НАСТРІЙ: Cумні
ОЙ У ЛІСІ НА ПОЛЯНЦІ (історична)
Галичина. З репертуару ансамблю “Соколи”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у лісі на полянці стояли повстанці.
Посходились до потічка вмиватися вранці. (2)
Декотрі ся повмивали, декотрі ще спали,
Більшовицького нападу ся не сподівали. (2)
Кулемети терескочуть, мовби навіжені,
Крикнув сотник Соловейко: “Хлопці, я ранений!” (2)
Упав Орел, упав Орест, упав Соловейко.
Крикнув: “Слава Україні! Будь здорова, ненько!” (2)
Будь здорова, дівчинонько, і ти, рідна нене,
А ти, славна Україно, не забудь за мене! (2)
Не забудем, не забудем, будем пам’ятати,
Як за волю України мусили вмирати. (2)

ОЙ У ЛУЗІ БЕРЕЗА СТОЯЛА (рекрутська)
Буковина. Записав Леопольд Ященко.
Цю пісню може співати соліст або хор – усі на один голос.
Надія ЗЯБЛЮК – запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у лузі береза стояла, (2)
На березі зозуля кувала. (2)
Питається зозуля берези: (2)
Чого стоїш суха, не зелена? (2)
Ой як мені зеленою бути? (2)
Підо мною стояли рекрути. (2)
З мого гілля постіль собі слали. (2)
З-під коріння води добували, (2)
Підо мною жаркий вогонь клали. (2)

ОЙ У ЛУЗІ НА КАЛИНІ (лірична)
Житомирська обл. Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко.
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Ой у лузі на калині,
Ой колихала, ой, Марусина,
Дві дитини.
Колихала ще й плакала:
Ой до чого ж я, ой мати ж моя,
Догуляла!
До чого ж я догулялась –
Ой оженився, ой, мій миленький −
Я й зосталась!
Не сама ж я зосталася –
Ой єсть у лузі, ой, калинонька −
Розцвілася.
Калинонька з квіточками,
Ой не сама ж я, ой, зосталася –
З діточками!

ОЙ У ПОЛІ ВИСОКА МОГИЛА (лірична)
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО.
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой у полі висока могила,
На могилі червона калина.
На калині чорний ворон кряче,
На чужині сиротина плаче.
Не кряч, не кряч, чорний ворононьку,
Не плач, не плач, бідна сиротонько!
Недавно я сиротою стала,
За три роки горонька зазнала.
Вийшла заміж за гірку п’яницю –
Утопилась в глибоку криницю.
Не гудіте, голуби, на хаті,
Не збудіте милого в кроваті.
Сама знаю, коли розбудити –
Ой як буде сонечко сходити.
Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ВИСОКА МОГИЛА (лірична)” →

ОЙ ХОДИЛА ТАЯ УДІВОНЬКА (лірична)
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Від учасниці “Гомону” Віри Глушко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):
Ой ходила тая удівонька
По крутій горі,
Та й збирала трояноє зілля
На чари мені.
Ой ти сину, ти моя дитино,
Ти моє дитя,
Не женися на тій удовиці,
Не буде життя.
Continue reading “ОЙ ХОДИЛА ТАЯ УДІВОНЬКА (лірична)” →

ОСІНЬ ДОВГА, ХОЛОДНА (лірична)
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Осінь довга, холодна,
Да гей, осінь довга, холодна,
Да нічка темна, невидна.
З ким я буду цю ніч спать,
Да гей, з ким я буду цю ніч спать,
Да вечероньку вечерять?
Ой сяду я край стола,
Да гей, ой сяду я край стола,
Да й повечеряю сама.
Повечеряю сама,
Да гей, повечеряю сама,
Бо мого милого нема.
Десь мій милий на Дону,
Да гей, десь мій милий на Дону,
Та я до його полину.
Continue reading “ОСІНЬ ДОВГА, ХОЛОДНА (лірична)” →

ОСТАННІ КВІТИ У САДУ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Соло: Надія ЗЯБЛЮК (сопрано). Ансамбль “Криниця” Етнографічного хору “Гомін”. Інструментальний супровід: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель), Ірина ____ (фортепіано) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”
Академічний камерний хор “Хрещатик”, солістка Наталія КРАВЧЕНКО; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Останні квіти у саду
Вже геть пов’яли, помарніли…
Мороз нагрянув на біду,
і в темну ніч в старім саду
Без жалю поморозив квіти,
Без жалю… На біду…
Пройшла весни щаслива мить –
Ні наздогнати, ні вернути…
Пройшла… А серце все щемить,
Що все так скоро спливло, як мить…
Навіки відбулось, минуло…
А серце все щемить…

ОСТАННЯ ПУТЬ, або МИНУЛО ВСЕ, СВІЧА ЗГАСАЄ
Слова і музика Леопольда Ященка
Минуло все, свіча згасає…
Душа відходить у вирій…
Ні сліз, ні горя там немає,
Один лиш вічний супокій…
Настав твій час, урочий час!
Його несила відвернуть…
Прощай, наш друже, прощай навік –
Тобі прослалася остання путь.
Прийде й до нас пора спочити,
Бо шлях земний – то є лиш мить…
Тож дай нам Бог на цьому світі
Хоч добру пам’ять залишить!
Настав твій час, урочий час!
Його несила відвернуть…
Прощай, наш друже, прощай навік –
Тобі прослалася остання путь.
Прощай, наш друже, прощай навік…
Прощай… прощай…

ПАМ’ЯТЬ, або ПРОХОДЯТЬ НАД НАМИ ЛІТА ЗА ЛІТАМИ (історична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “Гомін”, Академічний камерний хор “Хрещатик”; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Ноти – рукопис Леопольда Ященка (PDF).
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Проходять над нами
Літа за літами,
Мов хмари на буйних вітрах.
А ми, мов заблуди,
Бредем манівцями,
Шукаєм свій згублений шлях.
Куди ж ми зайшли
І чого досягнули
Під проводом “мудрих вождів”?
Спитаймо себе:
А чи ми не забули
Усе що народ пережив?
Continue reading “ПАМ’ЯТЬ, або ПРОХОДЯТЬ НАД НАМИ ЛІТА ЗА ЛІТАМИ (історична)” →

ПЕРЕПІЛОНЬКО БІЛА (обжинкова)
Текст з друкованих джерел, мелодія з Буковини.
Мелодія запозичена з пісні “Ой світи, місяченьку, понад биструю річку”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Перепілонько біла,
Де ж ти будеш сиділа?
Вже немає жита,
Вже нема пшениці
На господаревій нивці.
Перепілонько мала,
Де ся будеш ховала?
Вже немає жита,
Вже нема пшениці,
Бо кінець косовиці!
Перепілонько-ненько,
Де ж ти будеш, серденько?
Та поїдьмо з нами
До нашої хати –
Будеш в нас зимувати!
