Новини
НАС ПИТАЛИ, ЯКОГО МИ РОДУ (історична)
Слова Максима Гриви (Загривного), мелодія народна; редакція тексту і гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Нас питали, якого ми роду,
І куди ми торуєм шляхи.
Тож то ми на вратах Царгороду
Залишили черлені щити!
То ж то нами воздвигнутий Київ
Над віками твердинею став,
І від полчищ лихого Батия
Всю Європу грудьми захищав!
Пам’ятають Стамбул і Варшава
Нашу силу і славу гучну,
Як воскресла козацька держава,
Піднялась на визвольну війну.
А чи знаємо ми й наші діти
Щиру правду про подвиг дідів?
То ж то їхньою кров’ю политі
Наші землі з прадавніх віків!
Тож лишатись байдужим негоже,
Із колін, наш народе, вставай!
Хай нам розум і праця поможе
Відродити знедолений край!

НАСТАВ, КОХАНА, ЧАС РОЗЛУКИ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка
Академічний камерний хор “Хрещатик”, солісти – Олена Горяйнова й Олександр Біда; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF):
Настав, кохана, час розлуки,
Ми розстаємся назавжди…
Не завдавай серденьку муки,
Не сподівайся і не жди.
Вже цеї ночі на світанні
Нас під конвоєм повезуть
На чужину, в краї незнані,
На нас чекає довга путь.
Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)
Continue reading “НАСТАВ, КОХАНА, ЧАС РОЗЛУКИ (лірична)” →

НАСТАВ УРОЧИЙ ЧАС, або СТАВАЙМО, БРАТТЯ, ВСІ ВОДНО (патріотична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):
Ставаймо, браття, всі водно
Під синьо-жовте знамено!
Зоря свободи кличе нас –
Настав урочий час!
Гряде доба великих змін –
Вставай, народе, із колін!
Зоря свободи кличе нас –
Настав урочий час!
Не даймо зграям шахраїв
Нас обернути в жебраків!
Уся Вкраїна кличе нас –
Настав урочий час!
Отож доволі сльози лить
І рабські пута волочить!
Бо рабські пута не для нас –
Настав урочий час!
Ми наведем правдивий лад,
Посадим свій квітучий сад
І побудуєм власний дім
На щастя нам усім!
І в нашій рідній стороні
Нам засіяють ясні дні!
І ми збудуєм власний дім
На щастя нам усім! (2)

НАСТУПАЛА ЧОРНА ХМАРА (лірична)
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):
Наступала чорна хмара,
А за нею сива.
Чи є в світі така друга,
Як я, нещаслива.
Ходжу-броджу по діброві,
Як вітер по лузі.
Чужі серця веселяться –
Моє завше в тузі.
Ой на ставу, на ставочку
Качечка ночує.
Не будемо, серце, в парі –
Душа моя чує.
Розкопайте, люди, греблю,
Нехай вода ллється.
Забуваймо те кохання –
Нехай западеться.
Як же її розкопати,
Як холодна вода?
Як же його забувати –
Коханнячка шкода!

НА ТВОЙМУ ДВОРІ ДА Й ГОРЯТЬ ОГНІ (щедрівка господарю й родині)
Житомирська обл., Овруцький р-н, с.Личмани. Записали Олексій Доля і Катерина Міщенко, 2002 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
На твойму дворі да й горять огні.
Приспів:
Щодрий вечор!
Щодрий вечор да й добрий вечор!
Кругом тих огнів да всі Святії.
Тільки одної Іллі немає.
Да й прийшла Ілля да й зарошена.
Да й зарошена, да й заброшена.
Ой де ж ти, Ілля, ой де ж ти була?
По полю хожу – пшеничку глежу.
По борку хожу – пчолочки глежу.
Сідайте, ройки, на нові борки.
Наносіть воску Богу на славу.
Богу на славу, людям на хвалу.

НА ЧУЖИНІ ТЯЖКО ЖИТИ (лірична)
Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с.Шипинці, від Н.М.Проданюк, 1959 р. Запис та обробка Леопольда Ященка.
Надія ЗЯБЛЮК (сопрано), Олександр ВАСИЛЕНКО (баритон), Леся Коротенко (фортепіано); струнний квартет: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель); Леопольд Ященко, Катерина Міщенко (сопілки) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”
Ноти для середнього голосу з фортепіано – рукопис Леопольда Ященка (PDF).
Комп’ютерне відтворення нот – МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):
На чужині тяжко жити,
Мов той камінь підоймити.
Камінь здійму, відпочину,
На чужині марно згину.
Бо чужина – не родина,
Плаче серце, мов дитина.
Плаче воно, знає чого –
Нема правди ні від кого.
На родині сонце гріє,
На чужині вітер віє.
Вітер віє, траву хилить,
За родинов серце болить.
Ой чужино ти, чужино,
Чого в тобі так студено?
Хоч не вітри, не морози,
А все в очах гіркі сльози.

НАША ЗОРЯ, або З ПРАДАВНІХ ВІКІВ
Слова і музика Леопольда Ященка
З прадавніх віків,
З непам’ятних орбіт
Явились ми на білий світ…
І наша зоря
Десь там у небесах
Торує свій далекий шлях…
Приспів:
Коли б нам її впізнати
І в дальні сягнуть світи!
Ми б ладні усе віддати,
Щоб тільки нашу зорю знайти!
Ми йдем до вершин,
І вже навкруг землі
Пливуть космічні кораблі!
А там – дай то Бог –
Іще один лиш крок –
І ми полинем до зірок!
Continue reading “НАША ЗОРЯ, або З ПРАДАВНІХ ВІКІВ” →

НАША МАРИНКА-КУПАЛОЧКА (купальська)
Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Редакція хору “Гомін”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Наша Маринка-Купалочка
Посеред моря купалась, (2)
На бережечку білилась. (2)
Вийшла на вулицю – хвалилась:
У мене личко, як яблучко, (2)
У мене очка чорнесенькі,
У мене брови тонесенькі –
Зовсім я дівка ладнесенька!

НАШЕ КУПАЙЛО З ВЕРБИ, З ВЕРБИ – мелодія 3 (купальська)
Черкаська обл., м.Жашків. Від Миколи Горошка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Наше Купайло з верби, з верби,
Ти, дівчинонько, прийди, прийди.
А вже Купайло заквітчане,
Прийшло дівчатко засмучене.
* * *
Наше Купайло будякове,
Погнали дівки бички в поле.
Ходімо, хлопці, дивитися
Як будуть дівки казитися.
Як будуть дівки казитися,
На сухі верби хилитися.
Continue reading “НАШЕ КУПАЙЛО З ВЕРБИ, З ВЕРБИ – мелодія 3 (купальська)” →

НАЩО МЕНІ ЖЕНИТИСЯ
Слова Тараса Шевченка, музика Віктора Лісовола.
Віктор ЛІСОВОЛ (mp3):
Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.
Оженився, вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю.
Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люди!
Хіба піти до вас в найми?
Чи ж до ладу буде?
Ні, не буду чужі воли
Пасти, заганяти;
Ні, не буду в чужій хаті
Тестя поважати.
А я буду красуватись
В голубім жупані
На конику вороному
Перед козаками.
Continue reading “НАЩО МЕНІ ЖЕНИТИСЯ” →
