голосу з фортепіано – рукопис Леопольда Ященка (PDF).
Комп’ютерне відтворення нот – МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):
На чужині тяжко жити,
Мов той камінь підоймити.
Камінь здійму, відпочину,
На чужині марно згину.
Бо чужина – не родина,
Плаче серце, мов дитина.
Плаче воно, знає чого –
Нема правди ні від кого.
На родині сонце гріє,
На чужині вітер віє.
Вітер віє, траву хилить,
За родинов серце болить.
Ой чужино ти, чужино,
Чого в тобі так студено?
Хоч не вітри, не морози,
А все в очах гіркі сльози.

НАША ЗОРЯ, або З ПРАДАВНІХ ВІКІВ
Слова і музика Леопольда Ященка
З прадавніх віків,
З непам’ятних орбіт
Явились ми на білий світ…
І наша зоря
Десь там у небесах
Торує свій далекий шлях…
Приспів:
Коли б нам її впізнати
І в дальні сягнуть світи!
Ми б ладні усе віддати,
Щоб тільки нашу зорю знайти!
Ми йдем до вершин,
І вже навкруг землі
Пливуть космічні кораблі!
А там – дай то Бог –
Іще один лиш крок –
І ми полинем до зірок!
Continue reading “НАША ЗОРЯ, або З ПРАДАВНІХ ВІКІВ” →
