



Слова і музика Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” – чоловічий гурт “КОЗАКИ”; соліст – Леопольд ЯЩЕНКО (баритон); супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):
Відеозапис із концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Чи чуєш, друже? Вже сурми кличуть,
Отож не гайся, бо час наспів!
Чи є ще порох у порохівницях?
Чи є ще сила в наших козаків?
Вже сурми кличуть – вставай, вставай
За честь і волю, за рідний край!
А наша воля в степу широкім,
А наша сила на вістрі меча.
І лине слава з глибини віків –
Безсмертна слава наших козаків!
Сідлаймо ж коні, лаштуймо зброю
І в путь-дорогу, у дальню путь!
Цвітуть прапори малинові,
На ратний подвиг нас зовуть!
І сурми кличуть – вперед рушай
За честь і волю, за рідний край!
А наша воля в степу широкім,
А наша сила на вістрі меча.
І лине слава з глибини віків –
Безсмертна слава наших козаків! (2)
Слова: Мирослав Воньо, Петро Карась; музика Миколи Балеми.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів.
Козацькому роду нема переводу,
Лине його слава з далечі віків!
Приспів:
Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу!
Славте, гей, козаки,
Волю золоту!
Так, як запорожці, з України хлопці
Вірними шаблями очищали світ.
Козацькому роду нема переводу,
Мати-Україна кликала в похід.
Приспів.
Сяє наша доля, наче маки в полі,
І весняне сонце устає з дібров.
Козацькому роду нема переводу,
Козаки в колисках виростають знов!
Приспів.
Мелодія запозичена у 1970-ті рр. з одного з американських спірічуелсів. Переклад з російської та гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Коли у путь, коли у путь
Твоя судьба тебе покличе,
Ти пригадай наш добрий звичай –
Веселу пісню починай!
Приспів (двічі):
Бий, барабан! Бий, барабан!
Бий, барабан! Лунайте, труби!
Цілуй дівчину прямо в губи
І келих повний наливай!
(за другим разом:
…І келих повний випивай!)
Завів султан собі гарем –
Жінок півсотні має в нім.
Він може кожну з них обнять –
Хотів би я султаном стать!
Та він нещасний чоловік –
Не п’є горілки цілий вік,
Бо так велить йому Коран…
Нехай же буде він султан!
Приспів (двічі).
Гуцульщина. Від Едуарда Драча.
Коломийка − танці “сєдовського” гурту Київського Кобзарського Цеху в Музеї Івана Гончара, січень 2001 р.
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК (mp3):
Вінниччина. Від Івана Шаматієнка. Гармонізація Леопольда Ященка.
Цю пісню “Гомін” зазвичай співає після іншої веснянки – “Ой веснонько, весно”.
Етнографічний хор “Гомін” і Вишгородський муніципальний ансамбль “Коралі”, керівник Леся Потіцька. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Коло млина калина,
Коло млина, лелю-полелю,
Калина.
Там дівчина ходила,
Там дівчина, лелю-полелю,
Ходила.
Цвіт калини ламала… (2)
Та в пучечки в’язала… (2)
Та й складала на візок… (2)
Та й повезла на торжок… (2)
Та й продала за шажок… (2)
Та й купила голубця… (2)
Та й привезла додому… (2)
Та й пустила додолу… (2)
Я ж думала – голубець… (2)
А то Йванко-молодець… (2)
Наддніпрянщина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Коло млина кременина, зацвіла калина,
Задумала в саду спати молода дівчина. (2)
Задумала ж вона спати поміж яблуньками,
Щоб почути розмовоньку поміж парубками. (2)
Вари, мати, вечеряти, я йду в сад гуляти,
Як запіють перші півні, я вернусь до хати! (2)
Піють півні, піють другі, ще й курка сокоче,
Кличе мати вечеряти, а дочка не хоче. (2)
Ой вечеряй, моя мати, що ти наварила,
Бо вже ж мені, молоденькій, вечеря не мила! (2)
Київська обл., Бориспільський р-н, с.Гнідин. Записала Людмила Іваннікова, 1998 р.
Молодь стає в ряд, береться за руки і йде по колу за сонцем. Перша пара одривається від ряду, підносить з’єднані руки догори і утворює “ворота”, через які проходять усі решта. Пропустивши останнього, “ворота” беруть його за вільну руку і самі стають в кінець. Як тільки вони зачепилися, перша пара знову утворює ворота – і так доки пісня не скінчиться. Коли співається заспів, рухаються поважніше, на швидкому приспіві – біжать.
Легко собі уявити, наприклад, що два королі – це зима і весна: одного вже “нема вдома”, а другий іде – аж земля гуде…
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Королю, королю,
Чом не йдеш, чом не йдеш?
– Боюся, боюся,
Боюся, боюся!
Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, с.Біла. Записав Григорій Гдаль.
Молодь обирає з-поміж себе Котика і Мишку. Решта учасників гри йде по колу, взявшись за руки. Мишка втікає всередині кола й поза ним; її пропускають, піднімаючи руки догори. Котик намагається зловити Мишку, але йому чинять усілякі перешкоди.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой до нори, мишко, до нори. (2)
Та й до золотої комори! (2)
А ще котик мишки не зловив. (2)
А вже їй і шкодоньки наробив! (2)
Втікала Ганнуся садочком. (2)
За нею Іваньо слідочком. (2)
Чого ти, Ганнусю, тікаєш? (2)
Чого мені правдоньки не скажеш? (2)
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Котилася сніжная груда.
Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоро(в’я)!
А в тій груді ґречная панна.
Ґречная панна, панна Оксана.
В правій рученьці ключики держить.
Ви, ключики, не бриніте!
Моє браття не збудіте.
Моє браття полювало.
Пізно спати полягало.
Житомирщина. Від Олександра Васяновича.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК (PDF, mp3):