ХАРАКТЕР: Помірні
МІСЯЦЬ НА НЕБІ, ЗІРОНЬКИ СЯЮТЬ (лірична, романс)
Хрестоматійна народна пісня.
“Гомін” на обжинках у Національному музеї народної архітектури та побуту України – 25.07.1992:
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує – серденько мре.
Та пісня мила, та пісня люба
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.
Ой очі, очі, очі дівочі…
Темні, як нічка, ясні як день
Ви ж мене, очі, плакать навчили,
Де ж ви навчились зводить людей?
МІСЯЧНА ДОРОГА (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Виконує чоловіча група Академічного камерного хору “ХРЕЩАТИК”, керівник Павло СТРУЦЬ; соліст Олександр БІДА:
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Місяць із-за хмари промінь покотив,
Золоту дорогу в морі простелив.
Стелеться доріжка у далечині,
Любо йти по морю в легкому човні!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Любо йти по морю в легкому човні!
Я по тій дорозі сам-один пройду,
З буйними вітрами мову поведу.
Хай зрадлива хвиля грає ще й шумить –
Сильних і відважних буря не страшить!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Сильних і відважних буря не страшить!
Дальнії простори манять нас і ждуть,
Піднімай вітрила – нам пора у путь!
Пройдемо крізь шторми, пройдемо крізь ніч,
Та й назустріч сонцю, радості навстріч!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Та й назустріч сонцю, радості навстріч!
МРІЯ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка
Мрія в рожевім серпанку
Знову явилась мені…
Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує в тишині.
Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує за вікном…
Мрія в рожевім серпанку
Стиха війнула крилом.
Я ж їй сказала: вернися!
Мріє, не зраджуй мене.
Згасне остання зірниця,
Швидко цей сон промайне.
Ранок прийде і розвіє
Чари солодкі нічні…
Люба, закохана мріє,
Згадуй мене хоч вві сні.
НА ВОСТОЦІ ЗВІЗДА СТАЛА (колядка)
Галичина.
Співає гурт “ЄВШАН”, заспівує Галина ДОВБЕЦЬКА; запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
На востоці звізда стала,
Над вертепом засіяла,
Де Христос народився.
Ой де Христос народився,
З прісни Діви воплотився,
З прісни Діви Марії.
А три царі здивувались:
А що ж то ся в світі стало,
А що ж то за новина?
А що ж то є за новина –
Породила Діва Сина,
В яселках положила.
В яслах лежить – хтось поспішить
Заспівати маленькому:
Люляй, люляй, Сину мій! (2)
НАША ЗОРЯ, або З ПРАДАВНІХ ВІКІВ
Слова і музика Леопольда Ященка
З прадавніх віків,
З непам’ятних орбіт
Явились ми на білий світ…
І наша зоря
Десь там у небесах
Торує свій далекий шлях…
Приспів:
Коли б нам її впізнати
І в дальні сягнуть світи!
Ми б ладні усе віддати,
Щоб тільки нашу зорю знайти!
Ми йдем до вершин,
І вже навкруг землі
Пливуть космічні кораблі!
А там – дай то Бог –
Іще один лиш крок –
І ми полинем до зірок!
Continue reading “НАША ЗОРЯ, або З ПРАДАВНІХ ВІКІВ”
НЕБО ЯСНІ ЗІРКИ ВКРИЛИ (щедрівка)
Тернопільщина. Записав Леопольд Ященко, 1990 р.
Етнографічний хор “ГОМІН” (жіночий склад) (mp3):
Коментар Леопольда ЯЩЕНКА про цю пісню на різдвяному концерті “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Етнографічний хор “ГОМІН” (жіночий склад), запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Небо ясні зірки вкрили
Та й всю землю освітили.
Приспів (двічі):
Щедрий вечір, добрий вечір
Усім людям на здоров’я!
Снігом ниви спорошило,
На дорогу наносило.
Приспів.
Добрий вечір, господарю!
Ми принесли тобі дари!
Приспів.
Наші пісні – гарні дари,
Господарям для похвали!
Приспів (двічі).
НЕ БУДУ, НЕ БУДУ З СТУДНЯ ВОДУ ПИТИ (лірична)
Закарпаття
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Не буду, не буду з студня воду пити,
Мусить мій миленький з Дунаю носити.
Мусить мій миленький, (2)
Мусить мій миленький з Дунаю носити!
Дунаю, Дунаю, зимна твоя вода,
Молодий шугаю, файна твоя врода!
Молодий шугаю, (2)
Молодий шугаю, файна твоя врода!
Continue reading “НЕ БУДУ, НЕ БУДУ З СТУДНЯ ВОДУ ПИТИ (лірична)”
НЕВИСОКО СОНЦЕ СХОДИТЬ (лірична)
Волинська обл., Камінь-Каширський р-н. Записав Адам Рудчик.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Невисоко сонце сходить − не можу сягнути;
Невелика любов була − не можу забути. (2)
Злети, злети, соловейку, з тої калиноньки,
Приїдь, приїдь, мій миленький, з тої чужиноньки! (2)
Не поверну, не поверну − далека дорога…
Скинув шапку, попрощався − будь, мила, здорова! (2)
Ой бувай, мила, здорова та ще й здоровенька,
Та не дай ся підмовити − ти ще молоденька. (2)
Та не дай ся підмовити, з розуму ся звести,
Бо не знаєш, доки маєш русу косу плести. (2)
ОДА ПІСНІ, або НЕНАЧЕ ХМАРИ В НЕБІ СИНЬОМУ
Слова і музика Леопольда Ященка
Неначе хмари в небі синьому
Спливають дні один по одному
І десь ховаються за обрієм
У далині…
Отак і ми колись відлинемо,
куди судьбою нам назначено,
А нашим правнукам залишимо
Свої пісні.
Приспів:
Бо пісня наша все жива!
Бо в ній дзвенять палкі слова!
Вона душі дає розраду,
Вона й на подвиг порива!
Бо пісня наша з давніх літ
Несе красу в широкий світ!
Вона єднає і звеличує
Наш славний козацький рід!
Нам ще співати недоспіване!
Нам ще любити недолюблене!
Нам ще сягнути недосягнутих
Крутих висот!
Тож будьмо всюди разом з піснею,
Плекаймо мову нашу рідную,
І утверждаймося із вірою
У наш народ!
Приспів.
ОЙ ВІДСИ ГОРА, ОЙ ВІДТИ ДРУГА (лірична)
Закарпаття.
Хор “Гомін” ім.Леопольда Ященка в Гідропарку, 6 липня 2018 – фрагмент пісні:
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой відси гора, ой відти друга,
Межи тими гороньками ясная зоря. (2)
Ой то ж не зоря – дівчина моя
З новенькими відерцями по водицю йшла. (2)
Дівчино моя, напій ми коня
З студеної кирниченьки, з повного відра. (2)
Козаченьку мій, коли б я твоя,
Взяла б коня за поводи та й напоїла. (2)
Як буду твоя, напою ти два
З студеної кирниченьки, з повного відра. (2)
Continue reading “ОЙ ВІДСИ ГОРА, ОЙ ВІДТИ ДРУГА (лірична)”
